ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/5109/13-a
категорія 5.2
28 серпня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гуріна Д.М.,
секретар Галайба І.Б.,
за участю: представників позивача Шевлякова С.В., Щербака О.Г.,
представника відповідача - Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України - Башинської О.А.,
представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Ф" до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, повернення надмірно сплаченої суми митних платежів
встановив:
У липні 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайт Ф" (далі - ТОВ "Лайт Ф" із позовом до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Житомирська митниця), Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (ГУДКСУ в Житомирській області) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 2 квітня 2013 року №101060000/2013/300290/2 та повернення з державного бюджету України надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 8625 грн 56 коп.
У позовній заяві ТОВ "Лайт Ф" вказало, що 29 березня 2013 року було заявлено до митного оформлення отриманий від Компанії "WUHU DAJIE CLUTCH CJ., LTD", Китай, за контрактом від 15 грудня 2012 року товар: комплекти зчеплення для автомобілів ЗАЗ, LADA торгівельної марки WEBER та подано до Житомирської митниці митну декларацію №101060000/2013/005178. Митна вартість вказаних товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 15 грудня 2012 року №5-15/01-13. 2 квітня 2013 року митним органом було винесене рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/300290/2 по вантажно-митній декларації від 29 березня 2013 року №101060000/2013/005178. 29 квітня 2013 року позивачем було подано скаргу на вищевказане рішення відповідача у зв'язку з тим, що у відповідача були відсутні обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості, а підприємством були виконані всі вимоги Митного кодексу України, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів позивачем подано було митному органу обов'язкові та додаткові документи, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість та базувалися на об'єктивних даних. Просить визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 2 квітня 2013 року №101060000/2013/300290/2 та повернути з державного бюджету України надмірно сплачену за митною декларацією від 2 квітня 2013 року №101060000/2013/005371 суму митних платежів у розмірі 8625 грн 56 коп.
Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року відкрито провадження у даній справі, справу призначено до судового розгляду.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову та просив у задоволенні позову відмовити. (а.с.89-97).
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у судове засідання не з'явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 грудня 2012 року між ТОВ "Лайт Ф" (покупець) та Компанією "WUHU DAJIE CLUTCH CJ., LTD", Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №5-15/01-13 (а.с.12-14), за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити запчастини для автомобілів, а саме: комплекти зчеплення для автомобілів у кількості та за цінами, які зазначені у інвойсах та специфікаціях. (а.с.15-17).
Доставка товару здійснюється на територію України згідно правил "Інкотермс-2000". Відповідно до пункту 3.1 контракту оплата за товар здійснюється протягом 55 календарних днів від дати відвантаження товару продавцем. Датою відвантаження вважається дата коносаменту.
29 березня 2013 позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від Компанії "WUHU DAJIE CLUTCH CJ., LTD", Китай, товар: комплекти зчеплення для автомобілів ЗАЗ, LADA торгівельної марки WEBER та подано митну декларацію №101060000/2013/005178. (а.с.32-33).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів позивачем подано митному органу зовнішньоекономічний контракт від 15 грудня 2012 №5-15/01-13 (а.с.12-14), специфікацію 1 до контракту від 30 грудня 2012 року (а.с.15), інвойс від 30 грудня 2012 року №DJ121230-3 (а.с.16), комерційну пропозицію від 17 грудня 2012 року б/н (а.с.17), договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 12 березня 2012 року №1-12/03-12 (а.с.19-23), транспортний рахунок від 19 лютого 2013 року №VAT 01/SHI/02/2013 (а.с.24-25), платіжне доручення від 20 лютого 2013 року №108 про оплату транспортно-експедиційних послуг (а.с.45), прайс-лист від виробника від 17 грудня 2012 року б/н (а.с.27), пакувальний лист від 15 січня 2013 року б/н (а.с.28), сертифікат про проходження товару від 22 січня 2013 року №ССРІТ 121053468 (а.с.29), коносамент від 25 січня 2013 року №NGBLEG1301086E (а.с.26), експортну декларацію країни відправлення від 24 січня 2013 року №310420130549928756 (а.с.30), платіжне доручення від 26 лютого 2013 року №110 про оплату за товар постачальнику (а.с.46).
За результатами розгляду поданих ТОВ "Лайт Ф" до Житомирської митниці документів на митне оформлення товару поставленого відповідно до умов вищевказаного контракту, 2 квітня 2013 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/300290/2. Згідно рішення митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, подані для митного оформлення, містять розбіжності (дата інвойсу у пакувальному листі не відповідає даті інвойсу), а також у зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів. Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-64 Митного кодексу України. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: на основі митних декларацій від 10 грудня 2012 року №101060000/2012/022581, з урахуванням коригувань на обсяг партії схожих товарів, умови поставки, комерційні умови тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. (а.с. 10-11).
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. При цьому пояснили, що Житомирською митницею при митному оформленні партії товару безпідставно визначено митну вартість за резервним методом, крім того в оскаржуваному рішенні не зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, передбачений статтею 57 Митного кодексу України, що передує резервному методу, обраному митним органом; у митного органу були в наявності всі документи, необхідні для визначення митної вартості за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності та неналежності таких документів є необґрунтованими. У пакувальному листі зазначена дата самого пакувального листа, а не інвойса, пакувальний лист взагалі не є обов'язковим документом для розмитнення товару. Визначаючи джерелом інформації митну декларацію від 10 грудня 2012 року посадова особа митниці порушує зазначені вище вимоги законодавства та наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року, яким затверджені "Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів". А саме, в рішенні не зазначене який саме товар було використано у якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.
Крім того зазначили, що ТОВ "Лайт Ф" після коригування вартості товару розмитнило товар з надмірною сплатою суми митних платежів в розмірі 8625 грн 56 коп., які просить повернути.
Представник Житомирської митниці проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала письмові заперечення на позов (а.с.89-97), за змістом яких вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Пояснила, що митницею обґрунтовано використаний резервний метод визначення митної вартості товарів, зважаючи на надання декларантом неналежних додаткових документів у її підтвердження.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари..
Частинами 1, 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товариданих відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);ь4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем при поданні митної декларації було подано необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару. Зауваження у митного органу виникли відносно пакувального листа. У пакувальному листі зазначено номер інвойса, дату 15 січня 2013 року та номер контракту. При цьому як видно з номера інвойса він відповідає його даті у скороченому вигляді «121230» 30 грудня 2012 року (а.с. 16). Дата зазначена у пакувальному листі є датою самого пакувального листа (а.с. 28), про що також зазначає митний орган у відповідях на скарги позивача (а.с. 39, 43) та у запереченнях на позовну заяву (а.с. 92). Посилання на рахунок фактуру від 15 січня 2013 року № DJ121230-3 у пакувальному листі відсутні, у пакувальному листі є посилання на інвойс № DJ121230-3 без зазначення дати та контракт №5-15/01-13 без зазначення дати. (а.с. 28). Найменування товару та його кількість зазначена у пакувальному листі співпадає з найменуванням товару та його кількістю у інвойсі (а.с. 16, 28).
Згідно з частиною 1 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частинами 3, 4, 5, 6, 7, 8 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Позивачем надані до суду копії документів, що подавалися митному органу, що підтверджують митну вартість товару.
Відповідно до частини 9 статті 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Прийняття оскаржуваного рішення призвело до безпідставного збільшення митної вартості товару, в результаті чого позивач змушений був розмитнити товар за завищеною ціною, що призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів в розмірі 8625 грн 56 коп. (а.с. 36).
Враховуючи необґрунтованість і протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості товару, вказані кошти підлягають поверненню.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів від 2 квітня 2013 року №101060000/2013/300290/2.
Стягнути з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Ф" надмірно сплачену за митною декларацією від 2 квітня 2013 року №101060000/2013/005371 суму митних платежів у розмірі 8625 грн 56 коп.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Ф" 149 грн 11 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін
Повний текст постанови виготовлено: 02 вересня 2013 р.