ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/5477/13-a
категорія 5
22 серпня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гуріна Д.М.,
секретар Галайба І.Б.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мойсеєвої І.В.,
треті особи у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстраційної служби Овруцького районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії
встановив:
У серпні 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) із позовом до Відділу державної реєстраційної служби Овруцького районного управління юстиції (далі - Відділ державної реєстраційної служби Овруцького РУЮ), третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій щодо відмови у знятті заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 - неправомірними та зобов`язання вчинити дії по зняттю вказаної заборони.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що є власником частини квартири АДРЕСА_1, на підставі рішення Овруцького районного суду від 6 травня 2009 року. (а.с. 5) У зв'язку з наміром продати вказану частину квартири позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5, який відмовив йому у посвідченні даного договору, у зв'язку із внесеною в загальний реєстр забороною на відчуження квартири. Вважає, що заборона внесена на підставі рішення Овруцького районного суду від 24 вересня 2001 року про стягнення з ОСОБА_6 (колишнього власника квартири) на користь ОСОБА_7 (нині померлого, спадкоємцем якого є його син ОСОБА_3) грошових коштів у сумі 5130 грн 00 коп. (а.с.8) У зв'язку з тим, що зняття заборон з 1 січня 2013 року проводить Відділ державної реєстраційної служби Овруцького РУЮ позивач звернувся до відповідача із зазначеним питанням, на яке отримав відповідь про те, що заборону можливо буде зняти у судовому порядку. Просить визнати відмову Відділу державної реєстраційної служби Овруцького РУЮ у знятті заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 - незаконною та зобов'язати зняти заборону на відчуження вказаної квартири.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала письмові заперечення на позов. (а.с.23-25)
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, направила на адресу суду заяву (а.с.19) у якій просить справу розглядати без її участі, у заяві вказала, що проти адміністративного позову не заперечує.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, підтвердженням чого є додані до позовної заяви копія рішення суду від 6 травня 2009 року та копія технічного паспорту. (а.с.4-5)
Зважаючи на те, що рішення у даній адміністративній справі може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_4, яка є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, її було залучено судом для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Судом було направлено запит до Відділу державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції з метою отримання відомостей про те чи перебуває на виконанні у відділі виконавчої служби виконавчий лист у справі №2-4020/01 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення позики в сумі 5130 грн 00 коп., виданий Овруцьким районним судом на підставі рішення Овруцького районного суду, ухваленого у вересні 2001 року; чи було у даному виконавчому провадженні накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1. (а.с.12) Даний запит ВДВС Овруцького РУЮ було отримано 13 серпня 2013 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с. 13). Проте відповіді на даний запит суду не надходило.
Позивач у судовому засіданні пояснив наступне, що він володіє даною частиною квартири на законних підставах, і як власник може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У зв'язку з наміром продати свою частину квартири, йому необхідно надати рішення суду про зняття заборони або розписку чи заяву про відсутність боргу від ОСОБА_3, який є спадкоємцем кредитора ОСОБА_7 Однак до боргу іншої особи він не має ніякого відношення тому вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому у знятті заборони, якої раніше не було і яка була внесена лише у 2006 році.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 до Відділу державної реєстраційної служби Овруцького РУЮ у встановленому законом порядку із заявою про зняття заборони на відчуження квартири не звертався і дане питання не вирішувалося відповідачем. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 5 серпня 2013 року б/н у якій просив надати роз'яснення, щодо проведення державної реєстрації припинення обтяження на об'єкт нерухомого майна. 13 серпня 2013 року йому було надано відповідь, що відповідно до пункту 9 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV) державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. (а.с.22).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про знаття заборони на відчуження квартири до відповідача не звертався, що підтвердив сам позивач у судовому засіданні.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про роз'яснення порядку зняття заборони на відчуження майна датована 5 серпня 2013 року, тобто вже після звернення до суду із зазначеним позовом (а.с. 21).
На заяву ОСОБА_1 було надано відповідь від 13 серпня 2013 року у якій роз'яснено порядок припинення обтяження на нерухоме майно (а.с. 22).
Частиною 1 статті 15 Закону України №1952-IV встановлюється, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з частиною 14 статті 15 Закону України №1952-IV передбачено, що форма і вимоги до заповнення заяв та запитів, що подаються до органу державної реєстрації прав, а також форма і вимоги до оформлення рішень, що приймаються у зв'язку з проведенням державної реєстрації прав, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна та наданням інформації з Державного реєстру прав, установлюються відповідно до законодавства.
Наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року №595/5 "Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затвердженої форми та вимоги до заповнення заяв (запитів) у сфері державної реєстрації прав, у тому числі затверджено форму заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обмеження речового права) та затверджено вимоги до заповнення заяв.
Відповідно до абзацу 1 частини 9 статті 16 Закону України №1952-IV державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
Статтею 24 Закону України №1952-IV встановлені підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Таким чином законодавством встановлений порядок звернення до реєстраційної служби з приводу припинення обтяження на нерухоме майно та форми відповідних заяв.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 до Відділу державної реєстраційної служби Овруцького РУЮ із заявою про припинення обтяження на нерухоме майно встановленої форми не звертався, оплату послуг, пов'язаних із поданням заяви не проводив, тому відповідачем рішення про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень не приймалось.
Враховуючи наведене адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін
Повний текст постанови виготовлено: 27 серпня 2013 р.