Справа № 2-864/13
Провадження № 22ц/782/1973/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Сергєєвої С.В.
Суддів: Стахової Н.В., Орлова І.В.,
при секретарі: Зеленській К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 21 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Луганськвугілля», Відокремленого підрозділу «Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв`язку» Державного підприємства «Луганськвугілля», третя особа - Управління Пенсійного Фонду в Лутугинському районі Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 21.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсною довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 43 віл 10.11.2011 року, видану Відокремленим підрозділом «Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв`язку» Державного підприємства «Луганськвугілля» на ім»я позивачки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір 107,30 грн.
Позивачка ОСОБА_1, не погодившись з рішенням в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне встановлення обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам по справі, в апеляційній скарзі просила рішення змінити в частині відмови у задоволенні вимог, в цій частині ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі визнати неправомірними дії відповідача по відмові в наданні їй виписки з наказу про проведення атестації робочих місць, у видачі належно оформленої довідки про наявність в неї пільгового стажу за період з 1992 по 1996 роки № 37 від 22.04.2008 року , зобов»язати відповідача видати належним чином оформлену довідку, виписку з наказу про проведення атестації робочих місць, перелік професій і посад, робочі місця яких атестовані, узгоджений з державною експертизою умов праці.
В судовому засіданні при розгляді справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 в усній формі змінила вимоги апеляційної скарги, просила зобов»язати відповідача по справі уточнити дані, зазначені в довідці № 37 від 22.04.2008 року, а саме назву її професії зазначити як «хронометражист підземний», як зазначено у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою КМУ № 162 від 1994 року, та в її трудовій книжці, із зазначенням виконуваних нею на даній посаді робіт „хронометражні спостереження, пов"язані з підземними роботами". При цьому апелянт пояснила, що вказані вимоги не виходять за межі її первісних вимог про зобов»язання відповідача надати відповідну довідку, інші вимоги для неї в даному випадку на теперішній час втрати сенс, та на їх задоволенні вона не наполягає.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи уточненої апеляційної скарги, та переглянувши рішення суду в межах зазначених уточнених апеляційних доводів відповідно до положень ст.. 303 ЦПК України , вважає уточнені апеляційні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду - відповідній зміні згідно положень ст. 309 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
В ст. 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи недійсною довідку відповідача про підтвердження пільгового стажу позивачки № 43 від 10.11.2011 року, та відмовляючи у задоволенні вимог про визнання також недійсною довідки про пільговий стаж № 37 від 22.04.2008 року та зобов»язання відповідача надати визначені в позові ОСОБА_1 документі та відповідну уточнену довідку про її пільговий стаж, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що діяв на час роботи позивачки на підприємстві відповідача в період з 1992 по 1996 роки, та Постанови КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року, якою було затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також положень Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, в даному випадку відсутні первинні документи, які б підтвердили роботу позивачки в шкідливих умовах у продовж необхідного часу, тобто більш 50% робочого часу, а за наявності тих первинних документів та даних, що було зібрано підприємством відповідача на вимогу позивачки з усіх підприємств, на яких позивачка здійснювала свої трудові обов»язки по хронометражу підземних робіт, час роботи у встановленій нормі не підтверджено. У зв»язку з цим судом було визнано недійсною уточнюючу довідку № 43 від 11.10.2011 року, та залишено без змін первинну довідку № 37 від 22.04.2008 року, прийняту управлянням пенсійного фонду, у зв»язку з відсутністю будь-яких порушень, які б могли стати підставою для визнання її недійсною, і відмовлено у вимогах про зобов»язання відповідача надати нову відповідну довідку із правильним, на думку позивачки, зазначенням необхідних даних, в тому числі і щодо наявного трудового стажу в шкідливих умовах, в тому числі і за період з 1992 по 1996 роки.
Однак з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи уточнені апеляційні вимоги ОСОБА_1, колегія суддів, переглядаючи року рішення суду в межах зазначених апеляційних вимог відповідно до положень ст.. 303 ЦПК України, у повному обсязі погодитися не може, оскільки доводи апелянта щодо невірного зазначення назви її професії в спірні довідці № 37 від 22.04.2008 року, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи в апеляційній інстанції.
Так відповідно до частково оспореної довідки № 37 від 22.04.2008 року (а.с. 45) в графі « виконувала» зазначено «хронометражні спостереження» (мовою оригіналу «хронометражные наблюдения») та в графі „за професією, посадою" зазначено „хронометражист, пов»язаний з підземними роботами" (мовою оригіналу «хронометражист, связанный з подземными работами»).
При цьому відповідно до Списку № 1 назва професії позивачки значиться як „хронометражист на підземних роботах ( підземний)".
Відповідно до записів трудової книжки позивачку було прийнято на роботу 13.10.1980 року на підставі наказу № 87к від тієї ж дати на посаду підземного хронометражиста.
Саме зазначена назва її посади вказана і в посадовій інструкції, затвердженій відповідачем по справі.
Дійсно відповідно до записів в трудовій книжці за № 20 від 01.02.1982 року посада «хронометражист підземний» перейменована в «хронометражист на підземних роботах» на підставі наказу Міністра вугільної промисловості СРСР від 25.12.1981 року.
Однак в спірній довідці з невідомих причин відповідачем зазначена назва професії позивачки в іншому варіанті, тобто як хронометражист, пов»язаний з підземними роботами, що не відповідає ні назві професії на час прийняття позивачки на роботу, ні назві відповідно до вищезазначеного наказу.
Таким чином, враховуючи той факт, що на час прийняття позивачки на роботу її посада мала саме назву « хронометражист підземний», яка відповідає і назві, зазначеній і в нормативних документах, а саме в вищенаведеному Списку №1, який діяв на той час, та іншим документам відповідача, а також враховуючи, що в подальшому самим відповідачем в уточнюючій довідці, хоча вона й визнана недійсною, та в чисельних відповідях керівництва підприємства-відповідача на заяви та скарги ОСОБА_1 за різний період, її посада називалася саме таким чином, з метою усунення подальших ускладнень з вирішенням питання щодо призначення пенсії позивачки в тому числі і у зв»язку з назвою її посади, судова колегія вважає за необхідне зобов»язати відповідача внести відповідні зміни до спірної довідки в частині зазначення назви посади (професії) позивачки.
Крім того, враховуючи вищенаведене, а також встановлені по справі обставини , в тому числі і згідно відповідей керівництва підприємства відповідача на ім»я ОСОБА_1 від 25.05.2012 р. та від 02.07.2012 року, у повному обсязі підтверджено той факт, що вона як хронометражист підземний (або хронометражист на підземних роботах) по затвердженим планам та заявкам шахт проводила цілозмінні хронометражні спостереження на шахтах ВО «Луганськвугілля» в очисних, підготовчих забоях та інших підземних ділянках.
Тобто запис в спірній довідці в графі « виконувала» - «хронометражні спостереження» саме за вказаний в ній період є неповним і неоднозначно визначає характер роботи позивачки.
На підставі наведеного судова колегія вважає також необхідним зобов»язати відповідача внести до спірної довідки також і зміни щодо зазначення характеру роботи, яка виконувалася позивачкою, а саме зазначити у відповідній графі «виконувала» - „хронометражні спостереження, пов»язані з підземними роботами", що у в повному обсязі відображає характер роботи позивачки за вказаний в довідці період.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідні зміни відповідач повинен внести у передбаченій відповідними нормативними документами формі, або шляхом видачі уточнювальної довідки, або шляхом внесення змін до існуючої довідки, тощо, тим більш, що вказані зміни ніяким чином не порушують права та інтереси відповідача по справі.
Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів відповідно до положень ст.. 309 ЦПК України в зазначеній частині вважає за необхідне рішення суду змінити, в решті - залишити без змін, виходячи з меж апеляційних вимог ОСОБА_1, змінених у відповідності до положень ст.. 300 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України судова колегія ,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 21 березня 2013 року змінити, зобов"язавши Державне підприємство „Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу „Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв"язку" ДП "Луганськвугілля" внести зміни до довідки про підтвердження трудового стажу на ім"я ОСОБА_1 № 37 від 22.04.2008 року в частині зазначення її професії як „Хронометражист підземний" із зазначенням виконуваних робіт „ хронометражні спостереження, пов"язані з підземними роботами".
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: