ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2013 року Справа № 2а-2522/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Ковельської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області - Килиби О.В.,
представника відповідача ГУДКСУ у Волинській області - Петрунів Т.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання незаконною перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання незаконною перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року замінено у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання незаконною перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідача Ковельську міжрайонну державну податкову інспекцію її правонаступником Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів та відповідача Головне управління Державного казначейства України у Волинській області його правонаступником Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області.
15 жовтня 2013 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 31.08.2010 року №0005071700/0, стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 7 823 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 85, 03 грн.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовано тим, що Ковельською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до акту невиїзної документальної перевірки №250/17/НОМЕР_1 від 18.05.2010 року, за результатами якої складено акт №454/17/НОМЕР_1 від 13.08.2010 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 завищена сума бюджетного відшкодування за березень 2010 року і підлягає зменшенню на 7 823 грн. На підставі акту перевірки Ковельською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0005071700/0 від 31.08.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7 823 грн. за березень 2010 року.
Позивач не погоджується з прийнятим Ковельською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням №0005071700/0 від 31.08.2010 року, вважає його протиправним, з огляду на те, що воно ґрунтується на недостовірних висновках акту перевірки, його обґрунтування не відповідає чинному законодавству та суперечить фактичним обставинам справи.
Крім того, вказує, що 10.09.2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом залишено без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі №2а-2751/10/0370, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 03.06.2010 року №0002571700/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 24 536 грн.
Таким чином, даним рішенням підтверджено правомірність заявленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 69 510 грн. А тому, податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 31.08.2010 року №0005071700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 7 823 грн. за березень 2010 року є також незаконним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 31.08.2010 року №0005071700/0, стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 7 823 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 85, 03 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В поданих до суду письмових запереченнях вказує, що за результатами перевірки декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року складено акт від 18.05.2010 року №250/17/НОМЕР_1, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2010 року №0002571700/0, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 24 536 грн.
При інвентаризації акту камеральної невиїзної перевірки від 18.05.2010 року №250/17/НОМЕР_1 було встановлено розбіжності щодо суми бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим на підставі п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на основі акта перевірки від 18.05.2010 року, який свідчить про розбіжності.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.08.2010 року №454/17/НОМЕР_1 на підставі якого Ковельською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0005071700/0 від 31.08.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7 823 грн. за березень 2010 року, тим самим усунуто розбіжності в сумах бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, а тому, просить відмовити в задоволені позовних вимог позивача повністю.
В судовому засіданні представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області проти задоволення позовних вимог позивача заперечила. В письмових поясненнях зазначила, що згідно листа Ковельського управління Державної казначейської служби України у Волинській області від 11.10.2013 року №02-27/347-1435 підприємцю ОСОБА_6 16.11.2010 року на підставі висновку Ковельської ОДПІ відшкодовано податок на додану вартість згідно декларації за березень 2010 року в сумі 37 151 грн., а сума податку на додану вартість в розмірі 7 823 грн. позивачу відшкодовано не було. У зв'язку з чим, просить відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
19 вересня 2003 року ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Ковельської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 (а.с.15).
Як вбачається із довідки Ковельської ОДПІ від 01 квітня 2009 року №260, позивач взятий на облік в органах державної податкової служби з 19.09.2003 року за №6887. (а.с.16)
Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_2 від 05 квітня 2006 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_6 є платником податку на додану вартість. (а.с.17)
Як встановлено судом, 10 серпня 2010 року Ковельською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 до акту невиїзної документальної перевірки №250/17/НОМЕР_1 від 18.05.2010 року податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, за результатами якої складено акт від 13.08.2010 року №454/17/НОМЕР_1 в якому Ковельською ОДПІ зроблено висновок про порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року і підлягає зменшенню на 7 823 грн., а отже сума бюджетного відшкодування за березень 2010 року становить 37 151 грн.
Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що актом документальної невиїзної перевірки "Про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_6" від 18.05.2010 року №250/17/НОМЕР_1, встановлено завищення податкового кредиту на суму - 114 926 грн. та як наслідок, результат по декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року отримуємо позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18.1) в розмірі 7 823 грн. (78821-70998). Відповідно рядок 20 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" становить також 7 823 грн.
З врахуванням акту від 16.04.2010 року №179/17/НОМЕР_1 документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з ПДВ за лютий 2010 року (п.2, розділ «Висновок») рядок 22.2 зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду становить 31 896 грн. Рядок 23.1 декларації з ПДВ за березень 2010 року повинен становити 31 896 грн., враховуючи зменшення в розмірі 24 536 грн. - ПДВ сплачене митним органам та включене до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2010 року. Відповідно залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (р.23) становить 44 974 грн. (р.23.1+р.23.3). Враховуючи позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за березень 2010 року (р.18.1) в сумі 7 823 грн. то залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.24) декларації з ПДВ за березень 2010 року повинен становити 37 151 грн. (р.23-р.20). Враховуючи вищевикладене рядок 25 та 25.1 декларації з ПДВ дорівнює 37 151 грн. Оскільки платником по декларації за березень 2010 року було відображено значення рядка 25 в сумі 69 510 грн., то відповідно суму бюджетного відшкодування завищено на 32 359 грн. (69510-37151).
Відповідно до акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 18.05.2010 року №250/17/НОМЕР_1, вже було зменшено суму бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням форми В1 від 03.06.2010 року №0002571700/0 на суму 24 536 грн.
Тому сума бюджетного відшкодування за даний період повинна бути зменшена ще на суму 7 823 грн. (32359-24536).
На підставі акту перевірки від 13.08.2010 року №454/17/НОМЕР_1 Ковельською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 року №0005071700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 7 823 грн.
Однак, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 31.08.2010 року №0005071700/0 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у пп.7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №168/97-ВР).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.
З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, у якій позивачем визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 69 510 грн.
Проте, в акті перевірки від 18.05.2010 року №250/17/НОМЕР_1 податковим органом зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року на 32 359 грн.
Тому, податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2010 року №0002571700/0, прийнятим на підставі акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 18.05.2010 року №250/17/НОМЕР_1, зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 24 536 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2010 року №0005071700/0, прийнятим на підставі акту перевірки №454/17/НОМЕР_1 від 13.08.2010 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 7 823 грн.
Позивачем оскаржено дане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року в адміністративній справі №2а-2751/10/0370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року №0002571700/0 та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 03 червня 2010 року №0002571700/0 та стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі 24 536 грн.
В межах адміністративної справи №2а-2751/10/0370 судом досліджувалися правові підстави віднесення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.
При цьому суд дійшов висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 дотримано усіх умов, визначених Законом №168/97-ВР, а саме: податок на додану вартість сплачено до бюджету при розмитненні товару у зв'язку з його придбанням з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; факт сплати податку підтверджується вантажно-митною декларацією.
Отже, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року, яка набрала законної сили, підтверджено правомірність бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року в розмірі 24 536 грн.
Враховуючи те, що судом в межах справи №2а-2751/10/0370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року №0002571700/0 та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визнано правомірним віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 24 536 грн. до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, а тому сума податку на додану вартість в розмірі 7 823 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року правомірно.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушень пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР, а податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 року №0005071700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 7 823 грн. таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області від 31.08.2010 року №0005071700/0 слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, Ковельською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області як суб'єктом владних повноважень не надано суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 року №0005071700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 7 823 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.25 Бюджетного кодексу. України від 08.07.2010 року №2456-VI та п.3, п.16, п.23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, а також ч.2 п.3.2. Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого спільним Наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року №82/245 повернення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість можливе в порядку безспірного списання коштів державного бюджету за рішенням суду про стягнення надходжень бюджету.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області від 31.08.2010 року №0005071700/0, стягнення з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 7 823 грн. підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З урахуванням частини 1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України 85 гривень 03 копійки сплаченого судового збору, сплату якого підтверджено платіжним дорученням №1383 від 17.09.2010 року.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0005071700/0 від 31.08.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в розмірі 7 823 гривні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 85 гривень 03 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 20 жовтня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока
НОМЕР_3