ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/6001/13-a
категорія 10.1
30 вересня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гуріна Д.М.,
секретар Галайба І.Б.,
за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник відповідача у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про зобов`язання утриматись від вчинення певних дій
встановив:
22 серпня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області (далі - УПФУ в Черняхівському районі Житомирської області) про зобов`язання утриматись від вчинення певних дій.
У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 вказав, з 7 лютого 2011 року є пенсіонером за віком, а тому лише на добровільних засадах може бути платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач не приймав, а тому не повинен сплачувати вищевказаний внесок. Та всупереч вищевикладеному УПФУ в Черняхівському районі Житомирської області продовжує нараховувати йому недоїмку по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та направляти вимоги по сплаті такої недоїмки. Просить зобов'язати УПФУ в Черняхівському районі Житомирської області утриматися від нарахування ФОП ОСОБА_1 недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Під час судового розгляду справи первинного відповідача Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області замінено на належного - Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Володарсько-Волинська ОДПІ).
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з реорганізацією та передачею справ, з метою належної підготовки до судового засідання. (а.с.36).
Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, заслухавши осіб які беруть участь у розгляді справи, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Спірні правовідносини у даній справі регулюються правовими нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI ).
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, платник єдиного податку з 1 січня 2012 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області і одночасно отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 7 лютого 2011 року. (а.с. 6-8, 15).
Позивач та представник позивача у судовому засіданні пояснили, що у порядку вимог пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI, яким встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. ФОП ОСОБА_1 до 6 серпня 2011 року включно самостійно визначав розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплачував його. Однак за приписами частини 4 статті 4 Закону України №2464-VI, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того позивач зазначає, що 9 серпня 2013 року УПФУ в Черняхівському районі Житомирської області було винесено вимогу про сплату боргу на суму 6960 грн 48 коп. яка була ним оскаржена до Житомирського окружного адміністративного суду, та яку постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року було скасовано з тих підстав, що надання позивачу законодавчо визначеної пільги вираженої у заниженні віку, необхідного для призначення пенсії, не змінює виду пенсійного забезпечення та не позбавляє права особи на призначення пенсії (пенсії за віком) передбаченої законом, також позивач має передбачене частиною 4 статті 4 Закону України № 2464-VI право на звільнення від сплати єдиного внеску, адже обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком.
У судовому засіданні позивач також пояснив, що на підставі вищевикладених обставин просить суд зобов'язати відповідача у майбутньому не нараховувати йому недоїмку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та утриматись від формування та направлення йому вимог про сплату такої недоїмки.
Суд не погоджується з твердженнями позивача щодо ненарахування йому в майбутньому недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та утримання від формування та направлення йому вимог про сплату такої недоїмки з наступних підстав.
Додане позивачем до матеріалів справи повідомлення про суми боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 7073 грн 45 коп., в тому числі недоїмка в сумі 6960 грн 48 коп., штраф 38 грн 69 коп. та пеня в сумі 74 грн 28 коп. станом на 1 вересня 2013 року (а.с.25) не свідчить про те, що права позивача порушені, оскільки вимога від 9 серпня 2013 року про сплату недоїмки по єдиному соціальному внеску на суму 6960 грн 48 коп., на підставі якої за позивачем значиться заборгованість, була скасована постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року.
Стосовно позовних вимог про ненарахування єдиного внеску у майбутньому, то частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є реальний, фактичний характер порушення права, а не умовний, тобто той, що може виникнути в майбутньому.
Характер відносин між сторонами, що можуть мати місце в майбутньому не може досліджуватися під час судового розгляду даної справи.
Враховуючи наведене адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін
Повний текст постанови виготовлено: 04 жовтня 2013 р.