Справа № 825/3649/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

при секретарі - Дурицькій К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - УПФУ в м. Чернігові) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» (далі - ДП «171 Чернігівський ремонтний завод») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 34604,24 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» зареєстровано в УПФУ в м. Чернігові як страхувальника, який сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах і згідно з розрахунку управління, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 34604,24 грн. та відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на письмовий розрахунок суми позову, що був додатково наданий ним до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на не точність розрахунку суми позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» (ідентифікаційний код 07978157) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 31.08.2013 (а.с.5-7) та взято на облік до УПФУ в м. Чернігові як платника страхових внесків з 31.01.1991 за реєстраційним номером 2505-0020, що підтверджується довідкою УПФУ в м. Чернігові від 12.09.2013 №15167/02 (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи, у ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» працювали особи, яким призначені пільгові пенсії на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року №1058 -IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 -IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закон №1058 -IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі-Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем були надіслані відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 2013 рік, які були отримані відповідачем 24.01.2013 та 19.08.2013, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9,11).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача, вищевказані розрахунки відповідачем не оскаржено, у встановленому законом порядку.

ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» не сплачено фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за період червень - вересень 2013 року, а саме: гр. ОСОБА_1 - 995,66 грн. (місячний розмір)*4 = 3982,64 грн.; гр. ОСОБА_2 - 1186,82 грн. (місячний розмір)*4= 4747,28 грн.; гр. ОСОБА_3 - 1335,99 грн. (місячний розмір)*3+267,18 грн. = 4275,15 грн.; гр. ОСОБА_4 - 1206,64 грн. (місячний розмір)*4 = 4826,56 грн.; гр. ОСОБА_5 - 915,60 грн. (місячний розмір)*4 =3662,40 грн.; гр. ОСОБА_6 - 1513,71 грн. (місячний розмір)*4 = 6054,84 грн.; гр. ОСОБА_7 - 1047,43 грн. (місячний розмір)*4=4189,72 грн.

Згідно розрахунку на 11 осіб не підлягають стягненню витрати по гр. ОСОБА_8, гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10

Заборгованість щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_11 за період з дати призначення пенсії (31.05.2013) по вересень 2013 року становить 2865,65 грн. (1438,65 грн. сума відшкодувань, що підлягала сплаті за період з дати призначення пенсії (31.05.2013) по 31.07.2013 + 1427,00 грн. (місячний розмір 713,50 грн.)*2).

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед УПФУ в м. Чернігові в загальному розмірі 34 604, 24 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростування доводів позивача суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог УПФУ в м. Чернігові.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» ( вул. Кошового, 1, м. Чернігів, 14000, п/р 26001962484256, філія ПАТ «Пумб», МФО 322755, код 07978157) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (пр. Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013, р/р 25601200287321 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 37972192) суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктом «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 34 604 (тридцять чотири тисячі шістсот чотири) грн. 24 коп

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Постанова суду від 16.10.2013 року ___ набрала законної сили.

Суддя В.І. Д'яков