РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа № 924/206/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бригинець Л.М.

суддів Миханюк М.В.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Головченко Д.М.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 р. у справі № 924/206/13-г (суддя Магера В.В. )

за позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" м. Нетішин

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Нетішин

про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2

за участю представників сторін:

позивача - Чувпенюк С.В. (довіреність від 09.01.2013р.)

апелянта - не з"явились

Розпорядженням в.о голови Рівненського апеляційного господарського суду № 924/206/13-г від 10.10.2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у cкладі головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Миханюк М.В., суддя Демидюк О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 р. (суддя Магера В.В.) задоволено позов Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр", м. Нетішин до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Не погодившись з вказаним рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013р. у справі № 924/206/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству Нетішинської міської ради "Торговий центр" у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права та неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", з 01.01.2010р. внесено зміни до частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка викладена в наступній редакції: "термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін". Також скаржник посилається на пункт 5 Прикінцевих положень, згідно якому термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що Договір оренди № 01.11.04-002 від 01.11.2004р. з дня укладення був продовжений до 01.11.2009р., а у зв"язку з тим, що були відсутні заяви однієї із сторін про припинення Договору він автоматично продовжив свою дію до 01.11.2014р.

Наводяться інші доводи в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Провадження по розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/206/13-г зупинялось до закінчення перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2012 року по справі №13/5025/891/12 за нововиявленими обставинами (ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р.) .

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 22.11.12р. по справі № 13/5025/891/12 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012р. у справі № 13/5025/891/12 залишено без змін.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.07.2013р. у справі №13/5025/891/12 - залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2013р. провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/206/13-г поновлено. Справу призначено до розгляду на 10.10.2013р.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги всі учасники провадження повідомлені належним чином. Відповідач на участь в судовому засіданні не скористався, подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із погіршенням стану здоров"я.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з огляду на таке.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18, від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неможливість участі в судовому засіданні особисто скаржника чи його представника скаржником не підтверджена. Неможливість розгляду справи без участі представника скаржником не доведена.

Крім того, скаржник не був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, шляхом надсилання письмового звернення до суду з викладенням додаткових міркувань і наданням додаткових доказів, чого ним зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання скаржника щодо відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі скаржника за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.11.2004р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Торговий центр" укладено договір оренди індивідуально визначеного майна.

Майно Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4 статуту підприємства).

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у платне користування окремо індивідуально визначене нерухоме майно, яке складається з приміщень площею 290 м.кв., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а також земельну ділянку, на якій знаходиться майно.

Згідно п.1.3. Договору, індивідуально-визначене майно знаходиться на балансі в КП "Торговий центр".

Майно передається в оренду з метою здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи (розділ 2) строком на 11 місяців з дня підписання тексту цього договору (Пункт12.1. Договору ).

Відповідно до п.п. г) п.5.2. Договору, Орендодавець зобов'язаний після припинення строку дії договору оренди прийняти від Орендаря об'єкт оренди згідно акту приймання-передачі не пізніше 5 днів з дня втрати договором чинності.

Згідно п.п. л) п.6.2. Договору, Орендар зобов'язаний після припинення строку дії договору передати Орендодавцеві об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду (з урахуванням нормального фізичного зносу), згідно акта приймання-передачі не пізніше 5 днів (п.5.2.г) з дня втрати договором чинності.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місця після закінчення терміну дії договору (п.1.2.1.) він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, що встановлено пунктом 1.2.4. Договору.

Пунктом 12.7. визначено, що Договір оренди припиняється в разі: а) закінчення строку, на який його було укладено; б) приватизації об'єкта оренди Орендарем (за участю Орендаря); в) банкрутства Орендаря; г) загибелі об'єкта оренда; д) дострокового розірвання за погодженням сторін; е) прийняття господарським судом рішення про дострокове розірвання та з інших підстав, передбачених законодавством України.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

01.02.2010р. сторони договору оренди від 01.11.2004р. уклали додаткову угоду, що є додатком №1 до цього договору, у якій пункт 1.1. Договору викладено в наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - частина будівлі торгового центру, яке складається з 16 приміщень, площею 287,8 кв.м. - основна площа та площа загального користування - 24,89 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а також земельну ділянку, на якій знаходиться майно і яка прилягає до будівлі (споруди) в розмірі, необхідному для досягнення мети оренди.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і діє до закінчення терміну дії Договору №01.11.04.-002 від 01.11.2004р.

Додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності заперечень з боку наймодавця строк дії договору оренди від 01.11.2004р. № 01.11.04 - 002 неодноразово продовжувався. Кінцевий термін дії договору оренди - 01.03.2012р.

02.03.2012р. позивач - КП НМР "Торговий центр" направив відповідачу заяву (лист №65), в якій повідомив про закінчення 01.03.2012р. терміну дії Договору №01.11.04.-002 від 01.11.2004р. та звернувся з вимогою звільнити орендоване приміщення у семиденний строк від пред"явлення вимоги, що відповідає положенням ст.530 ЦК України .

23.03.2012р. відповідач звернувся до позивача із заявою продовжити договір оренди нерухомого майна від 01.11.2004р., в якій зазначив, що належним чином виконував зобов'язання за договором оренди від 01.11.2004р., тому просить продовжити дію цього договору з посиланням на приписи ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в якій закріплене переважне право добросовісного орендаря на продовження дії договору.

КП НМР "Торговий центр" не надав згоду на продовження Договору №01.11.04.-002 від 01.11.2004р., зазначив про припинення строку дії договору оренди приміщення від 01.11.2004р. та повторно звернувся до відповідача з вимогою звільнити безпідставно займане приміщення та передати останнє за актом приймання - передачі (листи від 27.11.2012р. за №594 та №597).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати дійсним договір № 01.11.04 - 002 від 01.11.2004р. оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина та продовженим на новий строк; визнати дії Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" щодо оголошення конкурсу на право оренди нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Нетішин, займаного ним приміщення, неправомірними.

В подальшому ФОП ОСОБА_1 відповідно до ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, а саме просив суд визнати установлення господарських правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та КП НМР "Торговий центр" з приводу надання в оренду ФОП ОСОБА_1 майна відповідно до умов договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004р., зобов'язати КП НМР "Торговий центр" продовжити дію Договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.04р. на термін, передбачений п.п.12.1. вказаного договору, визнати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Нетішин №01.11.04-002 від 01.11.2004р. дійсним до 01.02.2013р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2012 року у справі №13/5025/891/12 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Нетішин) до Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" (м. Нетішин) про визнання установлення господарських правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та КП НМР "Торговий центр" з приводу надання в оренду ФОП ОСОБА_1 майна відповідно до умов договору оренди № 01.11.04-002 від 01.11.2004 року, зобов'язання КП НМР "Торговий центр" продовжити дію Договору оренди № 01.11.04-002 від 01.11.2004 року на термін, передбачений п.п.12.1. вказаного договору, визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Нетішин № 01.11.04-002 від 01.11.2004 року дійсним до 01.02.2013 року. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 17.08.2012 року.

Господарський суд у справі №13/5025/891/12 дійшов висновків, що:

- відповідачем (орендодавцем за договором оренди) належним чином, у передбаченому Законом та договором порядку повідомлено позивача (орендаря за договором оренди) про припинення договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.11.2004 року в зв'язку із закінченням строку його дії;

- позовні вимоги в частині установлення господарських правовідносин між позивачем та відповідачем з приводу надання в оренду майна відповідно до умов Договору оренди № 01.11.04-002 від 01.11.2004р. не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством та договором не передбачено такого способу захисту порушеного права, як установлення господарських правовідносин;

- позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача продовжити дію договору оренди № 01.11.04-002 не підлягають задоволенню, оскільки даний договір був припинений в зв'язку із закінченням строку його дії.

Вказаним рішенням встановлено, що Комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Торговий центр" заявою №65 від 02.03.2012року, яка отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 16.03.2012 року, заперечило щодо поновлення договору оренди на новий строк, а тому договір оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 року є припиненим з 01.03.2012 року. Встановлено також відсутність правових підстав для зобов'язання КП НМР "Торговий центр" продовжити дію даного договору на новий термін.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012р. у справі № 13/5025/891/12 набрало законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2013р.) та в касаційному порядку не переглядалось.

Відповідно до ст. 35 ГПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема зазначено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов обгрунтованого висновку, що факт припинення дії договору оренди від 01.11.2004 року №01.11.04-002 з 01.03.2012 року є доведеним та таким, що не підлягає повторному доказуванню.

Щодо звільнення орендованого приміщення слід зазначити.

Відповідач добровільно не звільнив орендоване приміщення, у зв"язку з чим Комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Торговий центр" звернулось до господарського суду із позовом, в якому просив суд виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 287,8 кв.м. - основна площа та площа загального користування - 24,89 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст.291 ГК України.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана (п.1 ст. 785 ЦК України).

Згідно ч.4, 5 п.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення та примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Підпунктом "л" пункту 6.2. договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004р. передбачено, що орендар зобов'язаний після припинення дії договору передати орендодавцеві орендований об'єкт в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду (з урахуванням нормального фізичного зносу), згідно акта приймання-передачі не пізніше 5 днів (п.5.2.г) з дня втрати договором чинності.

Оскільки дія договору оренди є припиненою з 01.03.2012р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про безпідставне зайняття відповідачем нежитлового приміщення площею 287,8 кв.м. - основна площа, площа загального користування - 24,89 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а тому позовні вимоги про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із вказаного нежитлового приміщення площею площею 287,8 кв.м. - основна площа та площа загального користування - 24,89 кв.м. судом першої інстанції задоволені правомірно.

Щодо доводів скаржника про те, що у зв"язку із внесенням змін до частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Договір оренди № 01.11.04-002 від 01.11.2004р. з дня укладення був продовжений до 01.11.2009р. та за відсутності заяв однієї із сторін про припинення Договору він автоматично продовжив свою дію до 01.11.2014р. слід зазначити наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" передбачено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, слід вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Обов'язковість виконання зазначеного законодавчого припису не ставиться у залежність від намірів орендодавця використовувати майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем меншого, ніж п'ять років, строку продовження договорів оренди державного та комунального майна.

Оскільки зазначена норма надає орендарю право продовжувати орендні відносини на строк до п'яти років, то визначення конкретного строку, на який продовжується строк договору, повинно бути здійснено шляхом внесення змін до договору. У зв'язку з цим орендар має право звернутися з відповідним позовом до суду на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" в будь-який час до припинення дії договору оренди.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач (скаржник) до завершення строку дії Договору оренди № 01.11.04-002 від 01.11.2004р. звертався до позивача чи суду з вимогою внести зміни до вказаного договору оренди на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".

Враховуючи викладене, твердження апелянта про те, що Договір оренди № 01.11.04-002 від 01.11.2004р. з дня укладення був продовжений до 01.11.2009р., а у зв"язку з тим, що були відсутні заяви однієї із сторін про припинення Договору він автоматично продовжив свою дію до 01.11.2014р. є необгрунтованими та безпідставними.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 34, 43, 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 р. у справі №924/206/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 р. у справі №924/206/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №924/206/13-г повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бригинець Л.М.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Демидюк О.О.