Судове рішення #3270248
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-534 2008 р.                                               Головуючий по 1 інстанції

Категорія інші спори                                                         Бащенко С.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Трюхан Г.М.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"28" лютого 2008 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                     Магди Л.Ф.

суддів                                Бабенко В.М. ,  Трюхана Г.М.

при секретарі                    Федьорко М. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м.  Черкаси від 18 грудня 2007 р. по справі за позовомОСОБА_1 до ТОВ «Євроуніверсалсервіс»,  3-я особа ОСОБА_2 про виконання договірних відносин,  визнання права власності на квартиру та визнання правочину про відчуження її недійсним та за зустрічним позовом ТОВ «Євроуніверсалсервіс» доОСОБА_1,  3-я особа ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення безпідставно набутого майна,  -

 

встановила:

 

ОСОБА_1. звернувся з позовом до відповідача ТОВ «Євроуніверсалсервіс» про виконання договірних відносин та визнання права власності на квартиру.

В обгрунтування позову вказував,  що наказом № 46 від 18.10.1993 р. він був прийнятий на роботу муляром 5-го розряду по приватному ВКП «Агроінвест».

З огляду на низьку заробітну плату генеральний директор та власник підприємства ОСОБА_3. запевнив його в отриманні однокімнатної квартири АДРЕСА_1  яка перейде у власність позивача за умови роботи на підприємстві протягом 10 років,  що знайшло своє відображення в п. 4.1 Договору найму,  укладеного 18 жовтня 1993 року.

Наказом № 11 від 31.01.1996 року позивача було переведено на посаду муляра 5-го розряду до дочірнього підприємства власника МП МКП «Агроінвестбуд».

12 вересня 1996 року договір частково виконано шляхом передачі позивачеві в користування вищевказаної квартири.

В 1997 році ОСОБА_3. було засновано ТОВ «Євроуніверсалсервіс»,  в якому він є генеральним директором ,  і ОСОБА_1. працював на обох вищеназваних підприємствах.

В зв'язку з переходом права власності на спірну квартиру до ТОВ «Євроуніверсалсервіс» на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.1997 року до договору найму 10.10.1997 року внесені відповідні зміни,  за якими ТОВ «Євроуніверсалсервіс»перебирає на себе права і обов'язки ВКП «Агроінвест».

 

 2

В 2006 році позивач довідався про внесення в його трудову книжку запису про звільнення його на підставі наказу № 34-к від 31.07.1999 року за власним бажання.

При цьому заяви про звільнення він не писав і про звільнення не повідомлявся. За твердженням позивача,  ОСОБА_3. на початку квітня 2006 року в присутності свідків запевнив його у передачі у власність квартири 1 травня 2006 року. 30.10.2006 року позивач рекомендованим листом звернувся до ОСОБА_3. з письмовою вимогою оформити право власності на квартиру,  але відповіді не одержав.

Тому позивач просив зобов'язати ТОВ «Євроуніверсалсервіс» виконати договірні відносини та оформити за ним право власності на спірну квартиру,  а також визнати договір купівлі-продажу цієї квартири,  укладений між підприємством та ОСОБА_2. недійсним.

ТОВ «Євроуніверсалсервіс» звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1. про визнання договору найму недійсним та повернення безпідставно набутого майна . В обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідність договору вимогам Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій» та нікчемність п. 4.1 Договору та відсутність у ОСОБА_3. права власності на квартиру.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення,  а рішення суду до скасування з направленням його на новий розгляд з слідуючих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1. звернувся до відповідачів з позовом про визнання правочину недійсним.

При цьому ОСОБА_2. як особа,  що придбала спірну квартиру,  повинен мати статус відповідача.

В порушення цього він являється 3-ю особою.

Відповідно до ч. 3  ст.  303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,  якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права,  які є обов'язковою підставою для скасування даного рішення.

Тому суд вважає за правильне рішення суду скасувати,  а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому його складі.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  303,  307,  311 ЦПК України,  судова палата,  -

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду від 18 грудня 2007 року скасувати,  а справу направити до того ж суду в іншому його складі.

Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців з часу її проголошення до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація