У Х В А Л А
Іменем України
10 жовтня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого: Павліченка С.В.
суддів: Куцина М.М., Собослоя Г.Г.
при секретарі: Чейпеш С.І.
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 29 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права спільної часткової власності ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права спільної часткової власності.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 08.08.2007 року було розірвано її шлюб із ОСОБА_2 За час проживання в шлюбі - з 1985 року по 2007 рік був збудований будинок за адресою АДРЕСА_1.
Крім того, було приватизовано земельну ділянку для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,4553 га. Також за час шлюбу, 12.05.2005 року ними був придбаний автомобіль марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер «НОМЕР_1».
Зазначене вище майно є спільним сумісним майном подружжя, однак зареєстроване одноосібно на ОСОБА_2. Враховуючи, що відповідач не виконав обіцянку про позасудовий поділ спільного майна, тому позивачка просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку на вище наведе спільне сумісне майно подружжя.
Рішенням Берегівського районного суду від 29 травня 2013 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання спільної часткової власності - відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування даного рішення та винесення нового про задоволення її позову посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 1985 по 2007 рік (а.с. 25).
Під час шлюбу був збудований будинок за адресою АДРЕСА_1, приватизовано земельну ділянку для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,4553 га., та придбаний автомобіль марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер «НОМЕР_1». Зазначене вище майно є зареєстроване одноосібно на ОСОБА_2 (а.с. 6-7, 8, 10).
Суд встановив, що після розірвання шлюбу, в період з 2007 по 2009 рік позивачка ОСОБА_1 переїхала проживати за іншою адресою - АДРЕСА_2 у зв'язку із порушенням її права користування майном відповідачем.
Крім того, позивачка не проживає в будинку за адресою АДРЕСА_1, як мінімум з 2009 року, тобто понад 3 роки.
Врахувавши ці обставини у справі, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позивачкою пропущений строк позовної давності, оскільки після розірвання шлюбу, між сторонами виникали спірні відносини по питанню спірного майна, що також свідчить про виникнення питання про право власності на нього, але сторони не ставили питання про його розподіл. А тому, суд вірно вказав, що сторони пропустили встановлений трирічний строк позовної давності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.72 СК України передбачено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Позивачка не надала суду ніяких належних та достовірних доказів про те, що вона дізналася про порушення своїх прав на частку у спільному сумісному майні подружжя лише 15 березня 2010 року.
Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Берегівського районного суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді