Судове рішення #32697163

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


№ справи: 105/2382/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Басова О.А.

№ провадження: 22-ц/190/4622/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.


10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого судді:Сіротюка В.Г.

Суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,

При секретарі:Кутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволений.

Розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрований 25 грудня 2010 року Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції, актовий запис № 598.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 залишено прізвище «ОСОБА_6».

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення позивачки та відповідача у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу між сторонами у справі, суд першої інстанції виходив з того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме моральним принципам, вимогам щодо добровільності шлюбу та заборони примушення до шлюбу.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Судом встановлено, що 25 грудня 2010 року між позивачкою ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_7 зареєстровано шлюб Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 598 та від цього шлюбу подружжя має дитину - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 4, 5).

Зміст позовної заяви ОСОБА_6 свідчить про те, що сторони по справі подружні та сімейні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, заходи, які приймалися для налагодження сімейних відносин результатів не дали та позивачка зазначає, що подальше спільне життя з ОСОБА_7 і збереження цього шлюбу буде суперечити її інтересам (арк. справи 2).

Згідно роз'яснень, викладених в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами цивільної справи до поясненнями, наданими сторонами по справі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Позивачкою ОСОБА_6 у судовому засіданні 10 жовтня 2013 року були надані пояснення в підтвердження того, що збереження шлюбу між нею та ОСОБА_7 буде суперечити її інтересам і вважає неможливим їх спільне життя.

Матеріали цивільної справи не містять і відповідачем суду не надано будь-яких доказів в підтвердження того, що ним вживалися дієві заходи щодо збереження шлюбу з позивачкою та зміст апеляційної скарги вказує лише на бажання та можливість утримання відповідачем їх з позивачкою дитини.

Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Приймаючи до уваги, що спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем ОСОБА_7

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_7 не містять правових підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду.

Частиною першою статті 308 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,


УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.


Судді:

М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація