Справа № 2/489/2204/13

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2013 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

встановив:

У липні 2013 року позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей ОСОБА_3, 17.01.1996 р. н. та ОСОБА_4, 26.08.2000 р. н., щомісячно в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку доходів відповідача, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є батьком дітей, однак гроші на утримання дітей не надає. Просить позов задовольнити та стягнути аліменти.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач звернулася до суду для вирішення спору у правовідносинах щодо участі того з батьків, що проживає окремо від дитини в її утриманні. Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 180-183 Сімейного кодексу України (далі – СК України) за змістом яких батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у випадку не досягнення домовленості щодо участі в утриманні дитини, рішенням суду з того з батьків, який проживає окремо може бути стягнуто кошти на утримання дитини (аліменти) в частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-ФП № 016901 позивач і відповідач мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-ФП № 105845 позивач і відповідач мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач зазначила в судовому засіданні, що домовленості з відповідачем про добровільну сплату аліментів не досягнуто, коштів на утримання дітей відповідач не надає.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180-182 СК України, ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 30.05.1967 р. н., народився у м. Душанбе республіки Таджикістан, ідент. номер – НОМЕР_1, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 щомісячно в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 15 липня 2013 року до досягнення ОСОБА_4 повноліття, а після цього на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 часткиз усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 229,4 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв