1-197/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      16 травня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

 

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Авраменко Л.С.,
за участю прокурора захисника - адвоката	Гризуна С.В., ОСОБА_1,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця смт Дубовське, Луганської області, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 проживаючого АДРЕСА_1, несудимого,

 

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

 

встановив:

 

21 жовтня 2006 близько 24 год. ОСОБА_2 знаходячись у кафе-барі „У Сергія” по вул. Шевченка, 5 в с. Катюжанка Вишгородського району, втрутився у сварку між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4, якому завдав декілька ударів рукою в голову, заподіявши перелом нижньої щелепи, закриту черепно-мозкову травму в виді струсу головного мозку, які є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

 

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість визнав частково і ствердив, що у вказаний в обвинувальному висновку час, у ході сварки з потерпілим застосував до нього фізичну силу, якого штовхнув руками. Факт заподіяння потерпілому виявлених тілесних ушкоджень не заперечував.

В ході судового слідства погоджувався з тим, що міг завдати потерпілому удари руками у голову.

 

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні запевнив суд у тому, що 21 жовтня 2006 року близько 24 год. в кафе „У Сергія” після виниклих непорозумінь між свідками ОСОБА_5, ОСОБА_3 та підсудним, останній завдав йому удари руками у голову. Після звернення до лікарні наступного дня в нього виявлено перлом нижньої щелепи. Матеріальні збитки йому не відшкодовано.

 

Свідок ОСОБА_5 підтвердив показання потерпілого і ствердив, що у згаданий час на площадці кафе-бару „У Сергія” до нього та потерпілого підійшов підсудний, з яким виникли непорозуміння та розпочався конфлікт, у ході якого той завдав ОСОБА_4 удари руками в голову, заподіявши тілесні ушкодження щелепи.

 

Про такі ж обставини ствердили і свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які 21 жовтня 2006 року близько 24 год. знаходилися в літньому павільйоні кафе „У Сергія”, де біля 2 -х метрів від їхнього столику виникла сварка між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який завдав потерпілому удари руками в голову і заподіяв ушкодження щелепи.

Дані обставини підтвердив також і свідок ОСОБА_8

 

Крім того, детальні обставини завдання ударів ОСОБА_2, потерпілий показав у ході відтворення обстановки та обставин події за його участю. Згідно цих даних підсудний завдав потерпілому удари правою рукою в голову (а.с.37-40).

 

Що стосується показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2 та

ОСОБА_9, то останні ствердили, що не бачили як підсудний завдавав удари рукою потерпілому, хоча зазначили про сварку між ними, а свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_9 також про те, що після її завершення, потерпілому заподіяно тілесні ушкодження.

Дані показання суд приймає до уваги частково, які в частині того, що підсудний не брав участь у побитті потерпілого, матеріалам справи не відповідають.

 

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи від 13 лютого 2007 року № НОМЕР_1 у потерпілого ОСОБА_4 виявлено перелом нижньої щелепи, закриту черепно-мозкову травму в виді струсу головного мозку, які є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості та могли бути заподіяні внаслідок завдання ударів тупими предметами за встановлених у справі обставин, про які ствердив потерпілий та свідки (а.с. 35).

 

Зазначені докази в своїй сукупності узгоджуються між собою і доповнюють одне одного, на підставі яких, суд визнає доведеною вину ОСОБА_2 в умисному заподіянні ушкодження середньої тяжкості, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України.

 

При призначенні підсудному покарання, суд враховує конкретні обставини справи та ступінь середньої тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, який позитивно характеризується, раніше не судимий, злочин вчинив уперше.

Разом з тим, підсудний має на утриманні малолітню дитину і є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому підпадає під дію п.п. „б” і „ж” ст. 1 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року (а.с. 60, 62).

В судовому засіданні підсудний дав свою згоду на застосування до нього зазначеного Закону і просив звільнити його від покарання.

Оскільки цивільний позов у даній справі, пред'явлено після початку судового слідства, його згідно ст. 28 КПК України слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 323 і 324 КПК України,

 

засудив:

 

      визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і за цим законом призначити йому покарання - 2 (два) роки обмеження волі.

      На підставі п.п. „б” і „ж” ст. 1 Закону України „Про амністію” ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити.

      Запобіжний захід ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Роз'яснити потерпілому право пред'явлення того ж позову в порядку цивільного судочинства.

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.

 

 

Суддя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                    копія

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      21 вересня 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

 

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Бєлянській Н.М.,
за участю прокурора	Хадаріна В.Ф.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

 

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,

уродженки АДРЕСА_2, громадянина України, що має середню освіту, пенсіонерки, заміжньої, проживає в АДРЕСА_2,

несудимої,

 

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,

 

встановив:

 

      навесні 2006 року на присадибній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_10 незаконно посіяла та вирощувала 507 рослин снотворного маку, які 20 липня 2006 року виявлено та вилучено працівниками міліції.

 

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_10 ствердила, що на присадибній ділянці у своєму домоволодінні посіяла насіння, з яких вирощувала 507 рослин снотворного маку, доглядаючи за ними для особистих потреб, повністю визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину.

 

Зазначені рослини за висновками судово-хімічної експертизи від 16 серпня 2006 року № 1995 є снотворним маком, які виявлено та вилучено працівниками міліції (а.с. 26 - 27).

 

Виходячи з того, що показання підсудної ОСОБА_10 відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою прокурора та підсудної, дослідивши висновки згаданої експертизи, визнав недоцільним дослідження інших доказів, які учасниками судового розгляду не заперечуються.

 

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_10 у незаконному посіві та вирощуванні снотворного маку в кількості більше п'ятисот рослин, що підтверджується зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 310 КК України.

 

При призначенні підсудній покарання, суд враховує її похилий вік і щире каяття у вчиненому, що з огляду на її позивну характеристику і вчинення злочину вперше, є обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого тяжкого злочину, а тому, відповідно до ст. 69 КК України, обумовлюють призначення ОСОБА_10 більш м'якого виду покарання від зазначеного в санкції ч. 2 ст. 310 КК України, оскільки підсудна ізоляції від суспільства не потребує, досягла пенсійного віку і одержує невелику пенсію.

Враховуючи наведене, ОСОБА_10 належить визначити покарання у виді штрафу в меншому розмірі за вимогами ст. 53 КК України.

 

Керуючись статтями 323 і 324 КПК України,

засудив:

 

      визнати винною ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України і за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України призначити їй покарання - штраф у розмірі 510 грн.

 

Речові докази по справі, які зберігаються в кімнаті речових доказів Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області - знищити.

 

За проведення експертизи стягнути з ОСОБА_10 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати в розмірі 139 грн. 49 коп.

 

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

 

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.

 

 

Копія відповідає оригіналу

Суддя: