Справа № 2/489/2174/13
РІШЕННЯ
Іменем України
15 жовтня 2013 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Антоненко А. С.,
за участі представника позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
В липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.04.2013 відповідач, керуючи автомобілем «Опель» д/н НОМЕР_1 в м. Миколаєві по пр. Жовтневому в районі будинку № 13-А по пров. Кобера, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який зупинився попереду, після чого автомобіль «Фіат» продовжив рух та допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай» д/н ВЕ 2158ВН, який належить позивачу на праві власності, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою суду від 23.05.2013 відповідача було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано матеріальну шкоду, яка полягає у втраті товарної вартості автомобіля – 8098,37 грн., оплаті за проведення авто товарознавчого дослідження – 400 грн. та моральну шкоду, яку позивач оцінює в 5 000 грн., яка полягає у порушенні нормального життєвого укладу її сім’ї та душевних стражданнях, котрих вона зазнала внаслідок пошкодження належного їй майна.
Посилаючись на викладене позивач просила стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наполягала на задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 А позов не визнав, вказав, що має відповідати страхова компанія. Також зазначив, що ушкодження які отримані автомобілем позивача не є співмірними з силою удару його автомобіля з автомобілем "Фіат".
Третя особа ПАТ «СК «Альфа страхування» в судове засідання свого представника не направило, надали заяву про відкладення розгляду справи. Доказів поважності причин неявки суду не надали.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2013 встановлено, що 13.04.2013 ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Опель» д/н НОМЕР_1 в м. Миколаєві по пр. Жовтневому в районі будинку № 13-А по пров. Кобера, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який зупинився попереду, після чого автомобіль «Фіат» продовжив рух та допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай» д/н ВЕ 2158ВН, який належить позивачу на праві власності. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.3, п. 2.3.б ПДР України (а. с. 5).
Згідно вищезазначеної постанови ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Вина відповідача у скоєнні адміністративного правопорушення, внаслідок чого транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, встановлена постановою у справі про адміністративне правопорушення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2013, що набрала законної сили, а тому згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню та вважається встановленою.
Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження № 72-13 від 17.04.2013-23.042013, складеного ЧП Богомолов ОСОБА_5 (а. с. 8-13) величина втрата товарної вартості автомобіля НОМЕР_3 складає 8098,37 грн. Вартість проведення автотоварознавчого дослідження та визначення втрати товарної вартості згідно рахунку № 72-13 від 17.04.2013 (а. с. 21) складає 400 грн.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування втрати товарної вартості автомобіля не охоплюється договором страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, оскільки за рахунок договору покриваються прямі збитки та шкода життю або здоров"ю.
Посилання відповідача на те, що заподіяна автомобілю позивача шкода заподіяна не ним, і розмір не відповідає силі удару його автомобіля об автомобіль "Фіат" не доведені належними і допустимими доказами. Відповідач пояснив, що отримавши судовову повістку він не вживав заходів, таких як звернення до ДАІ або до суду з метою зібрання доказів на підтвердження вказаних ним обставин.
Натомість, суд вважає, що враховуючи завчасне отримання позивачем судової повістки (03.08.2013 на судове засідання 28.08.2013 та 09.09.2013 на с/з 15.10.2013) відповідач мав можливості зібрати належні докази для обгрунтування своїх заперечень.
Суд також вважає, що якби відповідач на момент вчинення ДТП заперечення проти обставин він підписав би протокол огляду із застереженнями. Однак такі в протоколі відсутні. Протокол містить короткий опис зовнішніх пошкоджень автомобіля позивача, а саме задній бампер та кришка багажника.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрату товарної вартості автомобіля НОМЕР_3 в розмірі 8098,37 грн. та вартість товарознавчого дослідження в розмірі 400 грн.
Що ж стосується вимог позивача, про стягнення моральної шкоди з відповідача, то суд вважає за необхідне вимоги в цій частині задовольнити частково виходячи з такого.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п. 5 зазначеної вище Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Позивач зазначила, що довго чекала на придбання нового автомобіля, тільки но його зареєструвала в органах ДАІ і внаслідок винних протиправних дій відповідача його було пошкоджено, у зв"язку з чим вона певний час не могла ним користуватись. Позивач вказує на те, що зазнала душевних страждань та переживань у зв"язку із пошкодженням її транспортного засобу, а також через зміну життєвих обставин, необхідність користування автомобілями таксі, громадським транспортом тощо.
Виходячи із засад розумності і справедливості суд вважає, що в якості компенсації заподіяної відповідачем позивачу моральної шкоди з відповідача необхідно стягнути 800 грн.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 229,4 грн., що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.
Керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд –
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, 04 грудня 1985 р. н., народився у м. Миколаєві, ідент. номер – НОМЕР_4, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 компенсацію матеріальної шкоди, яка полягає у втраті товарної вартості автомобіля – 8098,37 грн., оплаті за проведення авто товарознавчого дослідження – 400 грн., компенсацію моральної шкоди – 800 грн., тобто всього 9298 (дев’ять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 37 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 229,4 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Кокорєв