ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
17 жовтня 2013 р. Справа № 802/3982/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
до: суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) звернулась в суд з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позов мотивовано тим, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в порушення податкового законодавства, не сплачує належні суми податків у встановлені законом терміни і станом на дату звернення до суду за нею рахується податковий боргу сумі 4671,60 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надала, в судове засідання не з'явилась, повноважного представника не направила, про час, дату та місце судового засідання повідомлялась завчасно та належним чином. На адресу суду повернулись конверти з судовою кореспонденцією з відміткою відділення поштового зв'язку - "адресат вибув".
За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до частини 6 статті 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради 26.09.2006р., з 26.09.2006р. перебуває на податковому обліку.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 4671,60 грн., з них: 3825,98 грн. - основний платіж, 757,28 грн. - штрафні санкції, 88,34 грн. - пеня нарахована в автоматичному режимі.
По податку на додану вартість заборгованість становить 446,47 грн., з них: 337,58 грн. - основний платіж, 26 грн. - штрафні санкції, 82,89 грн. -пеня.
Дана заборгованість виникла на підставі поданої платником декларації №101227 від 27.12.2012р.
По податку на доходи фізичних осіб заборгованість становить 4225,13 грн., з них: 3488,40 грн. - основний платіж, 731,28 грн. - штрафні санкції, 5,45 грн. - пеня.
Дана заборгованість виникла на підставі поданої платником декларації №312104 від 27.12.2012р.
Крім того, за порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань до відповідача на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб №385/17-1/НОМЕР_1 від 04.12.2012р. застосовано штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень №0003851770 від 04.12.2012р. на суму 498,72 грн., №0003861770 від 04.12.2012р. на суму 232,56 грн.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи міститься виставлена відповідачеві податкова вимога №1/1146 від 19.07.2010р. на суму 852,00 грн. (а.с.17).
Сума заборгованості платника у розмірі 4671,60 грн. підтверджується витягом з облікової картки (а.с.11-14) та розрахунком суми позову по платежах до бюджету СПД ФО ОСОБА_1 (а.с.4).
Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу п.54.5 ст.54 Податкового кодексу якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
На час розгляду справи судом, доказів сплати вказаної суми заборгованості перед бюджетом відповідачем не надано.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Беручи до уваги те, що суму заборгованості в розмірі 4671,60 грн. відповідач не сплатила, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.
Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) до Державного бюджету податковий борг у сумі 4671,60 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят одна грн. 60 грн).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович