Справа № 2-158/12 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.

Провадження № 22-ц/780/3758/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб

Категорія 40 17.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Голуб С.А.

суддів: Таргоній Д.О., Приходька К.П.

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконком Коцюбинської селищної ради Київської області, про визначення порядку користування квартирою та усунення перешкод в користуванні квартирою, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим що вона є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Інша частина квартири належить на праві власності відповідачу. Відповідач обмежує її права в користуванні квартирою, не надає їй ключі від вхідних дверей, не впускає до квартири, вселив в квартиру квартирантів.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у відокремлене користування позивача кімнату № 3 площею 11,5 кв.м. з покладенням на позивача обов»язку обладнати тамбур в кімнаті № 2 розміром 1,3 м на 1.1 метр відповідно до висновку ї будівельно-технічної експертизи.

Відповідачу ОСОБА_2 виділити у відокремлене користування житлову кімнату № 2 площе. 14,0 кв.м.. яка після встановлення тамбуру буде становити 12,57 кв.м.

Підсобні приміщення коридор, кухню, туалет та ванну кімнату залишити у спільному користуванні.

Зобов»язати відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні квартирою, звільнивши її від вселених в квартиру 5-ти жінок та не змінювати замки на вхідних дверях квартири.

Стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію за перевищення частки житлового приміщення у розмірі 33513 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 Позивачу належить 1/3 частина даної квартири, а відповідачу - 2/3 частини.

Квартира має загальну площу 40,1 кв. м, житлову площу 25,5 кв. м і складається з приміщень: коридор № 1 пл. 4,7 кв. м, кімната № 2 пл. 14,0 кв. м, кімната № 3 пл. 11,5 кв.м, кухня № 4 пл. 5,3 кв. м та ванна кімната № 5 пл. 2,3 кв. м.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині усунення перешкод у користуванні квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду доказів на підтвердження своїх доводів про те, що відповідач чинить їй перешкоди в користуванні спільною квартирою. Суд послався на те, що позивач у судовому засіданні пояснила, що має ключ від квартири.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині встановлення порядку користування квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що одна кімната є прохідною, а тому встановлення порядку користування квартирою з виділенням кожному із співвласників окремої кімнати, є неможливим. На перебудову квартири відповідач не погоджується, а суду відсутні правові підстави для зобов»язання відповідача провести перебудову квартири.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власності на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтями 356, 358 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У випадку вчинення одним співвласником реальних дій, які створюють перешкоди в користуванні майном іншим співвласником, відповідно до ч. 1 ст 391 ЦК України він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном. В такому випадку, згідно із ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач не надала суду доказів створення їй відповідачем перешкод у користуванні квартирою.

Також суд обґрунтовано виходив з того, що площа кімнати, яку просить виділити їй в користуванні, не відповідає її частці у праві спільної часткової власності. Крім того, інша кімната не є ізольованою, а тому не може бути залишена у користуванні відповідача. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що встановити порядок користування квартирою неможливо.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2013 залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: