255/11082/13-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
при секретарях Мироненко В.П., Барановій Т.В.,
за участю прокурора Караман К.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
представника потерпілої ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Макіївки Донецької області, не працюючого, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
12.12.2011 року приблизно о 09-00 годині ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1, проїжджаючи регульоване світлофорним об'єктом перехрестя проїжджих частин вул. Челюскінців - пр. Комсомольський у Ворошиловському районі м. Донецька, в порушення вимог п.16.2 Правил дорожнього руху України, перед зміною напряму руху та виконанням маневру лівого повороту (з подальшим виїздом на проїжджу частину пр. Комсомольського і рухом у напрямку вул. Артема) належним чином не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, приступив до виконання маневру лівого повороту. При цьому, повертаючи ліворуч, обвинувачений не дав дорогу пішоходу ОСОБА_1, яка перетинала проїжджу частину пр. Комсомольського, на яку він повертав, зліва направо відносно руху транспортного засобу, у зв'язку з чим лівою передньою частиною кузова керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 885 від 25.06.2013 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи № 478 від 14.08.2013 року, внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілій ОСОБА_1 був спричинений закритий внутрішньосуглобний уламковий перелом зовнішнього виростка правої великогомілкової кістки і верхньої третини малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, що відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я понад 21 день.
Відповідно до висновків судово-автотехнічних експертиз № 4020 від 19.08.2013 року та № 4578 від 06.09.2013 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1, під час виконання маневру лівого повороту на перехресті повинен був дати дорогу пішоходу ОСОБА_1, яка переходила проїжджу частину, при цьому ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути настання дорожньо-транспортної події шляхом виконання вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.16.2 Правил дорожнього руху України та знаходились в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події.
В суді обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав наступне. 12.12.2011 року вранці він, керуючи на підставі довіреності автомобілем «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1, на перетині вул. Челюскінців та пр. Комсомольського в м. Донецьку зупинився на червоний сигнал світлофору, потім поїхав на зелений сигнал та почав повертати на пр. Комсомольський. Пішохода ОСОБА_1 він побачив запізно, відбувся контакт автомобіля з пішоходом, від якого ОСОБА_1 впала. Він вийшов, запитав її про самопочуття та підняв. Вона попросила відвезти її додому, він помістив її до автомобіля та поїхав, але на під'їзді до будинку вона стала кричати, що їй боляче, після чого вони поїхали до травматології. В лікарні він сплатив все, що було потрібно. Після цієї події його дружина неодноразово відвідувала потерпілу, надавала їй допомогу, возила на потребу до лікарні. Після того, як його дружина перестала приїжджати до ОСОБА_1, остання звернулася до міліції та повідомила про ДТП, до цього вона не писала заяв. Загалом за весь час ним надана допомога потерпілій на лікування в сумі 5 357 гривень, за ці кошти були придбані ліки, сплачені поїздки до лікарні. Визнаючи свою вину в ДТП повною мірою, визнає також частково цивільний позов - повністю на суму матеріальної шкоди та моральну шкоду частково в розмірі 5 000 гривень. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають понесеним потерпілою фізичним та душевним стражданням. Також пояснив, що на цей час займається оформленням пенсії, офіційно не працює, але входить до профспілки таксистів та єдиним його заробітком є приватні перевезення. Просив не позбавляти його права на керування транспортним засобом, оскільки тоді він не матиме доходу та не зможе відшкодовувати потерпілій заподіяну шкоду.
Потерпіла ОСОБА_1 в суді показала, що перед ДТП бачила автомобіль ОСОБА_4, який стояв, а потім поїхав та вдарив її. Після ДТП він сказав, що не бачив її. Вона просила викликати ДАІ, але він відмовився та запропонував відвезти її додому. В його автомобілі була жінка, вони повезли її додому, але біля будинку вона не змогла вийти з машини, оскільки їй було боляче. Вони поїхали до травматологічної лікарні, де в неї виявили переломи. Лікарі також хотіли повідомити про випадок до ДАІ, але ОСОБА_4 домовився з ними і цього зроблено не було. Їй був накладений гіпс, після чого ОСОБА_4 відвіз її додому. Наступного дня вона зателефонувала йому, відповіла його дружина та потім дружина разом з дочкою приїхали до неї. В подальшому в неї висох та розшатався гіпс, ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_4) викликала машину та відвезла її до лікарні. Взагалі ОСОБА_6 приходила до неї декілька разів, два рази возила її до лікарні. ОСОБА_4 не приїжджав та особисто допомоги їй не надавав. В гіпсі вона була до 20-х чисел лютого 2012 року. Потім їй були потрібні послуги масажиста, вона зателефонувала ОСОБА_6, яка дала їй 400 гривень, але масаж складав 60 сеансів, більшість суми вона платила сама. Дружина ОСОБА_4 скаржилася на те, що немає грошей, що її чоловік розбив машину, що їм потрібен кредит. Коли вона знов звернулася до них з проханням придбати для неї спеціальні компресійні колготи, їй було відмовлено на підставі того, що це дорого і вони не мають коштів. В жовтні 2012 року вона звернулася із заявою щодо ДТП до міліції. Нею заявлений цивільний позов на суму матеріальної шкоди 2 620,04 гривень та моральної шкоди 100 000 гривень, який вона підтримує в повному обсязі. Після ДТП вона тривалий час лікувалася, до цього часу не може нормально рухатися, самостійно опікуватися. Вона позбавлена змоги активно жити і працювати, спілкуватися з друзями та оточуючими. Продовжує відчувати постійний біль, несе моральні страждання, пов'язані з отриманою травмою, її непокоїть майбутнє, оскільки, будучи людиною похилого віку, вона розуміє, що наслідки травми можуть залишитися у неї на все життя. Крім того, вона потребує оперативного лікування, коштів на яке не має. Визнає, що періодично дружиною ОСОБА_4 їй надавалася допомога, а саме, купувалися ліки та супутні товари, сплачувалися дві поїздки до лікарні. Крім того, 07.10.2013 року ОСОБА_4 їй булу передана сума 1 000 гривень у часткове відшкодування матеріальної шкоди, тому матеріальну шкоду просила відшкодувати в сумі 1 620,04 гривень.
Виходячи з того, що обвинувачений вину визнав у повному обсязі, дав суду показання, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого потерпілій ОСОБА_1 збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання, суд враховує те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України віднесене до злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений раніше не судимий, одружений, на даний час не працює, у скоєному розкаявся.
З урахуванням викладеного, з метою виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що необхідним та достатнім є покарання у вигляді штрафу в межах санкції частини 1 статті 286 КК України з урахуванням положень ст. 69-1 КК України.
Оцінивши в сукупності всі обставини справи, суд приходить до висновку про непризначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки призначення такого покарання залишить обвинуваченого без заробітку та поставить під загрозу можливість відшкодування шкоди потерпілій.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат з обвинуваченого ОСОБА_4, суд керується вимогами п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного суду України № 15 від 25.05.1998 року) «Про судову експертизу у кримінальних та цивільних справах», де зазначено, що оплата праці експертів та виплати державним науково-дослідчим установам судових експертиз за проведення судових експертиз у кримінальних справах відбувається за рахунок коштів, що виділяються для цієї мети з державного та місцевих бюджетів. Таким чином, з ОСОБА_4 не підлягає стягненню вартість проведених судових експертиз .
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, суд вважає необхідним задовольнити частково. Так, підлягає стягненню з обвинуваченого сума заподіяної потерпілій матеріальної шкоди - 1 620,04 гривень.
Розглядаючи позовні вимоги потерпілої щодо відшкодування їй моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За відомостями обвинувального акту, які не заперечувалися учасниками судового розгляду, потерпілій ОСОБА_1 внаслідок ДТП заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Надана потерпілою довідка до акту огляду МСЕК № 444166 серії 10 ААБ не може бути врахована судом як доказ в обґрунтування заподіяної моральної шкоди, оскільки містить відомості про встановлення першої групи інвалідності потерпілій безстроково внаслідок онкологічного захворювання та не містить посилань на зв'язок цієї обставини з наслідками дорожньо-транспортної події.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що моральна шкода, що відповідає глибині страждань, які зазнала потерпіла ОСОБА_1 у зв'язку з ушкодженням здоров'я, має бути оцінена у 15 000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на момент ухвалення вироку складає 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1 620 (одну тисячу шістсот двадцять) гривень 04 копійки у відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя В.С. Салькова