Справа № 1-1316/142/11 Провадження № 1/450/8/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2013 Пустомитівський районний суд Львівської області в складі колегії суддів головуючого Кукси Д.А.

суддів Мусієвського В.Є.

Кіпчарського М.О.

при секретарі Оленич О.І.

з участю прокурора Заярського В.С.

захисників ОСОБА_6

ОСОБА_7.

ОСОБА_8.

ОСОБА_9

ОСОБА_10.

ОСОБА_11.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пустомити справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Кульчиці Самбірського району Львівської області, українець, громадянин України, з незакінченою вищою освітою, не працюючий, одружений, 18.12.1978 року Личаківським районним судом м. Львова за ч.3 ст. 143 ст. 19 ч.2 ст. 170, ст. 42 ст. 44 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, 01.04.1983 року Дрогобицький міським судом Львівської області за ч.2 ст. 141, ст. 43 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до п'яти років п'яти місяців сім днів позбавлення волі, згідно ст. 89 КК України несудимий, проживаючий АДРЕСА_1, у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України ,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м.Новогорлівка Донецької області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, 29.03.1985 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст. 206 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до двох років позбавлення волі, 20.01.1989 року Івано-Франківським міським судом за ст. 17 ч.1 ст. 141 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до одного року шести місяців позбавлення волі, 18.03.1991 року Старосамбірським районним судом Львівської області за ч.3 ст. 101, ч.1 ст. 196-1 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, 04.06.1997 року Івано-Франківським міським судом за ст. 17, ч.1 ст. 70-1, ст. 17, ст. 75, ч.1 ст. 194, ч.2 ст. 196-1 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст. 89 КК України несудимий, проживаючий АДРЕСА_2, у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України ,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м.Львів, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, одружений, 16.10.1987 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 141, 42 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, 05.06.1989 року Личаківським районним судом м. Львова за ч.3 ст. 117, ч.2 ст. 118, ч.2 ст. 141, ст. 42, ст. 43 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна, 11.04.1997 року Радехівським районним судом Львівської області ч.3 ст. 142 КК України (редакції 1960 р.) засуджений до чотирьох років позбавлення волі, 22.06.2007 року апеляційним судом Львівської області за п.п. 9,12,13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України засуджений до довічного позбавлення волі, проживаючий АДРЕСА_3, у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України ,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Львів, українця, громадянина України, не працюючого, одружений, освіта середня, раніше несудимий, проживає АДРЕСА_4, у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України ,-

в с т а н о в и в :

Що в січні місяці 2002 року ОСОБА_1. дізнався від ОСОБА_12. про те, що знайомі останнього громадяни Чеської Республіки - ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які займаються підприємницькою діяльністю, мають на меті придбати вживані військові акумулятори на території України. З метою заволодіння їхніми грошовими коштами та введенням потерпілих в оману, ОСОБА_1. запропонував ОСОБА_12. свої послуги по закупівлі акумуляторів, мотивуючи, що у м. Львові має впливових осіб у Збройних Силах України.

З метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на заволодіння грошовими коштами, в квітні 2002 року, ОСОБА_1. створив стійку організовану групу, до складу якої залучив ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3. та невстановлених слідством осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження. Всі учасники організованої групи були об'єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, мали єдиний умисел на вчинення заволодіння чужим майном, подальшим привласненням його на свою користь, були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх. З метою конспірації своєї діяльності члени організованої групи, для того, щоб потерпілі не могли їх в подальшому впізнати, використовували спеціально приготовлені маски, одяг, який максимально схожий на формений одяг військовослужбовців Збройних Сил України, предмет схожий на барабанний револьвер, узгодження дій по застосуванню у ході нападу фізичного та психологічного насильства до потерпілих, підготовку шляхів та способів втечі після нападів та запобігання затриманням правоохоронними органами, використання для підготовки і організації вчинення нападу та зберігання викраденого майна наявних у користуванні приміщень, засоби для подолання опору потерпілих та зв'язування останніх з метою полегшення вчинення опору - металеві наручники, клейкі стрічки, розподіл викрадених під час нападу грошових коштів, між членами наведеної злочинної групи в залежності від ролі та участі кожного з них у підготовці та вчиненні нападу.

ОСОБА_1. діяв як організатор групи, у відповідності до розподілу функцій, розробив та узгодив з учасниками плану дій, керував діяльністю групи під час підготовки та скоєння злочину, підшукував та залучав до вчинення злочинів учасників, розподіляв обов'язки між членами групи, об'єднував і координували зусилля всіх членів групи під вчинення злочину, визначав спосіб та місця передачі грошей, які вимагали у потерпілих, розподіляв отримані від злочинної діяльності гроші між учасниками групи в залежності від їх участі в скоєнні злочину, підшукав для вчинення злочину зброю, а також брав безпосередню участь у скоєному злочині.

Невстановлена слідством особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, будучи безпосереднім виконавцем підготовки та вчинення злочину, у відповідності до розподілу функцій, займалась пошуком будинку, який знаходиться у місті, віддаленому від інших будинків, залучила до скоєння злочину ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3., та невстановлених слідством осіб матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, під час відсутності ОСОБА_1. керувала діями учасників організованої групи, розподіляла між ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3. та невстановленою слідством особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження отримані від ОСОБА_1. гроші, а також приймала безпосередню участь у чиненні тиску на потерпілих та їх незаконному утриманні в будинку.

ОСОБА_5. будучи безпосереднім виконавцем злочину, згідно відведеної йому ролі, підшукав для вчинення злочину форму військовослужбовця в званні «майора» Збройних Сил України, видаючи себе за військовослужбовця, ввійшов в довіру потерпілих, та шляхом обману завів потерпілих в приміщення дачного будинку, а також приймав безпосередню участь у вчиненні злочину.

ОСОБА_3. приймав безпосередню участь у вчиненні злочину, згідно відведеної йому ролі, на виконання вказівки невстановленої слідством особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підшукав дачний будинок для вчинення злочину, який знаходиться на території садово-кооперативного товариства АДРЕСА_7 та приймав участь у незаконному утриманні потерпілих в будинку.

ОСОБА_2., ОСОБА_4. та невстановлені слідством особи матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, були безпосередніми виконавцями злочину, згідно відведених їм функцій, вчиняли напад на потерпілих, наносили їм тілесні ушкодження та подолавши їх опір зв'язали та незаконно утримували в одній з кімнат будинку. Під час протиправного утримання потерпілих в будинку ОСОБА_2., ОСОБА_4. та невстановлені слідством особи матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, здійснювали їх цілодобову охорону та не давали їм можливості спілкуватись між собою.

З метою реалізації розробленого та погодженого учасниками злочинної групи плану, невстановлена слідством особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, в середині квітня 2002 року доручив учаснику організованої групи ОСОБА_3. знайти та взяти у тимчасову оренду дачний будинок неподалік м.Львова. На виконання цієї вказівки ОСОБА_3. в квітні 2002 року через свого знайомого ОСОБА_13. знайшов дачний будинок, який знаходиться на території садово-кооперативного товариства АДРЕСА_7. В подальшому, невстановлена слідством особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, разом із ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4. та іншими невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, обладнали вказаний будинок для тимчасового утримання потерпілих.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_1., діючи згідно розробленого та погодженого плану дій, 28 квітня 2002 року, ввійшовши в довіру до ОСОБА_12. та громадян Чеської Республіки керівника торгової фірми ТзОВ «МНМ ЕКО» ОСОБА_14. та співробітника цієї ж фірми ОСОБА_15., переконав останніх у досягненні домовленості з заступником командуючого Прикарпатського військового округу в званні «генерала» Збройних Сил України, про поставку партії акумуляторів в Чеську Республіку та запропонував їм поїхати разом з ним в м.Львів для нібито огляду взірця військового акумулятора. Коли ОСОБА_12., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. погодились на цю пропозицію, вони разом із ОСОБА_1. цього ж дня на автомобілі «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1, який належить торговій фірмі ТзОВ «МНМ ЕКО», прибули на територію дачного кооперативу, що в АДРЕСА_7.

У відповідності до розподілених раніше членами групи функцій, ОСОБА_5., будучи вдягнений у військову форму та видаючи себе за майора Збройних Сил України, запропонував ОСОБА_12., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. зайти в дачний будинок, вказавши, що він належить йому, де мали показати взірець військового акумулятора. Після чого мали поїхати на дачу генерала Збройних Сил України, який буде безпосередньо здійснювати поставку акумуляторів у Чеську Республіку.

ОСОБА_14., ОСОБА_15. та ОСОБА_12., увійшли в приміщення будинку, а ОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4. та інші невстановлені особи матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, діючи згідно відведених ролей, з метою відкритого заволодіння чужим майном, здійснили напад на потерпілих та поваливши їх на підлогу, зв'язали останнім руки та ноги заздалегідь приготовленим скотчем, після чого почали наносити удари руками та ногами по тілу, чим завдали ОСОБА_14 тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 44\2002 від 13.05.2002 року відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Подолавши опір потерпілих, ОСОБА_1., діючи згідно відведеної йому ролі, погрожуючи предметом схожим на барабанний револьвер, який був заготовлений завчасно для скоєння даного злочину, та погрожуючи вбивством, приставивши предмет схожий на барабанний револьвер до голови ОСОБА_14. та пред'явив вимогу про передачу йому 300 тис. доларів США.

Коли ОСОБА_14. та ОСОБА_15., перебуваючи в безпорадному стані погодились на цю вимогу, ОСОБА_1. повідомив їх, що вказані гроші вони повинні передати частинами, а саме 90 тис. доларів США необхідно передати готівкою в м. Кошице, що в Республіці Словаччина, а решту - 210 тис. доларів США необхідно перерахувати на вказаний ним рахунок банку у м.Будапешт Угорщина. Після цього, ОСОБА_1. заставив ОСОБА_14. передзвонити по мобільному телефону до свого співробітника ОСОБА_16 в Республіку Чехія, який в той час працював виконавчим директором ТзОВ «МНМ ЕКО» та повідомити його, про те, що нібито ним досягнуто домовленості про поставку на підприємство ТзОВ «МНМ ЕКО» партії акумуляторів, а тому для виконання всіх умов угоди йому необхідно передати представнику продавця, який матиме при собі візитку ОСОБА_14., частини грошових коштів в сумі 90215,10 доларів США в м.Кошице Республіка Словаччина. Також, ОСОБА_14., перебуваючи під тиском ОСОБА_1. та інших учасників організованої ним групи, повідомив ОСОБА_16. про необхідність перерахунку суми в розмірі 210 тис. доларів США на розрахунковий рахунок банку в м.Будапешт Угорщина. Водночас, під час виконання цієї вимоги, ОСОБА_14., використовуючи незнання членами організованої групи ОСОБА_1. чеської мови, свідомо змінив одну з цифр номеру розрахункового рахунку, що унеможливило перерахування вказаної суми.

Після закінчення телефонної розмови між ОСОБА_14. та ОСОБА_16., отримавши згоду на передачу коштів, ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3. та невстановлені слідством особи матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у відповідності до відведених їм ролей, насильно завели в ізольовану кімнату ОСОБА_12. та громадян Чеської Республіки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, де упродовж 28-30 квітня 2002 року стали незаконно утримувати їх в приміщенні будинку, здійснюючи при цьому їх цілодобову охорону та не даючи можливості потерпілим самостійно вийти з приміщення. З метою запобігання в подальшому їх впізнання ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3. та невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження постійно носили заздалегідь приготовлені маски, постійно утримували ОСОБА_12. та громадян Республіки Чехія ОСОБА_14 та ОСОБА_15 зі зв'язаними руками і ногами та пов'язками на очах.

Під час вчинення нападу та незаконного утримання потерпілих в дачному будинку, ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4. та невстановлені слідством особи матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, погрожуючи потерпілим застосуванням зброї, заволоділи мобільним телефоном вартістю 700 грн., гаманцем вартістю 80 грн., грошима в сумі 200 грн., що належали ОСОБА_12., а всього на загальну суму 980 грн., чим завдали йому значної матеріальної шкоди, 5000 тисяч чеських крон, що згідно курсу Національного банку України становить 788 грн., які належали ОСОБА_15, чим завдали останньому значної матеріальної шкоди та 10000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 53 тисячі 274 грн., які належали ОСОБА_14, чим завдали йому матеріальної шкоди у особливо великих розмірах

В подальшому, діючи згідно розробленого та погодженого плану , ОСОБА_1., 29 квітня 2002 року, прибув в м.Кошице Республіка Словаччина, де виступаючи в ролі представника продавця товару (вживаних акумуляторів) в м. Кошице, пред'явивши ОСОБА_16. візитку ОСОБА_14., отримав від останнього по письмовій розписці гроші в сумі 90 тис. 215,10 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 480 тисяч, 612 грн., чим торговій фірмі ТзОВ «МНМ ЕКО» завдано матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Враховуючи, що ОСОБА_14. було змінено одну з цифр в номері рахунку банку в м.Будапешт Угорщина, банком з Республіки Чехія не було здійснено проплату грошей в сумі 210 тис. доларів США на розрахунковий рахунок банку м.Будапешт Угорщина по платіжному дорученню, яке виписав ОСОБА_16., а тому ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3 та інші невстановлені слідством особи матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, по незалежних від них обставинах, не змогли отримати вказану суму грошей.

Всього, під час вчинення розбійного нападу ОСОБА_1, ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи матеріали відносно яких виділено в окреме провадження заволоділи коштами на загальну суму 535 тисяч 654 грн.

30.04.2002 року, ОСОБА_12. та громадяни Чеської Республіки-ОСОБА_14, ОСОБА_15, боячись за своє життя та сприймаючи погрози нападників, як реальні, скориставшись неуважністю ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, розбивши вікно, вискочили з другого поверху дачного будинку та втекли від нападників і звернулись за допомогою в правоохоронні органи України.

Крім того, діючи згідно розробленого та погодженого плану дій ОСОБА_1. та невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження з метою реалізації свого злочинного умислу разом із ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3. та іншими невстановленими слідством особами матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна у особливо великих розмірах із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, 28.04.2002 року о 11 год. з метою викрадення шляхом обману, з корисливих мотивів запросили у дачний будинок, що на території садово-кооперативного товариства АДРЕСА_7 під приводом ознайомлення із взірцем військового акумулятора, ОСОБА_12. та громадян Чеської Республіки ОСОБА_14. і ОСОБА_15., при цьому зв'язали останнім руки та ноги скотчем, помістили у одну із кімнат вказаного будинку, нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_14, які згідно висновку судово-медичної експертизи №44\2002 від 13.05.2002 року відносяться до легких тілесних без короткочасного розладу здоров'я, погрожуючи застосуванням предметом схожим на барабанний револьвер у разі їхньої втечі, незаконно позбавили волі потерпілих та незаконно утримували їх на протязі трьох діб.

30.04.2002 року, ОСОБА_12. та громадяни Чеської Республіки ОСОБА_14. і ОСОБА_15., боячись за своє життя, та сприймаючи погрози нападників, як реальні, розбивши вікно у дачному будинку втекли.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що в березні 2002 року до нього передзвонив його знайомий ОСОБА_17 , який проживає у м. Ужгороді і працює невропатологом у міській лікарні. З ним він познайомився, коли працював масажистом медичного центру. ОСОБА_17. по телефону запитав чи він і надалі займається питаннями посередництва по збуті сільськогосподарських зернозбиральних комбайнів. Коли він відповів, що цікавиться, то він з його дозволу дав його телефон, щоб він зустрівся з людиною , яку цікавлять такі речі. Цього ж дня йому передзвонив мужчина, з яким вони зустрілися на набережній, мужчина приставився ОСОБА_12. В процесі розмови потерпілий сказав, що знає людей по Україні, які куплять комбайни, ОСОБА_12. заявив, що в Чехії в Празі має знайомих, які можуть продати такі комбайни. ОСОБА_12. сказав, щоб він дізнався, які саме потрібні комбайни кількість і ціну. Він по телефону зв'язався з жителем м. Кіровограда ОСОБА_18 і він попередньо погодився купити комбайни за його посередництвом, якщо буде ціна, що його влаштує. Через два дні він знову зустрівся з ОСОБА_12. і повідомив , які саме вимоги виставляє покупець до даної техніки. Якщо комбайни будуть відповідати вимогам то представник ОСОБА_18. прийме їх при пересічені митниці з республікою Польща, де розрахується готівкою. ОСОБА_12. пояснив , що повідомить своїх знайомих з Чехії і при зустрічі ці питання вони обсудять. Він зрозумів, що мета поїздки громадян Чехії не пов'язана в основному з укладенням їхньої угоди, а вони з ОСОБА_12. мають якісь інші питання, про які йому не відомо. Десь через 5 днів наприкінці березня 2002 року в м.Ужгород приїхав громадянин Чехії ОСОБА_14. Він поселився за допомогою ОСОБА_12. в готелі «Дружба» м. Ужгород. ОСОБА_12. передзвонив йому і вони домовились про зустріч. Спочатку він зустрівся з ОСОБА_12. і поговорили на вказану тему, а пізніше пішли в готель де жив ОСОБА_14. Розмова між ними відбулась в холі готелю, де вони в трьох уже спілкувалися і одразу познайомилися. ОСОБА_14. ні українською ,ні російською мовою не розмовляв і їхню розмову перекладав ОСОБА_12. Він попросив ОСОБА_12., щоб ОСОБА_14. показав свій паспорт, він не відмовив і дійсно показав свій паспорт громадянина Чехії. Переконавшись в особі вони почали розмову про техніку, яка їх цікавила. Він повідомив, що його цікавлять комбайни 1990 року в хорошому технічному стані і відповідної моделі. За такі комбайни ціна в еквіваленті 7 000 доларів США. ОСОБА_14. відповів, що буде цікавитись даним питанням і, що він ще приїде на Україну, оскільки у нього з ОСОБА_12. є інші питання, більш важливіші, а питання комбайнів другорядне. Після цього вони розійшлися. Наступного дня ОСОБА_12. передзвонив йому і повідомив, що ОСОБА_14. хоче подивитись місто. Вони зустрілись, в барі де він їх пригостив , а потім вони гуляли містом і дійшли до будинку де проживав він. Через недовгий час вони розійшлися. ОСОБА_12. повідомив , що ОСОБА_14. приїде через два тижні і буде більш конкретна розмова, також він пояснив, що співпрацює з вказаним громадянином Чехії довгий час. Чим саме вони займаються ОСОБА_12. не пояснив. ОСОБА_12. передзвонив до нього і на його пропозицію вони зустрілися. Під час розмови ОСОБА_12. повідомив, що служив у Чехії у військах зв'язку, а вказані громадяни також служили в армії. Вони спільно вирішували питання, вони порядні люди і знає їх уже довгий час.

На початку квітня він знову передзвонив ОСОБА_12. і сказав , що приїжджає спільний знайомий з Чехії. ОСОБА_14. приїхав один. Він поселився в тому ж готелі і вони зустрілися в тому ж холі. ОСОБА_14. повідомив , що комбайни по ціні , яка задовольнить дві сторони можна дістати .Через день він зі слів ОСОБА_12. дізнався, що ОСОБА_14. поїхав в Чехію. Через декілька днів ОСОБА_12. передзвонив йому, у нього був хороший настрій і запросив його у бар. В процесі розмови трохи випивши ОСОБА_12. повідомив, що мабуть скоро уже не буде жити в Україні у нього появився ідеальний бізнес зі знайомими з Чехії. Коли він запитав про комбайни, то він відповів, що все підтвердили і скоро приїдуть. Після другого приїзду він передзвонив ОСОБА_18., а той сказав , що потрібні гарантії поставки комбайнів, оскільки певну суму грошей треба зняти з обігу. ОСОБА_12. спочатку обіцяв приїзд чехів 10-11 квітня 2002 р., а потім вже сказав, що це буде 26 або 27 квітня 2002 року. Про це він повідомив ОСОБА_18. Десь 25-27 квітня 2002 року точної дати він не пам'ятає, близько 21 години, зі слів ОСОБА_12., він дізнався, що приїхали чехи. Того вечора вони не зустрічалися, ОСОБА_12. сказав , що іде сам. 27 або 26, можливо 24 чи 25 квітня 2002 року, точного числа він не пам'ятає, близько 10 години ранку передзвонив ОСОБА_12. і вони зустрілися. ОСОБА_12. повідомив, що у чехів не все виходить з їх спільним бізнесом, вони надіються тільки на нього. Питання поставки комбайнів актуальне і потрібна зустріч. Він запросили в кімнату готелю всередину, окрім ОСОБА_14., був невисокий мужчина ОСОБА_15, так він приставився. Він непогано розмовляв російською мовою. Він запитав чи будемо займатися комбайнами і пояснив, що такою справою уже займався, що комбайни будуть по 7 000 доларів, але їм спочатку необхідно вирішити деякі свої питання на Україні. Потім його знову запросили в номер де подарували три пляшки вина і коробку цукерок. Він випадково побачив на столі листи стандартного паперу де були записані хімічні формули. Він помітив, що чехи привезли багато з собою речей, він зрозумів , що вони приїхали на кілька днів. Чехи пояснили, що у них не тимчасова віза, а довготривала, тобто «мульти-віза». Він пояснив, що людина яка купляє комбайни, є фермер з Кіровограда і найбільш вигідні дні для зустрічі з ним є вихідні. Зустрілись вони через два дні, у п'ятницю, настрій у чехів був нормальний. ОСОБА_14. погодився їхати до Львова на зустріч з ОСОБА_18., але сказав, що потрібно поселитися перед Львовом по трасі Мостиська-Львів, бо до них з Польщі повинні приїхати люди по інших питаннях. ОСОБА_14. пояснив, що він знає де цей готель і, що він там жив. 27.04.2002 року вони виїхали з м.Ужгорода на автомобілі чехів «Шкода Октавія» темно-зелений металік, близько 14 год. За кермом був ОСОБА_15 поряд біля нього він. По трасі вони проїхали через м.Самбір, а не через м.Стрий. Не доїжджаючи до Самбора, десь 5 км., зайшли в кафе. Над'їжджаючи до м.Львів, зі сторони м.Мостиськ, неподалік заправки, є готель, де на пропозицію ОСОБА_14. вони поселилися. Назви готелю він не пам'ятає. Жили в різних корпусах і кімнатах. Після поселення через 20 хвилин, вони зустрілись і чехи почали дзвонити на рахунок комбайнів в Чехію. Переговоривши вони повідомили його, що комбайни по 12000 доларів США, а не по 7000 доларів США. Він передзвонив ОСОБА_18., той на таку пропозицію не погодився. Того ж дня ввечері, близько 21 години, він поїхав додому поїздом Львів - Солотвино. З того часу ні ОСОБА_12., ні чехів він не бачив.

В період часу, а саме з 28 по 30.04.2002 року він знаходився вдома м . Ужгороді, це можуть підтвердити його рідні.

Чому потерпілі його оговорюють, він пояснити не може.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину не визнав та показав, що в період часу з 27.04.2002 року по 30.04.2002 року не перебував в дачному масиві АДРЕСА_7 і не приймав участі в розбої та незаконному позбавленні волі потерпілих. Ні потерпілих, ні інших підсудних він не знає. Вважає, що ОСОБА_3. на досудовому слідстві його оговорив. Чому він це зробив він не знає.

Також, підсудний в судовому засіданні заявив, що в період часу з 27.04.2002 року по 30.04.2002 року він був затриманий правоохоронними органами та поміщений в ІТТ Старосамбірського РВ МВСУ у Львівській області по підозрі у скоєні злочину, якого саме він вже не пригадує.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочинах не визнав та показав, що на досудовому слідстві він оговорив ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4. та інших. Це ним було зроблено під тиском та обману з боку працівників правоохоронних органів та працівників Львівського слідчого ізолятору.

Вказаний обман полягав в тому, що працівники УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області пообіцяли йому вирішити його фінансові проблеми з його колишньою дружиною, взамін він підписував всі протоколи та заяви які йому давав слідчий. Вказані протоколи та заяви він не читав, лише зараз перед слуханням справи в суді прочитав їх зміст та зрозумів, що оговорив невинних осіб.

Ні ОСОБА_1., ні ОСОБА_2., ні ОСОБА_4. він не знав, і побачив їх вперше при проведенні слідчих дій.

Будучи допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинах не визнав, та показав, що жодної участі в розбої та незаконному позбавленні волі потерпілих він не приймав. Де він знаходився в період часу з 27.04.2002 року по 30.04.2002 року він не пригадує в зв'язку зі спливом часу. Однак, точно у вказаний період часу не був в дачному будинку у АДРЕСА_7.

Ні ОСОБА_1., ні ОСОБА_2., ні ОСОБА_3. він не знає перший раз побачив їх під час слухання справи в суді.

Незважаючи на те, що підсудні свою вину у скоєнні інкримінованих їм злочинів не визнали, суд вважає, що їхня вина у скоєнні злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 146 КК України доведена наступними доказами;

Показами потерпілого ОСОБА_12 який в судовому засіданні показав, що з 2000 року він знайомий з директором приватної чеської фірми ОСОБА_14. Фірма має назву МХМ «Еко» і розташована в м. Прага. Вказана фірма займається переробкою відходів електротехнічних матеріалів і програмним забезпеченням комп'ютерів.

Останні 10 років ОСОБА_12. лікувався у одного з кращих голкотерапевтів м. Ужгорода - ОСОБА_17. В лютому 2002 року ОСОБА_12., знаючи обширні зв'язки свого лікаря, заговорив з ним про пошук суб'єктів, які могли би продати цікавлячі матеріали, в тому числі срібляно цинкові акумулятори. ОСОБА_17. сказав, що буде мати на увазі і якщо щось появиться, то він повідомить. В середині березня 2002 року ОСОБА_17. передзвонив йому і сказав, що він дав його номер телефону своєму хорошому знайомому ОСОБА_1. Також лікар йому повідомив, що ОСОБА_1. має продавців по вказаних матеріалах. Також, лікар йому повідомив, що у ОСОБА_1. є хороші знайомі в сфері високих військових чинів у Львові і в Криму, з деякими з них він ОСОБА_17. знайомив. Зі слів лікаря, він вже мав уявлення про ОСОБА_1., як про солідного партнера, або точніше бізнесмена. Через кілька днів, ОСОБА_1. йому передзвонив на його домашній номер телефону і сказав, що він від ОСОБА_17. і що вони можуть зустрітися. В цей же день вони зустрілися. Коли він побачив ОСОБА_1., то звернув увагу, що навіть візуально з ним ніколи не зустрічався. Під час першої зустрічі, ОСОБА_1. сказав, що у нього у Львові є знайомий генерал, який перебуває на високій посаді в прикарпатському військовому окрузі, прізвище не називав. ОСОБА_1. при першій зустрічі сказав, що у цього генерала є фірма, яка може продати матеріали, які цікавлять. Крім цього, сказав ОСОБА_1., повинне бути письмове підтвердження від чеської фірми - покупця. Через два-три дні він отримав таке підтвердження і передав ОСОБА_1. Після цього, десь через неділю, ОСОБА_1. сказав, що потрібно, щоб приїхав хтось з представників фірми на переговори в м. Ужгород. Також він сказав, якщо переговори пройдуть успішно, то вони одразу ж можуть їхати в м. Львіві формувати контракт. Про це він повідомив ОСОБА_14 і той сказав, що приблизно в перших числах квітня, оформивши всі документи, він зможе приїхати в м. Ужгород.

В вказаний час він приїхав в м. Ужгород, зупинився в готелі «Дружба» і протягом двох днів відбувалися переговори. Зі сторони чехів при переговорів були присутніми він, ОСОБА_14., а ОСОБА_1. був один. Під час переговорах ОСОБА_1. сказав, що акумуляторів на складі у Львові є 30 тон. Про ціну вони домовились одразу. Було обумовлено, що один акумулятор вагою близько 15 кг., буде коштувати 125 доларів США за штуку. Тобто, за одну тону вони повинні були заплатити 8 тисяч доларів США. Але протягом двох діб, вони не могли домовитися про форму оплати. Після цього, ОСОБА_14 поїхав до дому, а через тиждень, 12-14 квітня ОСОБА_14 подзвонив до нього і сказав, що не хоче, щоб товар відправляли фурами, а запропонував з прийняттям форми оплати, яку запропонувала українська сторона, везти товар літаком. Він зв'язався з ОСОБА_1. і передав йому умови чеської сторони, який сказав, що повідомить дані умови у Львів і якщо там їх погодять, то він дасть йому відповідь. Після цього, через два-три дні, ОСОБА_1. повідомив йому, що Львів згідний з даними умовами, але при цьому підкреслив, що генерал заявив наступне: «для чого користуватися послугами російської авіакомпанії, якщо у військових України у Львові є шість літаків ИЛ-76, які здійснюють транспортні перевезення». Також, ОСОБА_1. сказав, що вартість перевезення буде дешевшою. При цьому, ОСОБА_1. додав, що літак може взяти за один рейс 36 тон і якщо чехи погодяться, то зможуть взяти саме таку кількість акумуляторів. Про це повідомив ОСОБА_14 і той погодився взяти 36 тонн акумуляторів на даних умовах, про які вони домовилися. Після цього ОСОБА_1. сказав, що генерал деякий час не буде в місті потрібно два тижні для оформлення контракту. Він погодився і протягом двох тижнів вони займалися узгодженням контракту і збором документів для перевезення. При цьому ОСОБА_1. наполягав від імені генерала на тому, щоб 210 тисяч доларів США були переведені на рахунок фірми продавця в український банк, а 90 тисяч доларів США виплачені готівкою представнику генерала на території Словаччини після представлення всіх відповідних документів. Чеська сторона з цим погодилась. На рахунок перевезення домовилися наступним чином: 5 тисяч доларів США передоплати готівкою фірмі - перевізнику, а решту 15 тисяч доларів США після посадки літака в Чехії повинні були бути переведені на рахунок фірми-перевізника. Він домовився з чеською стороною про приїзд на кілька днів раніше в м. Ужгород.

22 квітня 2002 року в м.Ужгород приїхали директор ОСОБА_14 разом зі своїм заступником ОСОБА_15. Вони поселилися в готелі «Дружба». До 27 квітня вони узгоджували всі питання і 27 квітня 2002 року, близько 18 години приїхали до Львова. З ними також їхав ОСОБА_1. Вони їхали автомобілем, на якому приїхали ОСОБА_14. та ОСОБА_15. ОСОБА_1. їх привіз в мотель і сказав, що це недалеко від тої військової частини, де вони повинні забрати товар. ОСОБА_1. їх попередив, що близько 22.00 годин до них приїде представник генерала і забере паспорта для оформлення пропусків на склад. В 22.00 год. прийшов до них майор з чорними петлицями, середнього росту, на вигляд близько 49 років, сказав, що він представник військової контррозвідки і генерал доручив йому оформити перепустки, а для цього він повинен взяти їх паспорта, їх всіх, в тому числі і ОСОБА_1. Наступного дня, близько 14.00 год. майор знову приїхав до них в мотель, він сказав, що оформив пропуск на всіх чотирьох, віддав їм паспорта і пропуск зі всіма реквізитами і сказав, щоб вони, не втрачаючи час, поїхали до нього на дачу, яка розташована по сусідству з дачею генерала, там оглянули зразок акумулятора, а після цього поспілкувалися з генералом. Вони всі сіли в автомобіль чеської сторони. За кермом їхав ОСОБА_15, майор сів справа від нього, спереду, а решта троє ззаду. Майор показував дорогу. Вони їхали близько 30 хвилин через м. Львів. під'їхавши до повороту на право, де був показник «700 м. до озера» і він побачив білий автомобіль ВАЗ 2109, із салону якого вийшов молодий мужчина, віком близько 30 років, худорлявий і під пахвою тримав автомат «Узи». Він це стверджує чітко, тому що розбирається цьому. Тоді він запитав: «Чому тут з автоматами ходять?», майор відповів цілком переконливо: «Це охорона, тому що тут дачі військових», вони заспокоїлись. Крім того майор сказав, яка тут хороша дорога, якщо б генерал тут не проживав, такої б дороги не було. Вони заїхали в дачний кооператив, майор на одну з найкращих дач в даному масиві показав рукою і мовив, що це дача генерала. Про свою дачу він сказав, що вона знаходиться недалеко і спочатку поїдемо туди. Вони приїхали на одну з дач і зайшли в дім. Коли вони зайшли в одну з кімнат, то майор сказав щоб вони розташовувалися, а сам піде за акумулятором в іншу кімнату . В кімнаті, де вони втрьох знаходились, нічого не було, а вікно було завішане покривалом. В цей момент він почув топіт кількох пар ніг і побачив групу людей в масках-балахонах з прорізаними очима і в спортивних костюмах. Нападники накинулись на них, положили лицем до підлоги, оскільки в них в руках були пістолети. Нападники кричали, щоб вони лежали лицем до низу і мовчали, на руки їм наділи наручники, ноги закрутили скотчем, а голову на рівні носа і очей заліпили скотчем. Нападники від них нічого не вимагали. Через 15 хвилин їх перетягнули в іншу кімнату і посадили на диван і попередили, щоб вони мовчали. Потім він почув голос ОСОБА_1. і впізнав його по взуттю, яке він бачив через щілину, яка утворилась під скотчем. ОСОБА_1. сказав: «Все, ваша партія закінчилась і тепер ви будете робити все, що я вам скажу, майте на увазі, що за вами спостерігають 10 пар очей і будь-який рух приведе до непередбачуваних наслідкам. Ви повинні будете передати своїм компаньйонам, що у вас все в порядку, товар хороший і отриманий в повному обсязі». Після цього, ОСОБА_14. і ОСОБА_15. стали дзвонити по мобільному телефону у Прагу і говорити, щоб 90 тисяч доларів США готівкою були перевезені в Кошицу, а 210 тисяч доларів США переведені в Будапешт на рахунок, який був вказаний в контракті з українською стороною. Періодично нападники розв'язували заручників, а потім знову зв'язували, так тривало до вівторка, до 15.00 годин. Він вважає, що ОСОБА_1. поїхав з дачі, коли прийшло підтвердження, що представник фірми ОСОБА_14. вже під'їжджає до Кошице. Більше він голосу ОСОБА_1. не чув. Потім, по реакції злочинців він зрозумів, що гроші в сумі 210 тисяч доларів США заблоковані через помилку в номері рахунку. 30.04.2002 року, близько 15.00 год. ОСОБА_14. викинувся своїм тілом через вікно на вулицю і почав бігти, всі бандити побігли за ним. Скориставшись цим, він та ОСОБА_15. зняли з очей повязки і також через вікно почали бігти. Вони добігли до людей, які їх на своєму автомобілі відвезли до дороги, де їх зустріли працівники міліції.

Оголошеними показами потерпілого ОСОБА_14., який на досудовому слідстві показав, що в 2000 році в Словаччині познайомився з ОСОБА_12., з яким склалися дружні стосунки, тому що його батько був військовим, а ОСОБА_12. працював в Чехії кілька років в часи СРСР. ОСОБА_14. з ОСОБА_12. ніяких справ не мав, проте надав йому список інтересів його фірми. ОСОБА_14. зідзвонювався з ОСОБА_12. та запитував, чи не має нічого такого, що представляє інтерес для їх фірми. Близько на початку 2002 року, ОСОБА_12. повідомив, що є можливість купити акумулятори. Раніше ОСОБА_14. не мав жодних справ в Україні. В Ужгород приїхав десь в квітні 2002 року і ОСОБА_12. познайомив ОСОБА_14. з ОСОБА_1., який був представником продавця. При першій розмові вони не домовилися, а ОСОБА_14. пояснив ОСОБА_1., що вони будуть працювати тільки легально і по закону. Після виборів в Україні, йому подзвонив ОСОБА_12. і повідомив, що можна вирішити питання з купівлею акумуляторів. ОСОБА_12. пообіцяв вирішити питання з підписанням контракту. 22.04.2002 року він разом з ОСОБА_15 приїхали в м. Ужгород вирішити всі питання з контрактом, зразок якого у нього був. Вони разом почали усувати всі неточності і збирати документи, що залишились. 25.04.2002 року вони отримали з Праги 5 тисяч 100 доларів США для передоплати транспортних послуг, решту 16 тисяч доларів вони повинні були заплатити після транспортування вантажу. 27.04.2002 року, вечором, вони приїхали на своїй машині разом з ОСОБА_12. до дому до ОСОБА_1. у Львів, який замовив готель. Близько 22:00 год. до них прийшов чоловік - майор, військовослужбовець збройних сил України і сказав, щоб вони здали паспорта для виготовлення пропусків у військову частину. Вони всі четверо здали свої паспорта. На наступний день, близько 2-ої години, «майор» повернувся з пропусками та паспортами. Потім він сказав, що необхідно їхати на дачу до генерала, продавцю акумуляторів, щоб підписати контракт. Вони всі разом поїхали на їх автомобілі на дачу. Дорогу туди показав майор. Вони їхали через Львів, коли вони повернули до дач, то побачили хлопця, який вийшов з машини і в руках тримав маленький автомат. Він запитав в майора що це означає, на що той повідомив, що це охорона дач військових. Потім вони під'їхали до однієї з дач і зайшли в дім, в цей момент на них накинулось кілька людей в масках, вони були з пістолетами в руках. Вони збили його з ніг і стали зв'язувати, він чинив опір, проте нападників було багато і він не зміг з ними впоратися. Потім йому зв'язали руки назад, ноги у колін і п'яток і зав'язали очі. Потім коли все заспокоїлося, спочатку сказав ОСОБА_1., що вони повинні виконувати його вимоги, а якщо не будуть, то він їх вб'є. Він подзвонив у Прагу і на вимогу бандитів сказав, щоб на рахунок в банк в Будапешті переслали 200 тисяч доларів США готівкою 90 тисяч доларів США завезли в Кошице. Ці суми складали суму контракту. В Кошице поїхав ОСОБА_1. Також туди прибув їх кур'єр і передав гроші 200 тисяч на рахунок в банк в Будапешті не поступили із за помилки в номері рахунку. Потім, коли прийшло підтвердження, що між банками не відбувся перевід грошей і гроші в сумі 90 тисяч були отримані бандитами в Кошиці, то вони розв'язали йому ноги і руки та він почав через щілину в скотчі роздивлятися кімнату, щоб вияснити де вікно. Коли він побачив вікно, то він вискочив в нього всім тілом і під час стрибку, він зняв з очей пов'язку та почав бігти, потім він заховався в одному з будинків, де були люди, які йому допомогли сховатися, а потім оповістили його, що приїхали працівники міліції. Крім 90 тисяч доларів у нього були викрадено 5 100 доларів США готівкою, а також його гроші в сумі 200 чеських крон, 320 доларів США, 270 гривень. Більше нічого у нього не було викрадено. (Том №1 а.с. 31; том №4 а.с. 76-82, 88-91).

Оголошеними показами потерпілого ОСОБА_15, який на досудовому слідстві показав, що 22 квітня 2002 року разом зі своїм директором ОСОБА_14. приїхали в Україну в м. Ужгород в готель «Дружба», щоб оформити контракт, зразок якого у нього вже був. Коли вони приїхали в м. Ужгород, то їх зустрів ОСОБА_12., якого він бачив вперше. Його директор ОСОБА_14. знав ОСОБА_12. близько 3-ох років. Вони займались підготовкою контракту. 24.04.2000 р. до них в готель приїхав ОСОБА_1., ОСОБА_12. представив його, як представника продавця акумуляторів. Вони повинні були узгодити всі деталі контракту і зібрати документи, яких не хватає. Також вони повинні були обговорити деталі транспортування вантажу. ОСОБА_15. сказав, що вони будуть перевозити вантаж літаком російських авіакомпаній і сказав вартість перевезення. Після цього ОСОБА_1. сказав, що в нього є вигідна пропозиція і по дешевше. В цьому може допомогти генерал, інтереси якого він представляє. Він сказав, що йому потрібна всі інформація про вантаж і транспорт за п'ять днів до завантаження. ОСОБА_1. сказав, що проблем не буде. Вони домовились, що 4 000 доларів США вони повинні будуть заплатити перед завантаженням фірмі перевізнику, а решту 16 000 після доставки вантажу. В 26.04.2002 року вони отримали з Праги через «Промфінвестбанк» 5100 доларів США. В 27.04.2002 року, близько 19:00 год. разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_12. приїхали до Львова, де поселилися в мотелі, який замовив ОСОБА_1. До Львова вони приїхали на автомобілі «Школа Октавія», який належить фірмі. Близько 22:00 год. до них прийшов військовий майор, він себе не називав і сказав, щоб вони здали свої паспорта для того, щоб він міг виготовити пропуск в військову частину для огляду батарей. Вони віддали паспорта і він пішов. На наступний день, близько 14:00 год. він знову прийшов і приніс паспорта та перепустки. Перепустка була оформлена належним чином. Потім цей майор сказав, що потрібно їхати на дачу до генерала, щоб підписати контракт, а також подивитися на зразок акумулятора на дачі майора. Їх машиною, якою керував він, вони всі поїхали на дачу. Майор сидів справа від нього і показував дорогу. Вони їхали близько 30 хвилин через м. Львів. Коли вони під'їхали до дачі, то майор відкрив двері в двір і вони зайшли в середину дому. Всі зайшли в дім. В одній з кімнат, близько 10 чоловік в масках напали на них. В нападників були пістолети, вони кинули їх на підлогу, зав'язали очі скотчем, зав'язали руки і ноги. Його не били, через те що він не чинив опору. Потім по голосу він взнав, що ОСОБА_1. до них говорив: «Потрібно вислати 210 доларів США в банк в м. Будапешт, а 90 тисяч доларів США привести в Кошице готівкою». Там командував ОСОБА_1. Він сказав ОСОБА_1., що гроші будуть переведені, коли вони з вантажем будуть в літаку. Коли ОСОБА_1. став їм погрожувати і вимагати, щоб вони дзвонили в Прагу і дали розпорядження, щоб з банку їх фірми вислали гроші на рахунок, вказаної в контракті. Він і ОСОБА_14. подзвонили в Прагу і сказали так, як цього вимагали злочинці. В Празі, нічого не підозрювали і дали підтвердження. Що зроблять так як їх просять. З Праги вислали чоловіка до Кошици з 90 тисячами доларів, щоб передати чоловікові, який мав би чекати. Цим чоловіком мав бути чоловік, який підписав платежі. В Кошице також виїхав ОСОБА_1. Про це він взнав пізніше. В Кишице їх представник віддав злочинцю 90 тисяч доларів США, проте 200 тисяч доларів США, вони не отримали, у зв'язку з тим, що була помилка в рахунку. Також вони викрали 5100 доларів, які були при нього. На дачі їх тримали із зав'язаними очима і давали їсти та пити, руки і ноги їм звільнили, залишивши зав'язаними лише очі. 30.04.2002 року, ввечері, ОСОБА_14. вирішив втікати і вибивши вікно вибіг на вулицю. Всі бандити побігли за ним і тоді, він і ОСОБА_12. також побігли з дачі. По дорозі, вони зустріли людей і вони їх відвезли в міліцію. (Том №1 а.с. 33; Том №4 а.с. 92-97).

Оголошеними показами потерпілого ОСОБА_16, який на досудовому слідстві показав, що з огляду на довгий часовий інтервал точні деталі всієї події не пригадує, але постарається на все дати відповіді. У минулому він вже давав свідчення про цей випадок. Під час цього інциденту він працював на фірмі МГМ ЕКО ТзОВ, виконавчим директором. На даний час він є керівником товариства. Передача суми понад 90 000 доларів США у м. Кошіце відбулася у 2002 році на підставі телефонного розпорядження пана ОСОБА_14., який ОСОБА_16. повідомив, що він мусить цю суму передати. Перед від'їздом на торговельну зустріч на Україну вони з ним домовилися про те, що очевидно українська сторона захоче частину грошей готівкою. На підставі телефонного дзвінка він взяв гроші у банку ЧСОБ Кошіце і чекав на зустріч з особою на прізвище ОСОБА_18. Він мав йому подзвонити по телефону і узгодити місце зустрічі. На зустріч не прийшов і з ОСОБА_16. домовлявся якийсь ОСОБА_1. Зустріч відбулася у якомусь ресторані у центрі міста. Як ОСОБА_16. вже сказав, пан ОСОБА_14 йому зателефонував, повідомив, що все в порядку, а ОСОБА_16 має приготувати гроші. Чоловік, що прийшов на зустріч був у супроводі іншого чоловіка, який не представлявся. ОСОБА_1. був незалежний і спокійний, показав йому візитку пана ОСОБА_14. Українська сторона запропонувала фактуру на товар. Можливо, що фактуру українська сторона вислала наперед, а він мав її з собою, але на правду він не може цього точно сказати. На фактурі зі зворотного боку ОСОБА_1. підтвердив одержання готівки у розмір 90 000 доларів США. Дату зустрічі свідок точно не пригадує, але на фактурі ця дата є. Даний документ запропонує пан ОСОБА_14. ОСОБА_1., якому ОСОБА_16 передав гроші, найбільш правдоподібно не впізнає. (Том №4 а.с. 104-109).

Оголошеними в судовому засіданні показами підсудного ОСОБА_3., який на досудовому слідстві показав, що він до моменту засудження проживав за адресою: АДРЕСА_3 разом із дружиною ОСОБА_19. Приблизно в 2001 році ОСОБА_19. у приміщенні кінотеатру ім. Довженка, що в м. Львові відкрила сауну, там він перший раз і побачив ОСОБА_20. на прізвисько «ОСОБА_20». ОСОБА_20. час від часу заходив у сауну, при зустрічі вони спілкувалися на різні теми. ОСОБА_13. він знав давно, оскільки він проживав у сусідньому під'їзді, він з ним товаришував. В 2002 році, місяця він не пригадує, було тепло, йому дружина вдома сказала, щоб він заніс у сауну ключі, оскільки його там чекає ОСОБА_20. Він взяв ключі і поїхав. Прибувши на місце, його зустрів ОСОБА_20., після того як він відчинив сауну, останній йому сказав, щоб той приніс з магазину пиво, при цьому дав йому грошей. Він взявши гроші, пішов у магазин, по дорозі на вулиці він побачив декілька мужчин, солідно одягнутих, які йшли в сторону сауни. Коли він купив близько десяти пляшок пива він повернувся до сауни, там вже знаходились невідомі, яких він бачив раніше на вулиці. Їх було приблизно п'ять чоловік та «ОСОБА_20», можливо їх було і 10 чоловік. В подальшому він декого знову бачив, тому може сказати, що там були ОСОБА_21, як він пізніше взнав його прізвище - ОСОБА_22, ОСОБА_5, ОСОБА_1, якого називали ОСОБА_1, та інші. Він мав спочатку намір піти до дому, однак ОСОБА_20. сказав йому, що він може залишитись, оскільки можливо пізніше потрібно буде ще піти за пивом. Коли він залишився то він пригадує з їх розмови наступні слова: «мають приїхати Чехи, бізнесмени із Чехії, акумулятори від самольотів, Ужгород, їх потрібно нормально під Львовом в мотелі зустріти». Більше уривків розмови свідок на час допиту не пригадує. В подальшому, коли вищевказані громадяни вийшли із сауни, це вже була ніч, він зачинив сауну і із ОСОБА_20. йшов по вулиці, він його запитав, чи у в нього є якісь знайомі під м. Львовом, що мають дачний будинок, оскільки приїдуть гості, потрібно буде з'їсти шашлик іт.д., щоб ніхто не заважав. Також «ОСОБА_20» йому сказав, що якщо він знайде дачний будинок, то за це отримає гроші.

Наступного дня він зустрів на вулиці ОСОБА_13., якого запитав про дачний будинок, на що той сказав, що на хуторі «Вульки» у нього є знайомі і він запитає, він на це погодився, оскільки він йому сказав, що зароблять грошей вони і господар. Наступного дня він разом із ОСОБА_13. поїхали на хутір «Вульки» Пустомитівського району, що поблизу с. Бережани. Також вони зустріли знайомого ОСОБА_13. на ім'я ОСОБА_23, який знаходився на подвір'ї дачного будинку разом із жінкою та дітьми. ОСОБА_13. запитав ОСОБА_23 чи він тут постійно проживає, на що ОСОБА_23 відповів, що лише приїздить на вихідні. Тоді ОСОБА_13. запитав ОСОБА_23, чи зможе він за гроші на кілька днів здати свій будинок в оренду, на що ОСОБА_23 погодився, сума винагороди тоді не обговорювалася. В подальшому він із ОСОБА_13. поїхали в м. Львів.

У Львові він зустрівся з ОСОБА_20., якому повідомив про те, що він домовився про дачний будинок. «ОСОБА_20» сказав свідку, що це дуже добре, бо гості на днях мають бути у м. Львові і дав йому гроші, суми не пам'ятає, щоб він їх віддав господарю дачного будинку і щоб він його покинув приблизно на сім днів. Після цього він поїхав на «Вульки», де він дав ОСОБА_23 гроші і сказав, що його вечором вже не буде і ключі будуть під сходами. На наступний день він приїхав до дачного будинку, там нікого не було, він забрав ключі і поїхав до дому. Наступного дня до свідка на домашній номер телефону подзвонив ОСОБА_20. і сказав, щоб він підійшов до приміщення бару, що біля сауни, там будуть хлопці. Коли він прийшов на місце, там були ОСОБА_22., ОСОБА_21, ОСОБА_5, двоє йому не відомих, один високий, інший нижчий, але обоє спортивної тіло будови, також був ОСОБА_20. Він побачив, що на землі лежали сумки з продуктами, ОСОБА_20. їм всім сказав, що вони всі разом їдуть на дачу, на двох автомобілях, якщо він не помиляється, там був червоний бус, який належить ОСОБА_5. і автомобіль ОСОБА_20. Останній їм сказав, що він з ОСОБА_5. поїдуть з ними, подивляться де знаходиться дачний будинок та поїдуть зустрічати гостей, а вони мають залишитись. Коли вони приїхали на місце, він з хлопцями пішли на територію дачного будинку, а ОСОБА_20. та ОСОБА_5. поїхали своїми автомобілями. Коли вони зайшли у дачний будинок, хтось із хлопців сказав, що із однієї із кімнат необхідно винести меблі, бо будуть ставити більярдні столи. В одній кімнаті вони винесли меблі, після чого, кожен займався своїми справами. Під вечір ОСОБА_22. йому сказав, щоб він пішов вниз, оскільки зараз мають приїхати іноземці, після чого, приблизно через 30 хвилин, він почув, що на вулиці стукають двері від автомобіля, шум, голос людей. Через деякий час він почув, що всі зайшли у будинок. Коли він знаходився внизу будинку, в полу підвальному приміщенні, він почув у середині будинку сильний шум, гуркіт, він подумав, що в будинку бійка, через п'ять хвилин все стихло. Він почув, що з вулиці відчинились двері гаражу, в гараж зайшов ОСОБА_20. і ОСОБА_5. ОСОБА_20. сказав до нього, про те, що все що він побачить чи почує він нікому не має розповідати. Коли він запитав, що сталось, на що ОСОБА_20. йому сказав, що люди винні їм грошей і не хочуть їх віддавати і таким шляхом приходиться їх забирати. Також ОСОБА_20. йому сказав, що якщо появиться господар дачі, йому хлопці дадуть гроші, а він йому їх дасть і хай дальше собі гуляє. Він запитав у ОСОБА_20. чи йому дальше сидіти в підвалі, на що останній відповів, що він може йти на верх, до хлопців, що він і зробив. Коли він піднявся на верх, то побачив наступну картину: двоє чоловік сиділи на кухні, в кімнаті хлопці закривали вікна, а хтось йому сказав, щоб у іншу кімнату він не заходив. Після цього він побачив у кімнаті ОСОБА_1., який сказав до хлопців, щоб когось до нього привели. З кімнати привели старшого мужчину, він розмовляв на російській мові, з ним був ще один мужчина високого росту, який російську не розумів. Так от старшого мужчину хтось із хлопців приніс, ноги та руки у нього були зв'язані, очі закриті скотчем, його посадили навпроти ОСОБА_1., який почав вести розмову за гроші, по розмові йому здалося, що вони між собою знайомі, суть розмови він не пригадує. З боку ОСОБА_1. стояв ОСОБА_20., ОСОБА_5. та ще якісь хлопці. Коли почалась розмова, ОСОБА_20. витяг із за пазух пістолет типу «барабан», він особисто не знає чи це був бойовий пістолет, але ОСОБА_1. взяв від ОСОБА_20. цей пістолет, запхав його до рук невідомого, сказавши „на попробуй і переконайся, що це справжній" і пригрозив розправою. Невідомий сказав, що він все зрозумів, зараз поговорить із товаришем і його переконає, в чому саме він не зрозумів. Після цього хлопці незнайомця відвели у кімнату і ОСОБА_20. та ОСОБА_1. зайшли у кімнату, де тримали затриманих. Після чого він вийшов на вулицю і побачив у вікні кухні, як стояв високий іноземець, також зв'язаний, біля нього стояв ОСОБА_20., тримав біля його скроні пістолет, цей самий барабанщик, а навпроти стояв ОСОБА_1., тримав під вухом іноземця телефон і щось вони по іноземному говорили. Через деякий час він почув, як ОСОБА_20. говорив до хлопців, щоб нікого не відпускали, вони їдуть Польщу за грошима. Після чого ОСОБА_20., ОСОБА_1. та ОСОБА_5. поїхали. Він із рештою залишилися в будинку. Хлопці по черзі охороняли затриманих, чи їх було двоє чи троє він зараз не пам'ятає, оскільки в цю кімнату не заходив. Приблизно через день чи два до когось із хлопців передзвонив ОСОБА_20. і сказав, що гроші у нього і він скоро буде на дачі. Через деякий час приїхав ОСОБА_20. разом із ОСОБА_1., вони зайшли до затриманих, з ними ще був ОСОБА_5. Вони щось поговорили із затриманими, знову високий затриманий кудись дзвонив. Після цього, ОСОБА_20. сказав, що гроші через банк в сумі 200 тисяч скоро отримає, їм передзвонять, щоб вони затриманих вивезли на трасу і там залишили і вони троє знову поїхали. На наступний день він почув сильний шум, всі почали бігати, одним словом затримані втекли, хтось із хлопців крикнув - розбігаємось, він втікав із ОСОБА_22.

Крім того ОСОБА_3. добавив, що коли в перший день привезли іноземців, то ОСОБА_5. був у військовій формі, а ОСОБА_20. також у камуфляжі з генеральськими погонами. Також він показав, що з моменту коли вони всі приїхали на дачу і до моменту коли вони розбіглися, вони перебували на дачі приблизно 3-4 дні, весь час були ОСОБА_21, ОСОБА_22. та інші хлопці. Крім ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_20., їх було приблизно 7 чи 8 чоловік. Також, він на подвір'ї, точніше в гаражі на вулиці біля лісу бачив автомобіль марки Октавія, чорного кольору, це був автомобіль іноземців. Також, він разом з ОСОБА_5. оглядали вказаний автомобіль, в багажнику він бачив ноутбук. Через деякий час він мав розмову з ОСОБА_5., який йому жалівся, що його ОСОБА_20. „кинув" на гроші та що він цього питання не залише.

Крім цього, свідок доповнив, що після вищевказаних подій, ОСОБА_20. приїхав до нього і дав йому 2 000 доларів США і сказав, що це йому і він має на власний розсуд розрахуватися з власником дачі та ОСОБА_13. ОСОБА_13 із цієї суми дав 20 доларів, ОСОБА_23 він так і нічого не дав, решту суми потратив на власні потреби.

Також згідно додаткових показів, які дав ОСОБА_3. на досудовому слідстві, останній повідомив, що під час вищевказаної розмови в сауні, щодо „бізнесменів з Чехії" та „акумуляторів з самольотів", була присутня особа на ім'я ОСОБА_4, як йому з часом стало відомо це є ОСОБА_4. Також він повідомив, що в зв'язку зі спливом часу він точно не пригадує, чи був ОСОБА_4. під час подій в дачному будинку, що у АДРЕСА_7. (Том №3 а.с. 152-153, том №6 а.с. 114-119; том №8 а.с. 49).

Показми свідка ОСОБА_13 який в судовому засіданні показав, що про обставини подій які мали місце в 2002 році учасниками яких був він та ОСОБА_3., в зв'язку зі спливом часу він пригадує погано. Після оголошення його показів в які він дав на досудовому слідстві він сказав, що він їх повністю підтримує і додати до них нічого не може.

Згідно оголошених показів ОСОБА_13., які він давав на досудовому слідстві вбачається, що у квітні 2002 року до нього звернувся його колишній товариш ОСОБА_3. з проханням, щоб він підшукав для нього якусь дачу чи будинок, який би знаходився за містом Львовом чи у передмісті. ОСОБА_3. сказав, що ця дача чи будинок мають знаходитися у лісі, або в якомусь такому районі, де по сусідству не має ніяких будинків і поменше людей. Він запитав у ОСОБА_3. для чого він шукає таку дачу, на що останній відповів, що дача потрібна йому приблизно на два-три дні, максимум до тижня часу, щоб відпочити від життя в місті і відсвяткувати якісь дні народження. Спочатку він подумав, що ОСОБА_3. хотів святкувати на дачі свій день народження, але пізніше з його слів зрозумів, що він говорить про якусь іншу людину. Ця розмова про пошук дачі тоді нічим не привернула його уваги і відповідно він не розпитував ОСОБА_3., що це за людина. Він пригадує, що ОСОБА_3. розповідав, що до нього у Львів мають приїхати якісь гості і він хоче поселити цих гостей за Львовом, де не має міського шуму і де є гарна природа. ОСОБА_3. не казав, що це за гості, скільки їх буде і звідки вони приїдуть. Свідок відповів, що попитає у знайомих, чи не хоче хтось віддати в оренду дачу за містом на декілька днів, спеціально він цим проханням ОСОБА_3. не займався, але подумав собі, що можливо хтось може здавати дачу в оренду в районі дачного масиву, що знаходиться за заводом «Іскра»у м. Львові. В тому районі є озеро, яке викупив його далекий знайомий на ім'я «ОСОБА_24» і він часто відпочивав на цьому озері зі знайомими, в тому числі і з ОСОБА_3. Через декілька днів після цієї розмови, можливо тиждень вони випадково зустрілися з ОСОБА_3. і вирішили випити горілки. Вони вирішили відпочити на озері в районі заводу «Іскра». Знаходячись вже на озері, вони випадково зустріли там свого спільного знайомого дачника на ім'я ОСОБА_23, це мужчина віком близько 40 років, ніяких інших його даних свідок не знає, пригадує лише те, що ОСОБА_23 розповідав, що у Львові в квартирі живуть його дружина і дитина. З ОСОБА_23 він познайомився на озері та декілька разів відпочивав у нього на дачі, в цьому ж місці він познайомив ОСОБА_23 з ОСОБА_3., який при ньому запитав у ОСОБА_23, чи не хоче він здати в оренду на декілька днів свою дачу, ОСОБА_23 погодився, вони відійшли в сторону і далі про умови оренди домовлялися самі, а він їх розмови не слухав, оскільки ця тема його зовсім не цікавила. Він доповнив, що через деякий час приїхав на озеро відпочити і випадково почув від незнайомих йому людей, які також відпочивали, що в цьому районі, на якісь дачі біля озера було вчинене правопорушення, точніше кажучи відбувалися якісь події і приїжджали працівники міліції. (Том №2 а.с. 3-5, том№3 а.с. 46-48).

Показами свідка ОСОБА_25 який в судовому засіданні показав, що про обставини подій які мали місце в 2002 року з приводу його дачного будинку він пригадує погано, Однак пригадує, що позичав ключ від дачі ОСОБА_13, прізвища його він не пам'ятає, він його декілька раз бачив на дачах на озері. Він до нього підійшов в квітні 2002 року з невідомим мужчиною, його риси обличчя свідок пригадати не може і його ОСОБА_13 попросив дати ключі від дачі, оскільки він хоче із компанією віддихнути, також сказав, що пізніше за вказану послугу розрахується - накриє стіл йому. Свідкові не шкода було для цього дачі і він дав йому ключі від неї. Після вказаних подій він ОСОБА_13 більше не бачив. Зі слів свідка він не міг здогадатись, що на його дачі будуть утримуватися примусово люди, інакше він звісно не дав ОСОБА_13 ключі і до вказаного злочину він каже що немає ніякого відношення. (Том №2 а.с. 41-45, том 2 а.с .77-86)

Оголошеними показами свідка ОСОБА_26, який на досудовому слідстві показав, в квітні 2002 року, точної дати не пам'ятає, він перебував на АДРЕСА_5, де ремонтував дачний будинок, який належить його тестю ОСОБА_27, в цьому йому допомагав ОСОБА_28, він на даний час спився і проживає без постійного місця, де його знайти не знає. Неподалік дачного будинку тестя свідка, знаходиться двохповерховий будинок, господаря він не знає, проте бачив його кілька разів, господарі переважно в цьому будинку проживали влітку. Приблизно в обід, коли він знаходився біля дачного будинку тестя, він почув шум, як йому здалося в двохповерховому дачному будинку розбилося вікно, він почав дивитися в сторону вказаного дачного будинку, та побачив, що на городі три чи чотири мужчини між собою билися, після чого він побачив, що мужчини побігли знову до будинку, а один з них залишився лежати на землі. Він подумав, що дачники напились і між собою виясняють відносини. Після чого він побачив, як мужчина, який лежав на землі, піднявся, ліг на металеву огорожу і через неї перекотився на подвір'я дачі тестя, та підбіг до будинку. Він підійшов до нього, роздивився незнайомця, це був мужчина приблизно 35-40 років, високого росту, плотної тіло будови, скоріше спортивної, руки його були скуті металевими наручниками, біля ока на обличчя була кров, обличчя також було у гематомах. Незнайомець був сильно збуджений та переляканий. Він до свідка заговорив спочатку на чеській мові, після чого сказав на російській мові - «памагітє!» Він відвів незнайомця поближче до машинної естакади і там його положив та прикрив металевими листами, в цей час його не запитував в чому справа. Після чого він подивився на подвір'я двохповерхової дачі, звідки втік вказаний мужчина (чех) та побачив, що на подвір'ї все спокійно і тоді він разом із ОСОБА_28 переховали незнайомця у вуличний туалет. Після чого, він послав ОСОБА_28., щоб дивився за обстановкою і його попередив в разі небезпеки, а сам за допомогою болгарки перерізав наручники незнайомця, тим самим звільнив руки «чеху». Коли розрізав наручники, «чех» на ламаній російській мові розповів свідку, що він є бізнесмен із Праги, до Львова приїхав разом із товаришем, їх тут взяли у заручники та хочуть гроші. Після чого, через деякий час приїхали працівники міліції і «чех», якого він спас пішов до них. (Том №2 а.с. 36-38).

Оголошеними показами свідка ОСОБА_29, яка на досудовому слідстві показала, що одружена з ОСОБА_1 з 1991 року. Одразу після одруження ОСОБА_1. переїхав до неї в м. Ужгород і до квітня 2002 року вони з двома дочками проживали в АДРЕСА_6. В травні 2002 року вони продали квартиру і купили власний будинок по АДРЕСА_1, де на час допиту проводять внутрішньо-ремонтні роботи. ОСОБА_1. не проживає з ними з кінця 2002 року, його місцезнаходження їй не відомо. Приблизно 2 рази в тиждень він дзвонить їй з мобільного телефону, питає як справи, як діти, але де знаходиться в даний час не повідомляє і коли заїде також не говорить. Чим займається ОСОБА_1. і з ким він підтримує дружні стосунки їй не відомо. (Том №1 а.с. 68).

Оголошеними показами свідка показами свідка ОСОБА_17, який на досудовому слідстві показав, що ОСОБА_1. він знає з 1990 року і познайомився з ним в кооперативі «Медик» в м. Ужгороді, по даний час з ним підтримує дружні відносини, знає, що декілька років тому він закинув медичну діяльність і почав займатися бізнесом і в нього по Україні є багато знайомих в бізнесових колах. ОСОБА_12. він знає як свого пацієнта, який лікується в нього приблизно з 6-7 років. На початку квітня 2002 року, коли у нього на прийомі був ОСОБА_12., під час розмови між ними, він запропонував йому звести ОСОБА_12. з кимось, щоб продати сільськогосподарську техніку та закупити кольорові метали і запитався, чи він не знає ніяких людей. Після цього він подумав, що ОСОБА_1. повинен знати таких людей і може з ними познайомити ОСОБА_12., на що ОСОБА_12. згодився і попросив його звести з ОСОБА_1. Через декілька хвилин з лікарні ОСОБА_17. задзвонив ОСОБА_1. на домашній номер телефону, він підняв слухавку, він пояснив ОСОБА_1. суть справи і після цього передав слухавку ОСОБА_12., який і домовився з ОСОБА_1. про можливу зустріч і обмінялися між собою телефонами. Через декілька днів в нього на прийомі був знову ОСОБА_12. і повідомив, що він зустрівся з ОСОБА_1. та повідомив, що справи з ним йдуть нормально і він домовився із чехами. Однак, саме по якій із пропозицій вони домовилися, ОСОБА_12. йому не повідомляв і при позитивному результаті вказаної операції, ОСОБА_12. із ним добре розрахується і вкінці місяця до ОСОБА_12. повинні приїхати представники чеської фірми і він повинен з ними вирішити, за допомогою ОСОБА_1. організаційні питання по заключенню контракту із чеською фірмою. І після того, приблизно в кінці квітня 2002 року він ОСОБА_12. та ОСОБА_1. не бачив, про результати заключення вказаного контракту із чеською фірмою йому не відомо. (Том №1 а.с. 77-78; том №6 а.с. 145-146).

Оголошеними в судовому засіданні показами ОСОБА_18, який на досудовому слідстві показав, що він проживає в м. Кіровоград, та займався продажем сільськогосподарської продукції. Особу на ім'я ОСОБА_1. він не знає і чує про такого вперше. Також він повідомив, що в 2000 році при невідомих йому обставинах він втратив свій закордонний паспорт і після цього його більше не виготовляв.

Протоколом ставки віч-на-віч проведеної між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., на якій ОСОБА_3. повністю підтвердив свої покази. (Том №6 а.с. 147-148, 158-166)

Протоколом ставки віч-на-віч проведеної між ОСОБА_1. та ОСОБА_3., на якій ОСОБА_3. повністю підтвердив свої покази. (Том №6 а.с. 149-157).

Протоколом відтворення проведеного з потерпілим ОСОБА_12., в ході якого потерпілий ОСОБА_12. відтворив обставини та обстановку події які мали місце в період часу з 27.04.2002 року по 30.04.2002 року в дачному масиві АДРЕСА_7. (Том №6 а.с. 195-200).

Протоколом відтворення проведеного із свідком ОСОБА_26., де останній повністю підтвердив свої покази та відтворив обставини та обстановку події які мали місце 30.04.2002 року в дачному масиві АДРЕСА_7. (Том №7 а.с. 6-13).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_12., відповідно до якого останній впізнав ОСОБА_1., як учасника розбійного нападу. (Том №2 а.с. 58-63).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_12. відповідно до якого останній впізнав ОСОБА_5., як учасника розбійного нападу який був одягнутий в форму „майора". (Т.2 а.с. 61-63).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_3., відповідно до якого останній впізнав ОСОБА_2. як учасника розбійного нападу. (Том №3 а.с. 160-161)

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_3., відповідно до якого останній впізнав ОСОБА_1. як учасника розбійного нападу. (Том №3 а.с. 163-164).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_15., відповідно до якого останній впізнав ОСОБА_1., як учасника розбійного нападу. (Том №4 а.с. 98-102).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_14., відповідно до якого останній впізнав ОСОБА_1. як учасника розбійного нападу. (Том №4 а.с. 110-115).

Протоколом огляду місця події від 30.04.2002 року згідно з яким було оглянуто дачний будинок в дачному масиві АДРЕСА_7. (Том №1 а.с. 3-11).

Висновком експерта №4/914 від 07.12.2010 року, відповідно до якого, чотири сліди пальців рук вилучені 30.04.2002 року на АДРЕСА_5 залишені вказівним пальцем правої руки, середнім пальцем правої руки, великим пальцем правої руки, вказівним пальцем правої руки ОСОБА_2., чотири сліди пальців рук залишені середнім пальцем лівої руки, безіменним пальцем лівої руки, великим пальцем лівої руки, вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_3. (Том №6 а.с. 67-72).

Висновком експерта №4/94 від 10.02.2012 року, відповідно до якого, один слід пальця руки вилучений 30.04.2002 року на АДРЕСА_5 залишені мізинцем лівої руки ОСОБА_4 (Том №14 а.с. 55-57).

Дані висновки відповідають матеріалам справи, ніким не оспорюються і тому суд бере їх до уваги.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. заявив, що під час досудового розслідування по даній справі покази він давав під психологічним тиском працівників міліції та працівників Львівського слідчого ізолятору. Також він сказав, що ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_5. та інших він оговорив. Витяг з протоколу судового засіданні з даною заявою, щодо протиправних дій з боку працівників правоохоронних органів та працівників ЛСІ під час розслідування даної кримінальної справи судом скеровано в прокуратуру Львівської області для проведення перевірки заяви ОСОБА_3. та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України (редакції 1960 р.).

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.07.2012 року доводи підсудного ОСОБА_3. щодо протиправних дій, на його думку, працівників правоохоронних органів та ЛСІ, не знайшли свого підтвердженні і в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочинів при проведення досудового розслідування по даній справі.

А тому суд вважає, що підсудній ОСОБА_3. змінив свої покази в судовому засіданні з метою як самому уникнути відповідальності за скоєне так і з метою уникнення відповідальності інших підсудних по справі.

Крім того, покази які давав на досудовому розслідуванні ОСОБА_3. повністю підтверджується показами потерпілих ОСОБА_12., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16. свідків ОСОБА_13., ОСОБА_25., оголошеними показами ОСОБА_26., ОСОБА_30., висновками дактилоскопічних експертиз, та речовими доказами по справі, а саме вилученими під час огляду місця події від 30.04.2002 року відбитками пальців рук.

Як встановлено судом, покази потерпілих ОСОБА_12., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16. є послідовними, відповідають матеріалам справи, підстав оговорювати підсудних в них не було і тому суд вважає їх правдивими та бере їх до уваги.

Що стосується показів, які дав на досудовому слідстві ОСОБА_3., щодо ролі ОСОБА_4. у скоєнні даного злочину та протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 02.06.2010 року (т.3 а.с. 152-156) то суд вважає, що підсудний ОСОБА_4. був присутній в сауні, що розташована в приміщенні кінотеатру ім. Довженка м. Львова, на весні 2002 року та разом з ОСОБА_1., ОСОБА_5. та іншими невстановленими слідством особами матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, приймав участь в підготовці та розробленню плану, щодо розбою та незаконного позбавлення волі потерпілих. А також в подальшому прийняв участь в подіях які мали місце в період часу з 27.04.2002 року по 30.04.2002 року в дачному масиві АДРЕСА_7.

Крім того, доказом того, що підсудні ОСОБА_3., ОСОБА_2. та ОСОБА_4. були присутні в дачному будинку, що розташований в дачному масиві АДРЕСА_7 та приймали участь в розбої та незаконному позбавленні волі потерпілих є вилучені згідно протоколу огляду місця події від 30.04.2002 року 13 відбитків пальців, з яких чотири відбитки залишені ОСОБА_3., чотири відбитки залишені ОСОБА_2. та один відбиток залишений ОСОБА_4.

Що стосується заявлених клопотань стороною захисту, щодо сумнівів виявлення та вилучення вищевказаних відбитків пальців з переносних предметів, а саме пляшки з під води та пачок з під сигарет то суд вважає, що вказані сумніви не знайшли свого підтвердження. Так огляд місця події, а саме дачного будинку, де підсудними незаконно утримувались потерпілі, проводився, одразу після втечі останніх, тобто з 18 год. 40 хв. 30.04.2002 року (Том №1 а.с. 3-11). А тому вважає, що відбитки пальців рук на вказаних предметах залишені підсудними під час інкримінованих їм подій.

Також суд вважає, що версія висунута ОСОБА_1., щодо зустрічей з потерпілими та поїздкою до м. Львова з приводу придбання комбайнів для фермера ОСОБА_18., повністю спростовується зібраними під час досудового та судового слідства доказами. А саме показами потерпілих по справі, що зустрічі та поїздка в м. Львів відбувались з метою придбання у військовослужбовців ЗС України акумуляторів від літаків. А також показами свідка ОСОБА_18. який пояснив, що особу на ім'я ОСОБА_1. він не знає, і жодних справ він з ним не мав.

Щодо версії висунутою підсудним ОСОБА_2., що той у час, як були скоєні розбій та незаконне позбавлення волі потерпілих він знаходився в ІТТ Старосамбірського РВ УМВСУ у Львівській області повністю спростовується листами начальника Старосамбірського РВ ГУМУСУ у Львівській області №4658 від 05.06.2013 року та прокурора Старосамбірської районної прокуратури Львівської області №41/432-13 від 10.06.2013 року, згідно з якими книги обліку затриманих в ІТТ Старосамбірського РВ УМВСУ у Львівській області за період часу з 25.04.2002 року по 01.05.2002 року в 2008 році знищенні в зв'язку з закінченням терміну зберігання. Однак, в вказаний період часу ОСОБА_2. не затримувався, кримінальної справи відносно нього не порушувалось, в ІТТ Старосамбірського РВ УМВСУ у Львівській області не поміщався.

Що стосується кваліфікації дій ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4. за ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України суд вважає, що досудовим слідством безпідставно інкриміновано останнім носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, в складі організованої групи в зв'язку з наступним.

Згідно показів потерпілих ОСОБА_12., ОСОБА_14., ОСОБА_15. та показів які давав на досудовому слідстві ОСОБА_3., ОСОБА_1. та невстановлена слідством особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, погрожували потерпілим предметом схожим на барабанний револьвер. Однак, що це за предмет і чи являється він вогнепальною зброєю, вищевказаним особам невідомо.

Крім того, органом досудового слідства не здобуто жодного доказу, яку саме вогнепальну зброю незаконну придбали, зберігали та носили ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4.

В зв'язку з цим суд вважає, що діях ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4. відсутній складу злочину передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст. 263 КК України і за цими статтями їх слід виправдати.

Отже суд вважає, що винність підсудних у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 146 КК України доведена повністю.

Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч.4 ст. 187 КК України є вірною так як ОСОБА_1. вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала напад, з погрозою застосування такого насильства (розбій), спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.

Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч.3 ст. 146 КК України є вірною так як ОСОБА_1. вчинив незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, способом небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу, організованою групою.

Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено.

Обставин які б пом'якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_1. судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, та те, що ОСОБА_1. посередньо характеризується по місцю проживання, скоїв ряд особливо тяжких злочинів, був організатором скоєння даних злочинів, раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів аналогічної категорії, відбував покарання в місцях позбавлення волі і відповідних висновків не зробив, суд приходить до висновку, що йому слід обрати покарання в межах санкції ч.4 ст. 187, ч.3 146 КК України та ізолювати від суспільства, так як суд вважає, що виправлення останнього без ізоляції від суспільства неможливе, оскільки він є суспільно-небезпечною особою.

Кваліфікація дій ОСОБА_2. за ч.4 ст. 187 КК України є вірною так як ОСОБА_2. вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала напад, з погрозою застосування такого насильства (розбій), спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.

Кваліфікація дій ОСОБА_2. за ч.3 ст. 146 КК України є вірною так як ОСОБА_2. вчинив незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, способом небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу, організованою групою.

Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено.

Обставин які б пом'якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_2. судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, та те, що ОСОБА_2. посередньо характеризується по місцю проживання, скоїв ряд особливо тяжких злочинів, був виконавцем скоєння даних злочинів, раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів аналогічної категорії, відбував покарання в місцях позбавлення волі відповідних висновків не зробив, суд приходить до висновку, що йому слід обрати покарання в межах санкції ч.4 ст. 187, ч.3 146 КК України та ізолювати від суспільства, так як суд вважає, що виправлення останнього без ізоляції від суспільства неможливе, оскільки він є суспільно-небезпечною особою.

Кваліфікація дій ОСОБА_3. за ч.4 ст. 187 КК України є вірною так як ОСОБА_3. вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала напад, з погрозою застосування такого насильства (розбій), спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.

Кваліфікація дій ОСОБА_3. за ч.3 ст. 146 КК України є вірною так як ОСОБА_3. вчинив незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, способом небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу, організованою групою.

Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено.

Обставин які б пом'якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_3. судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, та те, що ОСОБА_3. негативно характеризується в місцях позбавлення волі, де відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі, скоїв ряд особливо тяжких злочинів, був виконавцем скоєння даних злочинів, раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів аналогічної категорії, відбував покарання в місцях позбавлення волі відповідних висновків не зробив, суд приходить до висновку, що йому слід обрати покарання в межах санкції ч.4 ст. 187, ч.3 146 КК України та ізолювати від суспільства, так як суд вважає, що виправлення останнього без ізоляції від суспільства неможливе,оскільки він є суспільно-небезпечною особою.

В зв'язку з цим суд вважає, ОСОБА_3. слід призначити покарання за цим вироком відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_4. за ч.4 ст. 187 КК України є вірною так як ОСОБА_4. вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала напад, з погрозою застосування такого насильства (розбій), спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.

Кваліфікація дій ОСОБА_4. за ч.3 ст. 146 КК України є вірною так як ОСОБА_4. вчинив незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, способом небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу, організованою групою.

Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено.

Враховані судом обставини, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4., а саме те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні батька інваліда похилого віку, позитивно характеризується по місцю проживання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, та те, що ОСОБА_4. скоїв ряд особливо тяжких злочинів, був виконавцем скоєння даних злочинів, суд приходить до висновку, що йому слід обрати покарання в межах санкції ч.4 ст. 187, ч.3 146 КК України та ізолювати від суспільства, так як суд вважає, що виправлення останнього без ізоляції від суспільства неможливе, оскільки він є суспільно-небезпечною особою.

Під час досудовому слідстві було витрачено на проведення судових експертиз 2420 грн. 34 коп., а тому дані кошти слід стягнути з підсудних в рівних частинах в дохід держави.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України (редакції 1960 р.), суд,

п р и с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбаченим ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 146 КК України та призначити покарання за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ч.3 ст. 146 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі.

за ч.3 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України - виправдати.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим покарання призначити ОСОБА_1. остаточне покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. взяття під варту, залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Початок відбуття покарання ОСОБА_1. рахувати з 06.12.2010 року, тобто з часу його фактичного затримання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбаченим ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 146 КК України та призначити покарання за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ч.3 ст. 146 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі.

за ч.3 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України - виправдати

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим покарання призначити ОСОБА_2. остаточне покарання у вигляді 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2. взяття під варту, залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Початок відбуття покарання ОСОБА_2. рахувати з 06.12.2010 року, тобто з часу його фактичного затримання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбаченим ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 146 КК України та призначити покарання за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ч.3 ст. 146 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим покарання призначити ОСОБА_3. покарання за цим вироком у вигляді 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 71 КК України покарання за цим вироком поглинути призначеним ОСОБА_3. покаранням за вироком апеляційного суду Львівської області від 22.05.2007 року довічне позбавлення волі, і вважати остаточне призначене покарання ОСОБА_3. довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3. взяття під варту, залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Початок відбуття покарання ОСОБА_3. рахувати з 27.07.2006 року, тобто з часу його фактичного затримання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбаченим ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 146 КК України та призначити покарання за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ч.3 ст. 146 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

за ч.3 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України - виправдати

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим покарання призначити ОСОБА_4. остаточне покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4. взяття під варту, залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Початок відбуття покарання ОСОБА_4. рахувати з 02.02.2012 року, тобто з часу його фактичного затримання.

Речовий доказ годинник „Сейко" (Том №5 а.с. 126-129) вважати повернутим свідку ОСОБА_26.

Речові докази два записники з фінансовими записами, вилучені у ОСОБА_1. (Том №5 а.с. 149-152) повернути ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1. в користь держави 606 (шістсот шість) грн. коштів витрачених на проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_2. в користь держави 606 (шістсот шість) грн. коштів витрачених на проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_3. в користь держави 606 (шістсот шість) грн. коштів витрачених на проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_4. в користь держави 606 (шістсот шість) грн. коштів витрачених на проведення експертиз.

На вирок можна подати апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту вручення підсудному копії вироку, а іншим учасникам процесу з моменту його проголошення.

Колегія суддів: Д.А. Кукса

В.Є. Мусієвський

М.О. Кіпчарський