ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/5013а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2006 р.
8 год. 45хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом закритого акціонерного товариства „Фрау Марта”
до державної податкової інспекції у м. Черкаси
про скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Пастушенко Л.В. - за довіреністю від 24.10.2006р., Іоненко В.П. –за довіреністю від 02.11.2006р., Геращенко М.В. –за довіреністю від 07.11.2006р.;
від відповідача: Білоус В.Ю. за довіреністю від 18.10.2006р., Сорокіна Т.В. –за довіреністю від 07.11.2006р.
Заявлено адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 29.09.2006р. №00007152301/0, за яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 22120грн., у тому числі 15800грн. за основним платежем і 6320грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на невідповідність висновків акту перевірки, на підставі якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, фактичним обставинам та вимогам законодавства. Зокрема, позивач заперечує правильність висновку відповідача про те, що витрати на сплату страхових платежів у сумі 63000грн. були понесені ним у зв’язку з придбанням основних фондів. За твердженням позивача ця сума витрат була понесена ним у зв’язку із добровільним страхуванням майна, яке передавалося у заставу АКБ „МТ-Банк”, згідно з укладеними з останнім договорами застави. Відтак, позивач вважає, що він мав право на включення цих витрат до складу валових витрат на підставі пп. 5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а застосування відповідачем у даному випадку пп. 8.4.1 п.8.4 ст. 8 цього ж Закону є неправильним.
У засіданні суду представники позивача позов підтримали і в доповнення до викладених у ньому доводів заперечили факт включення позивачем у третьому кварталі 2005р. виплат на сплату страхових платежів у сумі 63000грн.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає фактичним обставинам та вимогам законодавства.
У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне.
У вересні 2006р. відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.07.2005р. по 01.07.2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 19.09.2006р. №445/23-208/32653955.
Перевіркою було встановлено, що позивач згідно зі страховими посвідченнями до укладених ним із ЗАТ „Страхова компанія „Партнер” м. Кременчук договорами добровільного страхування майна від 21.07.2005р. №2724-094, №2729-104 і від 26.07.2005р. №2747-094 сплатив страхові платежі на загальну суму 63015грн. і в порушення вимог пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не збільшив на вказану суму витрат, понесену у зв’язку з придбанням основних фондів, балансову вартість відповідної групи основних фондів, а включив її до складу валових витрат третього кварталу 2005р.
Внаслідок цього правопорушення за результатами перевірки позивачу було донараховано 15800грн. податку на прибуток за третій квартал 2005р.
На підставі акта перевірки від 19.09.2006р. №445/23-208/32653955 відповідач видав і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 29.09.2006р. №00007152301/0, за яким відповідач відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181-ІІІ) визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 22120грн., у тому числі 15800грн. за основним платежем і 6320грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Факт сплати у третьому кварталі закритому акціонерному товариству „Страхова компанія „Партнер” м. Кременчук за укладеними з ним договорами добровільного страхування майна від 21.07.2005р. №2724-094, №2729-104 і від 26.07.2005р. №2747-094 страхових платежів на загальну суму 63015грн. позивач визнав.
Договори добровільного страхування майна від 21.07.2005р. №2724-094, №2729-104 і від 26.07.2005р. №2747-094 були укладені позивачем на виконання раніше укладених ним з акціонерним комерційним банком „МТ-Банк” договорів застави від 11.07.2005р. №011/183/01-11/127 і №011/183/01-11/128 та договору іпотеки від 11.07.2005р. №011/183/01-11/129.
У свою чергу договори застави від 11.07.2005р. №011/183/01-11/127 і №011/183/01-11/128 та договір іпотеки від 11.07.2005р. №011/183/01-11/129 були укладені позивачем для забезпечення його зобовязань за укладеним з акціонерним комерційним банком „МТ-Банк” кредитним договором від 11.07.2005р. №011/840/01-11/183.
На підтвердження заперечень факту включення позивачем до складу валових витрат третього кварталу 2005р. суми страхових платежів у розмірі 63015грн. позивач надав господарському суду докладний розрахунок заявленої ним у податковій декларації з податку на прибуток за третій квартал 2005р. суми оподатковуваного прибутку. Згідно з цим розрахунком сума страхових платежів у розмірі 63015грн. не була включена позивачем до валових витрат третього кварталу 2005р.
Задля усунення суперечностей у доводах сторін щодо того чи мав місце факт включення позивачем до складу валових витрат третього кварталу 2005р. суми страхових платежів у розмірі 63015грн. господарський суд ухвалою від 07.11.2006р. запропонував відповідачу зі згоди позивача, про яку він заявив у засіданні суду, провести додаткову перевірку складу витрат позивача, фактично включених ним до валових витрат за третій квартал 2005р.
Відповідач відмовився від проведення такої додаткової перевірки позивача, оскільки вважає її недоцільною.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.4.5 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов’язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору.
Підпункт 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає, що у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв’язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що витрати позивача на сплату страхових платежів у сумі 63000грн. були понесені ним не у зв’язку з придбанням основних фондів. Відповідач не доказав самого факту включення позивачем цієї суми витрат до складу валових витрат третього кварталу 2005р. За таких обставин відповідача не правильно застосував у даному випадку пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і відповідно безпідставно донарахував позивачу 15800грн. податку на прибуток
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору у сумі 3грн. 40коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси від 29.09.2006р. №00007152301/0 про визначення закритому акціонерному товариству „Фрау Марта” податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 22120грн., у тому числі 15800грн. за основним платежем і 6320грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнути із Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „Фрау Марта” (вул. Смілянська, буд. 169, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 32653955), –3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.