АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33 ц-861кс/07

Категорія - 40

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області

в складі: Козаченка В.І.,  Колосовського С.Ю.,  Галущенка О.І.,  Лисенка П.П.,  Мурлигіної О.Я.

розглянувши в судовому засіданні в м.  Миколаєві справу за

позовом

ОСОБА_1 до ТОВ «ВКФ «Макбо-94» та ТОВ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди,

за касаційною скаргою

ТОВ «ВКФ «Макбо-94» на рішення Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 05.10.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2005 p.,

встановила:

17.03.2005 р.ОСОБА_1  звернулася з позовом до ТОВ «ВКФ «Макбо-94» та ТОВ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди,  завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Рішенням Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 05.10.2005 p.,  залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2005 p.,  позов задоволено.

З відповідача на користь позивачки стягнуто 11037 грн. 59 коп. в рахунок відшкодування шкоди та 604 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

У задоволенні вимог до страхової компанії таОСОБА_2  відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «ВКФ «Макбо-94» просить скасувати постановлені судові рішення,  посилаючись на неповне з'ясування судами обставин справи,  невірну оцінку зібраних доказів та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2  ст.  338 ЦПК України,  судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд,  якщо неправильне застосування чи порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно з приписами  ст.  213 ЦПК України,  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 2

Таким,  рішення є в тому випадку,  коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно з законом на основі повного та всебічного з'ясування обставин,  на які сторони посилаються,  як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір,  суд першої інстанції цих вимог процессуального закону не дотримався.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом,  що позивачці завдана матеріальна шкода,  внаслідок пошкодження належного їй на праві власності автомобіля Форд-Сіера» у ДТП,  скоєній з вини водія транспортного засобу,  власником якого є ТОВ ВКФ «Макбо-94»,  яке застрахувало свою цивільну відповідальність перед третіми особами.

Ухвалюючи рішення,  суд виходив з того,  що Страхувальник,  який не виконав обов'язків за договором страхування про своєчасне повідомлення Страховика про настання страхового випадку; про надання в той же термін письмових пояснень щодо обставин ДТП; полісу страхування та ряд інших дій процедурного характеру,  втрачає право на страхове відшкодування,  а тому немає підстав,  передбачених  ст.  979 ЦК України для покладення на страхову компанію обов'язку щодо відшкодування потерпілій шкоди,  завданої транспортним засобом Страхувальника.

В той же час,  суд не звернув уваги на положення спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 p.,  який у переліку,  обмеженому  ст.  32,  не містить підстав відмови Страховиком у відшкодуванні шкоди з мотивів несвоєчасного повідомлення про страховий випадок.

Не містить таких підстав і договір страхування (а.с-120)

Крім того,  суд не дав належної оцінки фактичним даним про те,  що 13.02.2005 р. Страхувальник направляв повідомлення про страховий випадок з поясненнями про обставини ДТП та копією страхового полісу до Страхової компанії,  а остання визнає факт настання страхового випадку,  (а. с.  83-85, 119)

Покладаючи відповідальність за шкоду на ТОВ ВКФ «Макбо-94» на підставі  ст. . 1187 ЦК України,  суд не врахував положень  ст.  1192 ЦК України,  за змістом якої потерпілий має передати особі,  яка відшкодувала шкоду у повному обсязі,  пошкоджене майно або його залишки.

Такі правові наслідки повного відшкодування шкоди визначаються і положеннями  ст.  30 Закону № 1961-IV,  яка у разі невизнання пошкодженого майна фізично знищеним,  передбачає відшкодування третій особі різниці між дійсною вартістю майна до його пошкодження та після цієї події (30.2).

В іншому випадку,  особа яка відшкодувала шкоду у повному обсязі має право на залишки пошкодженого майна (30.3).

При апеляційному перегляді справи суд не усунув цих порушень закону,  безпідставно вважаючи,  що несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку є безумовною підставою для звільнення страховика від виплати страхового відшкодування і помилково виходив з того,  що діюче цивільне законодавство не передбачає підстав передачі пошкодженого майна особі,  яка відшкодувала шкоду у повному обсязі.

Зазначені порушення призвели до неправильного вирішення справи,  а тому судові рішення підлягають скасуванню з підстав,  передбачених ч.ч.2,  3  ст.  338 ЦПК України,  з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 3

Керуючись  ст.  338 ЦПК України та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року,  колегія суддів,

Ухвалила:

Касаційну скаргу ТОВ «ВКФ «Макбо-94» - задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 05.10.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2005 p., - скасувати,  а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.