Провадження № 1-кп/734/47/13 Справа № 734/1659/13-к

В И Р О К

іменем України

16 жовтня 2013 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бузунко О.А.

судді Бригинець М.М.

присяжних Ященко М.М., Овдак В.М., Пенського А.Г.

при секретареві Галюк Л.В.

за участю прокурорів Сліпачука О.В., Крупини Л.Г., Перець Л.В.

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7

у присутності обвинуваченого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Козелець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260130000154 по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого до моменту затримання за адресою: АДРЕСА_1, до утримання під вартою працюючого на посаді торгового представника на приватному підприємстві «Торговий Дім Поляков», такого, що відповідно до ст. 89 КК України вважається не судимим,

у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2013 року в денний час ОСОБА_8 з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу на ОСОБА_10 та ОСОБА_7, які проживали в АДРЕСА_2, заздалегідь підготувавшись, на власному автомобілі «ВАЗ 2110» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, приїхав в дообідній час в смт. Козелець Чернігівської області, де біля господарства АДРЕСА_5, залишив свій автомобіль та пішою ходою направився до села Олексіївщина. Безперешкодно потрапивши до господарства подружжя ОСОБА_7, ОСОБА_8 через незамкнені вхідні двері проник до будинку. Перебуваючи в будинку, діючи з умислом на позбавлення життя ОСОБА_10 та ОСОБА_7 і з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 скоїв напад на ОСОБА_10 та ОСОБА_7, в ході якого умисно завдав ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, від яких в подальшому він помер, а ОСОБА_7 завдав тяжких тілесних ушкоджень. Після цього заволодів грошовими коштами в сумі 1 400 грн., які знаходились в шафі у будинку.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_10 та ОСОБА_7, які перебували в безпорадному стані внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, але подавали ознаки життя, ОСОБА_8, усвідомлюючи нищівний характер дії високої температури внаслідок пожежі, вчинив підпал будинку з середини, при цьому замкнувши парадні вхідні двері будинку. Будучи впевненим, що полум'я розповсюджується по всьому будинку та виниклою пожежею його буде знищено, і загинуть потерпілі, тобто, що вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_8 залишив будинок через задні двері будинку і пішою ходою направився до свого автомобіля. Однак ОСОБА_8 злочинний умисел щодо вбивства двох осіб не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки пожежа будинку, незадовго після підпалу, була виявлена та ліквідована.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 20 від 12.04.2013 року на трупі ОСОБА_10 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому під'язикової кістки, перелому щитовидного хряща, що у живих осіб за ознакою небезпечності для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження; шести синців на яких п'ять забійних ран обличчя, травматичної ампутації першого зуба на верхній щелепі, травматичного вивиху першого зуба на нижній щелепі, перелому краю надбрівної дуги лівої лобної кістки, відкритих переломів нижньої щелепи, що у живих осіб, за ознакою тривалості розладу здоров'я на строк понад 21 день кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_11 через проміжок часу (вимірюваний годинами) від моменту отримання тілесних ушкоджень в область голови, а саме відкритого перелому нижньої щелепи, в результаті механічної асфіксії, яка зумовлена вдиханням крові, як наслідок даного перелому.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 42 від 10.05.2013 року в ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів кісток склепіння черепу та кісток обличчя черепу - перелому потиличної кістки, перелому лівої тім'яної кістки, перелому лівої виличної кістки, струсу головного мозку, гематоми (крововиливу) на обличчі навколо лівого ока, множинних забійних ран на голові, що за ознакою небезпечності для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження; закритого перелому четвертої п'ясної кістки правої кисті, гематоми (крововиливу) на правій кисті, що за ознакою розладу здоров'я понад 21 день кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості; саден на лівому передпліччі, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Наносячи численні удари ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в життєво важливі органи, в тому числі молотком, а також підпалюючи будинок подружжя ОСОБА_7 з середини, ОСОБА_8 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та бажав настання таких наслідків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винним себе в інкримінованих йому злочинах не визнав та дав наступні показання. 12 лютого 2013 року після 7-ї години ранку, як звичайно, він на власному автомобілі марки ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_1, завіз свою дружину на роботу в податкову інспекцію в смт Козелець, та забравши по дорозі сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхав до міста Києва. ОСОБА_12 в м. Києві вийшла біля станції метро «Лісова», а вони з ОСОБА_11 поїхали до станції метро «Арсенальна», де випили кави та ОСОБА_11 пішов на роботу, а він поїхав до мегамаркету «Стама», що розташований по вул. Горького, 50 в м. Києві. За вказаною адресою він пробув з 10.00 год. до 11.00-11.30 год. Після цього поїхав в місто Бровари, де відвідав торгові точки Х 5 Retail Group: одна знаходиться по вулиці Короленка, адресу другої торгової точки він не пам'ятає, а також відвідав торгову точку «Барба». Потім поїхав на заправку КЛО, де має іменну картку, і поїхав до офісу, що знаходиться в м. Києві по вулиці Електротехнічна, 47. Від заправки до офісу на дорогу він витратив приблизно 30-40 хвилин, пробувши в Броварах до 16 год. 00 хв. Приїхавши до офісу за вказаною адресою в м. Київ, він поставив автомобіль на стоянку, піднявся до офісу (електронна перепустка на вхід спрацювала о 16.47 год.), виконав визначений обсяг роботи та пробув там до 18.00-18.30 год. і поїхав в сторону дому. 12 лютого 2013 року в нього була заздалегідь запланована зустріч з ОСОБА_13 на 15.00 год. в районі Борщагівки. Проте зустріч ця не відбулася, оскільки в нього близько 12.00 год. розрядився телефон і він його в автомобілі поставив на підзарядку, де той і пробув 4 години. Приблизно о 19.00-20.00 год. він заїхав до свого дядька ОСОБА_14, який проживає в АДРЕСА_6 та працює в Центральній районній лікарні хірургом, оскільки потребував його консультації як лікаря. Приїхавши до подвір'я, він зателефонував до дядька, але той відповів, що зараз на роботі, зайнятий і щоб він приїжджав завтра. З села Олексіївщина він поїхав дододому: АДРЕСА_1. Наступного дня зранку, як звичайно, він завіз дружину на роботу та поїхав до міста Києва. Ввечері після роботи він приїхав на стоянку, де до цього залишив свій автомобіль ВАЗ 2110 та побачив, що на його автомобілі переднє ліве та заднє ліве колеса спущені. Приблизно до 22.30 год. вони зі співробітником ОСОБА_13 замінювали колеса, потім він на таксі поїхав до свого батька, який проживає в м. Києві, переночувати. 14 лютого 2013 року від батька він поїхав на станцію метро «Лук'янівка», де разом з ОСОБА_13 вирішував робочі питання. Потім йому зателефонувала дружина та повідомила, що вдома, в смт Козелець, проходить обшук. Він не знав, що робити, тому ввечері поїхав до свого знайомого, де і залишився ночувати. Дружина в телефонному режимі йому повідомила, що прийшла повістка на 16 лютого, суботу, на 15.00 год. 16 лютого 2013 року, приблизно о 13.40 год. він прийшов до міліції зі своїм захисником, щоб з'ясувати, в чому його звинувачують, звідки додому вже не повернувся. В період часу до 20 лютого 2013 року він себе винним не визнавав, а 20 лютого 2013 року під час допиту його в якості підозрюваного дав показання, якими себе викрив, оскільки йому вже все набридло. Протокол допиту його в якості підозрюваного він підписав у присутності адвоката ОСОБА_15, яка запрошена його дружиною, була присутня під час проведення цієї слідчої дії та поставила свій підпис під протоколом допиту, оскільки він її про це попросив.

Заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов не визнав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, його вина підтверджується наступними зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що 12 лютого 2013 року вона з сусідами їздила в смт Козелець за продуктами. Повершувшись додому, вона зайшла в будинок та побачила, що її чоловік лежить на дивані. Коли вийшла в веранду, то побачила, що в будинок зайшов чоловік, якого вона запитала «хто ти? ОСОБА_2 син?», на що отримала ствердну відповідь. Чоловік схопив її за руку, потягнув до кімнати, кинув під стіл та почав бити молотком по голові, запитуючи де гроші. Згодом вона побачила, що її чоловік лежить вже біля дивану, а злодій нишпорить в гардеробі, звідки випали в пакеті гроші, які він собі і забрав. Потім нападник викинув речі з гардеробу та підпалив їх. В той час постукала поштарка ОСОБА_2, вона піднялася, але знову впала. Раніше особу, яка здійснила напад, вона ніколи не бачила, проте в судовому засіданні беззпаречено впізнала в нападнику ОСОБА_8 Також потерпіла додала, що чоловік був одягнений в чорний жакет, шапку (яку вона назвала «трёхуголка») та темні штани; на ньому біли окуляри. В гардиробі знаходилося приблизно 8 000,00 грн., проте скільки саме точно вона не знає, приблизно 2 000,00 грн. з яких були її грішми, інші - чоловіка.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав показання, що безпосереднім свідком подій, які мали місце 12 лютого 2013 року він не був. Ввечері того дня його сестра ОСОБА_17 в телефонному режимі йому повідомила, що його батька вбито, а мама знаходиться у лікарні. Йому мати розповідала, що у двері того дня постукали і вона спитала: «Хто там»? Їй відповіли: «Я по світлу». Вона каже: «До нас по світлу інший чоловік ходить», проте відкрила двері і впустила чоловіка. Він почав її тягнути до будинку та кинув під стіл. Що відбувалося далі вона пояснити не могла, мабуть, втратила свідомість. Мати також розповідала, що коли прийшла до тями, після того, як нападник її побив, то побачила як за допомогою викрутки чоловік відкрив гардероб та взяв якийсь згорток собі. Коли у вікно постукала ОСОБА_2, поштарка, то він забіг у спальню, підпалив речі та вибіг через інший вихід, оскільки будинок батьків має два виходи.

По справі потерпілим заявлений цивільний позов, який просив задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_18, старший дільничний інспектор міліції Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, будучи допитаним в якості свідка, дав показання, що 12 лютого 2013 року він знаходився на прийомі громадян в селі Олексіївщина. Прийом громадян триває з 09.00 год. до 11.00 год., але так як того дня було багато снігу і в нього ще була деяка робота, то він затримався десь до 11.30 год. Вийшовши з сільської ради, він пішов в напрямку траси міста Бобровиця та почав зупиняти автомобілі в напрямку цього міста, щоб доїхати до села Бригинці, де в сільській раді також повинен був проводити прийом. Він знаходився на дорозі близько однієї години, оскільки ніхто не зупинявся. Близько 12.30 год. в його напрямку їхав автомобіль ВАЗ 2110 світло-зеленого кольору. Співробітники міліції раніше давали орієнтир, що на автомобілі зеленого кольору ВАЗ 2110 чи ВАЗ 2115 їздять особи ромської національності. Він зупиняв цей автомобіль, але водій не зупинився та повернув у перший заїзд села Олексіївщина. Він не звернув уваги на водія, але звернув увагу на номерний знак автомобіля - НОМЕР_1, який записав у свій особистий зошит. Після цього він залишався там же, на першому в'їзді в село Олексіївщина. Через 5-10 хв. цей самий автомобіль виїхав з села Олексіївщина. Він звернув увагу на водія, оскільки коли автомобіль під'їжджав, то водія було добре видно, так як переднє бокове скло водія було не тонованим і він впізнав ОСОБА_8, який був одягнений у темну спортивну куртку, темну шапку та був в окулярах. Автомобіль поїхав в напрямку смт. Козелець. Коли перший раз автомобіль під керуванням ОСОБА_8 заїжджав до села Олексіївщина, поруч проїжджав автомобілшь ВАЗ 2109 під керуванням громадянина ОСОБА_19. Після завершення прийому в Бригинцівській сільській раді він повернувся до смт. Козелець, де йому стало відомо, що в селі Олексіївщина відбулася пожежа та виявлено труп. Він разом зі своїми колегами приїхали на місце події. Оскільки біля будинку були наявні сліди, він, ОСОБА_20, слідчий та поняті пішли по слідам в напрямку ферми. Слід був дуже видний та йшов слід у слід. Було видно, що особа прийшла з смт. Козелець. По сліду вони дійшли до електротрансформатора в смт. Козелець. Потім слід перейшов на другу сторону дороги та йшов по узбіччю в зустрічному напрямку в смт. Козелець і звернув на провулок Привітний в смт. Козелець неподалік господарства ОСОБА_22. Пізніше вони побачили, що цей слід дійшов до автомобіля, якого на той час вже не було, проте було видно, що автомобіль від'їжджав. З смт. Козелець сліди йшли попід дорогою. Сліди були однакові. Один слід був з смт. Козелець, а інший з села Олексіївщина. Більше свідок нічого не пояснив.

Свідок ОСОБА_21, слідчий СВ Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, в судовому засіданні дав показання, що 12 лютого 2013 року він перебував на роботі. На той час він обіймав посаду начальника слідчого відділу. Від оперативного чергового райвідділу в телефонному режимі, приблизно о 15.00- 15.30 год надійшло повідомлення, що є підозра про факт вбивства в селі Олексіївщина. Одразу разом з керівництвом райвідділу виїхала слідчо-оперативна група. По приїзду було встановлено, що в будинку знаходяться двоє потерпілих. Власник на момент приїзду був мертвий, а його дружина жива. Будинок був охоплений пожежою і працювала бригада МНС. Під час огляду місцевості було виявлено, що від прилеглої території до будинку АДРЕСА_2 йшла слідова доріжка до сусідського господарства, від господарства сліди йшли до смітника, а від смітника в сторону ферми. Було прийнято рішення йти по сліду. Він, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 проводили огляд. Слід йшов через ферму до траси Бобровиця-Козелець, потім до провулку, де були виявлені сліди автомобіля. На автодорозі Козелець-Бобровиця було виявлено слід автомобіля. Зі з'їздом на дану автодорогу знаходиться будинок гр. ОСОБА_22. Коли автомобіль здавав назад, то він трохи пробуксував. Перший був слід буксировки, а задні сліди були виявлені. Вказані сліди автомобіля були зняті на фотокамеру його мобільного телефону.

В якості свідка в судовому засіданні було допитано ОСОБА_20, який дав показання, що 12 лютого 2013 року він перебував у добовому наряді слідчо-оперативної групи Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області. В обідню пору до чергової частини надійшло повідомлення з чергової частини з ДПЧ про те, що в селі Олексіївщина в одному із жилих будинків відбулася пожежа, під час якої було виявлено труп господаря з явними тілесними ушкодженнями. За вказівкою оперативного чергового вони прибули на місце пригоди. У дворі господарства знаходилось тіло господаря, на обличчі якого були явні тілесні ушкодження. В подальшому при проведенні опитування працівників пожежної служби, місцевих жителів, пожежники вказали, що коли вони прибули, мали місце сліди на сніговому покриві біля тильних дверей веранди будинку, які вели в напрямку городу, чіткі та свіжі. В подальшому він, ОСОБА_21 та ОСОБА_18 в присутності понятих пішли по слідам, які вели спочатку поза селом через територію ферми в напрямку через поле Київської Слобідки в смт. Козелець, де по автодорозі Бобровиця - Козелець, по узбіччю, вони звернули біля автобусної зупинки на провулок Привітний в смт. Козелець, і десь на відстані 40-50 метрів обірвались. Там, де сліди обірвались, були сліди від автомобіля. Сліди попід селом по території ферми були як у одному, так і в зворотньому напрямку, ідентичними, тобто відбитки протектора взуття були однакові. Сліди починалися від будинку, де виникла пожежа, якщо дивитись в напрямку смт. Козелець від тильних дверей, та вели через городи. Свідок ОСОБА_23 дав показання, що він працює на посаді старшого слідчого Слідчого відділу Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області та 12 лютого 2013 року перебував на чергуванні в складі слідчо-оперативної групи, яка виїжджала в с. Олексіївщина до господарства ОСОБА_7, де сталася пожежа. Того ж дня було проведено огляд місця події, вилучено речові докази та складено відповідний протокол. Свідок також підтвердив, що він проводив пред'явлення особи для впізнання за фотознімками. На час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_7 знаходилася в Козелецькій центральній районній лікарні. Їй в присутності двох понятих було представлено для впізнання особу за фотознімками, і потерпіла чітко вказала на особу нападника, який був під № 2, що зафіксовано в протоколі цієї слідчої дії.

ОСОБА_2, будучи допитаною в якості свідка, дала показання, що 12 лютого 2013 року близько 15.00 год. вона прийшла до помешкання подружжя ОСОБА_7 в селі Олексіївщина та принесла ОСОБА_10 пенсію. Вхідні двері до будинку були замкнені. Вона постукала, але ніхто не відчинив. Вона повернулась до вікна, яке ближче до дверей, але нічого не побачила, проте з будинку було чути стогін. Трохи зачекавши, постукала у вікно і після цього в будинку було чути такий гуркіт, ніби падав стілець чи стіл. Вона постукала ще раз і побачила перед вікном постать ОСОБА_7, яка була вся закривавлена та побита. Вона набрала номер сина і попросила його прийти. Вони зайшли до двору, з вікон будинку вже йшов дим. Коли вибили двері, то побачили, що біля дверей стояла ОСОБА_7. З будинку доносився стогін ОСОБА_10. Вони намагалися зайти до будинку, але диму було дуже багато і тому не змогли цього зробити. Після того як вибили двері, прийшли ОСОБА_27 та ОСОБА_28. Коли намагались зайти до будинку, то ОСОБА_28 сказав, що потрібно обійти будинок і там є двері, та можливо тудою можна буде зайти. Потім ОСОБА_28 розповідав, що двері з іншої сторони будинку були відчинені, а від дверей слід вів на город.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні дав показання, що його матір працює листоношею в селі Олексіївщина. 12 лютого 2013 року він був вдома, коли йому подзвонила мати та сказала, що в будинку, куди вона прийшла, щось відбувається. До господарства ОСОБА_7 йти хвилини три. Мама сказала, що принесла пенсію дідусю, але двері зачинені, і в будинку чути гуркіт. Вони зайшли до двору, він спробував відкрити двері, але було зачинено. Відійшовши трохи назад, він побачив, що з крайнього вікна йшов дим. Він вибив двері, і побачив, що біля дверей стояла ОСОБА_7. Коли вони виводили її на вулицю, прийшов ОСОБА_27, а потім ОСОБА_28. Вони хотіли зайти до будинку, але не змогли цього зробити, оскільки йшов їдкий дим. ОСОБА_28 сказав, що є двері з іншої сторони будинку і потрібно їх відчинити. Прийшовши на другу сторону ОСОБА_28 сказав, що двері відчинені. Він був присутнім в якості понятого при огляді місця події, а саме, при простежуванні слідової інформації, і бачив, що сліди з заднього виходу будинку подружжя ОСОБА_7 йшли через город на ферму, від ферми сліди йшли до старого закинутого сараю, а від сараю повернули в бік в сторону Бобровицької траси. Від траси сліди йшли через скотобійню та виходили до підстанції. Перейшовши через трасу повз смітник, слід йшов в сторону смт. Козелець.

Свідок ОСОБА_28 пояснив, що 12 лютого 2013 року від сусіда ОСОБА_27 йому стало відомо, що у господарстві ОСОБА_7 сталася пожежа. Прибувши на місце пригоди він побачив, що потерпіла ОСОБА_7 була вже на вулиці. Сторонніх осіб того дня він не бачив.

ОСОБА_27, будучи допитаним в якості свідка, дав показання, що 12 лютого 2013 року в селі Олексіївщина була пожежа. Прийшовши до будинку АДРЕСА_2, разом зі знайомими, вибили двері, бабу забрали, а до діда дістатись не змогли. Потерпіла говорила, що її побили і питали за гроші. Вона була закривавлена і вони відвели її, та посадили на лавочку.

ОСОБА_22, будучи допитаним в якості свідка, дав показання, що 12 лютого 2013 року він вийшов з двору по АДРЕСА_5 та побачив, що на дорозі між його будинком і сусідським стоїть автомобіль. Він пройшов повз автомобіль, пішов на город, набрав землі і повернувся назад. Автомобіль марки «десятка» був чи синього чи зеленого кольору, можливо бірюзового, він точно не памятає. В період часу з 14.00 год. до 15.00 год., коли він чистив і скидав сніг на своєму подвір'ї, до нього прийшла ОСОБА_30 і запитала чи не приїхали до них якісь родичі, тому що біля подвір'я стоїть автомобіль, та пішла до будинку. Через деякий час він помітив біля згаданого автомобіля чоловіка, проте звідки той прийшов - не помітив. Чоловік постояв, сів до автомобіля і через деякий час поїхав, в якому напрямку він не знає. Автомобіль стояв в напрямку до траси, але оскільки вперед поїхати не зміг, здав назад. Чоловік був одягнений у одяг темного кольору та був в окулярах. Через деякий час до нього прийшли працівники міліції та запросили його бути присутнім при проведенні певних слідчих дій.

ОСОБА_30, будучи допитаною в якості свідка, дала показання, що 12 лютого 2013 року вона приблизно о 15.00 год. прийшла до господарства ОСОБА_22 за адресою АДРЕСА_5 Коли підійшла до вулиці, то побачила, що між господарствами ОСОБА_31 та ОСОБА_22 стоїть автомобіль світло-блакитного кольору. Вона подумала, що до ОСОБА_22 приїхали гості. Подивилась на автомобіль, але номерів автомобіля вона не запам'ятала. Запам'ятала лише літери «СВ» та подумала, що ця машина, так би мовити, Козелецька. В автомобілі нікого не було. Від дверей зі сторони водія йшли сліди поза машиною. Слід був великий, чоловічий і вів в напрямку підстанції, як до села Олексіївщина. Слід йшов не до господарства ОСОБА_22 і не до господарства ОСОБА_31. Вона подумала, що значить не до них приїхали гості. Потім вона побачила на даху господаря, який скидав з ангару сніг. Вона спитала чи не до них приїхали гості, на що господар відповів, що ні. Вона зайшла до будинку, і вийшовши звідти десь о 17 годині 00 хвилин, побачила, що автомобіля вже не було. На запитання прокурора, свідок відповіла, що на той період, коли її допитували в якості свідка на досудовому розслідуванні, вона пам'ятала також останні букви номерів автомобіля - НОМЕР_1, тому коли її вперше допитували вона назвала саме перші і останні літери. Свідок також додала, що машина стояла в напрямку Бобровицької траси передом, відповідно, багажником - до Київської дороги.

Свідок ОСОБА_32 дав показання, що він проживає в АДРЕСА_4, яка знаходиться неподалік пров. Привітного в цьому ж населеному пункті. 12 лютого 2013 року приблизно о 13.00 год. він приїхав до свого знайомого ОСОБА_33, який проживає по пров. Привітному і помітив машину, яка привернула його увагу, оскільки він проживає в цьому районі і такого автомобіля раніше не бачив, до того ж автомобіль був незвичного кольору (ніби-то світло-блакитного, ніби-то бірюзового). Приблизно о 15.00 год. він вийшов від свого знайомого і автомобіль все ще стояв, проте в ньому нікого не було. Автомобіль був марки «Жигулі». Номери машини він наразі не пам'ятає, проте при допиті його під час досудового розслідування, він назвав перші дві цифри номера машини - НОМЕР_1 і це відповідає дійсності.

ОСОБА_19, будучи допитаним в якості свідка, дав показання, що 12 лютого 2013 року він їхав на своєму автомобілі та бачив, що на повороті до села Олексіївщина стояв дільничний ОСОБА_18. Це було десь приблизно з 11.00 год. до 13.00 год. Він їхав до смт. Козелець. Якісь автомобілі тоді заїжджали до села Олексіївщина, але які саме він не пам'ятає. Коли він повертався, а пробув він в Козельці недовго, то ОСОБА_18 ще стояв. Точної години, коли бачив ОСОБА_18 на дорозі він не пригадує.

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні дав показання, що він працює черговим-електромонтером на підстанції і 12 лютого 2013 року був на зміні. Підстанція знаходиться при виїзді з смт. Козелець. Оскільки загавкала собака, він вирішив вийти на вулицю подивитись. Вийшовши, побачив чоловіка, який був одягнений у чорну болоневу куртку, чорні штани, в'язану чорну шапку та йшов в напрямку Комуни через ферму. Чоловік був середнього зросту десь 1 м. 82 см. - 1 м. 85 см. Обличчя чоловіка він не бачив. Десь приблизно о 13 год. 00 хв. - 13 год. 30 хв. він бачив як чоловік йшов в сторону села Олексіївщина, а повертався десь приблизно о 15.30 год.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні дав показання, що 12 лютого 2013 року він був на чергуванні в Козелецькій ЦРЛ в хірургічному відділенні. О 15.30 год. він відлучався додому, щоб взяти собі попоїсти. Коли приїхав на роботу, його колега надавав допомогу потерпілій ОСОБА_7 В період часу з 19.00 год. до 20.00 год. йому телефонував племінник - ОСОБА_8 та сказав, що у нього болить шлунок і йому потрібна консультація. Він сказав, що чергує і щоб той приїжджав.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дала показання, що десь о 15.00 год. - 15-30 год. їй зателефонувала сусідка ОСОБА_36 та повідомила, що сталась пожежа, її батько вбитий, а матері викликали швидку. Вони разом з братом ОСОБА_6 приїхали до стм Козелець. Мама розповідала, що нападник бив її молотком по голові та запитував: «Де гроші?». Обличчя своє він не ховав і вона й зараз його добре пам'ятає. Мама говорила, що хлопець був в окулярах. Розповідала також, що двері були відчинені, зайшов хлопець, взяв її за руку та потягнув до кімнати. Потім він почав бити її молотком, кинув під стіл і, наскільки вона зрозуміла, мама потім втратила свідомість та не бачила як вбивали батька. Мама казала, що коли прийшла до тями, то бачила як хлопець забрав з шафи білий пакет, де були гроші. Мати отримувала пенсію у розмірі 1 400 гривень, а батько збирав гроші. Коли наступного дня після події в будинку вони переставляли стіл, то з нього випав обгорілий молоток, про що були проінформовані правоохоронні органи.

ОСОБА_37, будучи допитаною в якості свідка, дала показання, що ОСОБА_8 є її чоловіком. За станом на 12 лютого 2013 року її чоловік працював у Торговому Домі «Поляков» в місті Києві, куди він їздив зазвичай кожного дня разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12. 12 лютого 2013 року вона була на роботі, ввечері, як завжди близько 21 години 00 хвилин чоловік приїхав додому. Він поводив себе спокійно. Наступного дня, як завжди вони забрали ОСОБА_11 та ОСОБА_12, відвезли її на роботу, а самі поїхали до м. Києва. 13 лютого 2013 року ОСОБА_8 сказав, що зламався автомобіль, і тому він залишиться в Києві. 14 лютого 2013 року вдома її чоловік не ночував. 14 лютого 2013 року в їхньому будинку працівниками міліції було проведено обшук. Її чоловік приїхав в смт Козелець 16 лютого, оскільки саме на цей день його викликали до міліції, куди він і направися. В ІТТ вона приходила до чоловіка приблизно 19 лютого 2013 року, а 20 лютого 2013 року її чоловік в усьому зізнався.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала показання, що до міста Києва на роботу свого часу вона їздила з ОСОБА_8. 12 лютого 2013 року, як звичайно, ОСОБА_8 під'їхав десь о 7 годині ранку до її дому, потім забрали сусіда ОСОБА_11 та поїхали до міста Києва на автомобілі ОСОБА_8, «десятці» бірюзового кольору. Її висадили біля станції метро «Лісова». ОСОБА_8 десь чи до Нового року чи після, швидше за все після, позичив у неї грошові кошти в розмірі 1 тис. гривень. А 12 лютого 2013 року десь о 7.00 год ОСОБА_8 їй подзвонив та сказав, що віддасть борг. Після 12 лютого та 13 лютого він борг не повернув. Десь в березні місяці його дружина ОСОБА_37 ці кошти повернула. Більше свідок нічого не пояснила.

ОСОБА_11, будучи допитаним в якості свідка, дав показання, що 12 лютого 2013 року він їхав до міста Києва разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_12. Приблизно о 7.15 год, ОСОБА_8 забрав його на вулиці Даневича в смт Козелець, їдучи з дому. Приїхавши до міста Києва, вони з ним розійшлись біля метро «Арсенальна» близько 9.00 год. Біля заводу «Арсенал» є банкомат, де ОСОБА_8 намагався зняти кошти для того щоб віддати йому гроші, які позичив перед Новим роком у сумі 500 доларів. Перед Різдвом частину коштів у розмірі 800 гривень ОСОБА_8 йому віддав. 13 лютого 2013 року вони знову їхали з ним разом і ОСОБА_8 перевіряв картку, але вона виявилась неактивованою. 14 лютого 2013 року він з ОСОБА_8 не їздив до міста Києва, тому що той під час телефонної розмови повідомив, що залишається у місті Києві. 14 лютого 2013 року дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_37 телефонувала йому та запитувала де ОСОБА_8. 14 лютого 2013 року він телефонував ОСОБА_8 та запитав чи в нього на рахунку є кошти і коли він поверне борг. ОСОБА_8 сказав, що у нього в квартирі обшук і він зателефонує пізніше.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні дав показання, що з 1 грудня 2012 року він був керівником відділу продажу торгової марки «Немирів» в ТД «Поляков». З ОСОБА_8 він пропрацював два з половиною місяці. Роботу, яка визначалася ОСОБА_8, той виконував, але трохи не так, як ставилися завдання. Робочий день торгового представника нормований. Ввечері всі торгові представники прибувають до офісу, де при вході фіксується час. 12 лютого 2013 року ОСОБА_8 був на роботі після 16.00 год. Він не пам'ятає чи бачив його особисто, але заявка була скинута в систему, а це міг зробити лише ОСОБА_8. 13 лютого 2013 року ОСОБА_8 просив у нього позичити три з половиною тисячі гривень до зарплати, проте він йому їх не позичив. Більше свідок нічого не пояснив.

Свідок ОСОБА_13, який працює в ТД «Поляков», дав показання, що він з ОСОБА_8, який на той час виконував обов'язки керівника відділу, 12 лютого 2013 року домовився про зустріч приблизно на 14.00 в ТД «Континент». В назначений час він приїхав, проте ОСОБА_8 не було, він набрав його на мобільний телефон, проте останній був «поза зоною досяжності» і він повернувся в офіс, який знаходиться на вул. Електротехнічній в м. Києві. Це було приблизно між 16.00 та 17.00 год. Чи був ОСОБА_8 точно в той час, коли він приїхав до офісу, він не пам'ятає, проте поспілкувавшись через певний проміжок часу з іншими колегами - ОСОБА_38 та ОСОБА_39, він зробив висновок, що ОСОБА_8 в офісі був. 13 лютого 2013 року ввечері біля супермаркету «Біла» вони разом з ОСОБА_8 міняли колеса на його автомобілі (переднє і заднє ліві колеса). Заміну коліс здійснювали приблизно до 21.00 год. 14 лютого 2013 року вони зустрілися з ОСОБА_8 на станції метро «Лук'янівська». Свідок також додав, що ОСОБА_8 брав у нього в борг кошти в сумі 800,00 грн., 300,00 грн. з яких повернуті.

Свідок ОСОБА_39, який працює в ТД «Поляков», в судовому засіданні дав показання, що кожного вечора в робочі дні вони, відповідно до розпорядку, збираються в офісі по вул. Електротехнічна, що в м. Києві до 17 години. 12 лютого 2013 року в офісі були він, ОСОБА_8, ОСОБА_38 та ОСОБА_13. В офісі він бачив ОСОБА_8 до 17 години 00 хвилин. Того дня ОСОБА_8 поводив себе нормально та жартував.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_40 дав суду показання, що ОСОБА_8 під час допиту його в статусі підозрюваного добровільно та послідовно розповів про обставини вчинення ним злочинів, що було відображено у протоколі допиту, який прочитано та підписано як ОСОБА_8, так і його захисником ОСОБА_15

Судово-медичний експерт ОСОБА_41 в суді підтвердив свій висновок про те, що смерть громадянина ОСОБА_10 настала в результаті механічної асфіксії, яка зумовлена вдиханням крові як наслідок отримання тілесних ушкоджень в область голови, а саме відкритого перелому нижньої щелепи, та пояснив, що вжите ним формулювання «смерть настала через проміжок часу, вимірюваний годинами» слід розуміти як одна-дві години з моменту заподіяння тілесних ушкоджень.

ОСОБА_42, будучи допитаним в якості свідка, дав показання, що він був запрошеним в якості понятого при проведенні впізнання в лікарняній палаті хірургічного відділення Козелецької ЦРЛ. В палаті потерпілій ОСОБА_7 показали ніби-то 5 фотографій, точної кількості він не пам'ятає, і потерпіла двічи вказала на одну і ту ж фотографію. Фотографія була начеб-то під номером два, але він точно не може пригадати.

Свідок ОСОБА_43 дав показання, що він був запрошений працівниками міліції до лікарні в якості понятого при проведенні впізнання потерпілою ОСОБА_7 за фотографіями. Крім нього в палаті, де перебувала потерпіла, також ще був інший понятий, слідчий та пацієнти лікарні, які також лежали в цій палаті. Він чітко пам'ятає, що потерпілій були пред'явлені фотографії для впізнання і вона вказала на фотографію № 2.

Допитані у якості свідків ОСОБА_44 та ОСОБА_45 підтвердили, що вони були присутні при огляді трупа ОСОБА_10 в приміщенні моргу смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області.

ОСОБА_46, яка працює секретарем Бригинцівської сільської ради Козелецького району, будучи допитаною в якості свідка, дала показання, що 12 лютого 2013 року ОСОБА_18 на прийом громадян приїхав приблизно о 12.00 год., але вона на годинник не дивилась.

Відповідно до висновку експерта Козелецького районного відділення обласної судово-медичної експертизи № 20 від 13.02.2013р.:

На підставі даних судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, даних судово-токсикологічного, судово-гістологічного досліджень, судово-імунологічного дослідження та обставини справи прихожу до наступних підсумків:

1. 1,3,7,9. При експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження:

А) 6-ть синців на яких 5-ть забійних ран на обличчі; травматична ампутація 1-го зуба на верхній щелепі, травматичний вивих 1-го зуба на нижній щелепі; перелом краю надбрівної дуги лівої лобної кістки; відкриті переломи нижньої щелепи. Дані тілесні ушкодження у живих осіб по ознаку тривалості розладу здоров'я понад 3 тижні (більш як 21 день) кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів і можливо їх заподіяно внаслідок нанесення не менш як 5-7 ударів руками, ногами.

Б) Закритий перелом під'язикової кістки, перелом щитовидного хряща. У живих осіб дані ушкодження по ознаку небезпечні для життя кваліфікуються як тяжкі. Враховуючи увесь комплекс тілесних ушкоджень, а саме характер, локалізацію синців, саднин, забійних ран на обличчі, перелом нижньої щелепи, відсутність крововиливів в м'язи шиї механізм утворення переломів під'язикової кістки та щитовидного хряща можливо представити наступним: нанесення одного удару рукою в дільницю нижньої щелепи зліва внаслідок чого утворився подвійний перелом нижньої щелепи. В подальшому мав місце удар рукою або ногою в область підборіддя, в результаті чого відломана частина нижньої щелепи змістилася на передню поверхню гортані та від надавлювання нею утворились переломи.

Заподіяння всіх тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту не можливо.

2. 8,10. Встановити послідовність та протягом якого часу були нанесені тілесні ушкодження неможливо в зв'язку з відсутністю судово-медичних даних.

3. 13,14. Потерпілий в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень міг знаходитись як в вертикальному, або близькому до нього положенні, так і в горизонтальному, звернутий обличчям до нападника.

4. 9. Встановити властивості тупих твердих предметів, якими були спричинені наявні тілесні ушкодження, в даному випадку неможливо.

5. 18. Потерпілий відчував фізичний біль при отриманні всіх тілесних ушкоджень.

6. 19. Тілесні ушкодження, які були б отримані при самозахисті, не виявлені.

7. 11. Тілесні ушкодження, які утворились після настання смерті, не виявлені.

8. 21,22. Судово-медичні дані які б вказували на: активне або пасивне переміщення потерпілого після заподіяння йому тілесних ушкоджень, а також на зміну розташування та пози трупа потерпілого відсутні.

9. 12. Потерпілий після отримання всіх тілесних ушкоджень міг здійснювати самостійні дії такі як рухатись, підійматись, але говорити, кричати він не міг.

10. 20. Потерпілий перед настанням смерті їжу не вживав, шлунок порожній від їжі, в шлунку знаходилась рідка кров.

11. 15. Кров громадянина ОСОБА_10 відноситься до групи В (ІІІ).

12. 16,17. При судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі потерпілого етиловий алкоголь не виявлений.

13. 2,3,4,5. Смерть громадянина ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_11 через проміжок часу (вимірюваний годинами) від моменту отримання тілесних ушкоджень в область голови, а саме відкритого перелому нижньої щелепи, в результаті механічної асфіксії, яка зумовлена вдиханням крові як наслідок даного перелому.

Висновок підтверджується наступними даними: наявність крові в просвіті бронхів, в альвеолах легень, в шлунку; емфізема легень, та знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням у вигляді відкритого перелому нижньої щелепи.

14. 6. Не виключаю можливим, що при наданні своєчасної медичної допомоги потерпілий міг би жити. (а.с. 54-58, том 2).

Відповідно до висновку експерта Козелецького районного відділення обласної судово-медичної експертизи № 42 від 08.05.2013р.:

1. 1,2,5,6. У громадянки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, мали місце наступні тілесні ушкодження:

А) Закритий перелом 4-ї п'ясної кістки правої кисті, гематома (крововилив) на правій кисті. Тілесні ушкодження спричинені дією тупого твердого предмета і можливо їх заподіяння внаслідок нанесення одного удару молотком в строк ІНФОРМАЦІЯ_11. Отримання даного ушкодження при падінні з висоти власного зросту в строк ІНФОРМАЦІЯ_11 маловірне та могли бути отриманні при самозахисті потерпілої.

Дані тілесні ушкодження по ознаку розладу здоров'я тривалістю понад 3 тижні (більш як 21 день) кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Б) Закриті переломи кісток склепіння черепу та кістки обличчя черепу - перелом потиличної кістки, перелом лівої тім'яної кістки, перелом лівої величної кістки; струс головного мозку; гематома (крововилив) на обличчі навколо лівого ока; множинні забійні рани на голові.

Дані тілесні ушкодження по ознаку небезпечності для життя кваліфікують як тяжкі тілесні ушкодження.

Тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на обличчі - навколо лівого ока, перелому лобного відростку лівої виличної кістки спричинені дією тупого твердого предмета і можливо їх заподіяння внаслідок нанесення одного удару рукою в обличчя в строк ІНФОРМАЦІЯ_11 при знаходженні потерпілої в вертикальному або близькому до нього положенні звернута обличчям до нападника. Отримання даних ушкоджень при падінні на площі з висоти власного зросту маловірне.

Тілесні ушкодження у вигляді перелому потиличної кістки, перелому лівої тім'яної кістки, множинні (кількість яких встановити неможливо) забійні рани на голові спричинені дією тупого твердого предмета і могли бути заподіяні внаслідок нанесення не менш як 2-х ударів молотком в строк ІНФОРМАЦІЯ_11. Потерпіла в мить заподіяння тілесних ушкоджень могла знаходитись як в вертикальному або близькому до нього положенні, так і в горизонтальному. Отримання даних ушкоджень при падінні потерпілої на площу з висоти власного зросту неможливо.

В) Садини на лівому передпліччі, які спричинені дією тупих твердих предметів і можливо в строк 12.03.2013 року. Не виключаю можливим отримання даних ушкоджень при падінні потерпілої з висоти власного зросту в строк ІНФОРМАЦІЯ_11.

Дані тілесні ушкодження кваліфікують як легкі.

2. 2,3,4. Весь комплекс тілесних ушкоджень міг утворитись при обставинах, вказаних громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 60-62, том 2).

Відповідно до висновку імунологічної та дактилоскопічної експертиз Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 222, 226 (б) від 24.04.2013 року:

1. На поверхні молотка, який згідно постанови слідчого про призначення експертизи був вилучений під час додаткового ОМП від 14.02.2013 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2, слідів рук не виявлено.

В зв'язку з тим, що на поверхні досліджуваного об'єкту слідів рук не виявлено, питання щодо їх придатності для ідентифікації особи не вирішувалося.

2. На поверхні молотка, який згідно постанови слідчого про призначення експертизи був вилучений під час додаткового ОМП від 14.02.2013 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2, слідів поту не виявлено.

3. В зв'язку з тим, що слідів поту на поверхні молотка не виявлено, питання щодо походження слідів поту від потерпілого ОСОБА_10, потерпілої ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_8 чи іншої особи не розглядалось.

4. На поверхні молотка, який згідно постанови слідчого про призначення експертизи був вилучений під час додаткового ОМП від 14.02.2013 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2, слідів крові не виявлено.

5. В зв'язку з тим, що слідів крові на поверхні молотка не виявлено, встановлення групової належності не проводилось.

6. В зв'язку з тим, що слідів крові на поверхні молотка не виявлено, питання щодо походження слідів крові від потерпілого ОСОБА_10, потерпілої ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_8 чи іншої особи не розглядалось.

7. Мікрооб'єкт, вилучений з ударної частини молотка є волосом.

8. Вилучений волос належить людині. (а.с. 117-121, том 2).

Відповідно до висновку експерта Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи № 134:

1. Кров трупа громадянина ОСОБА_10 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.

2. Кров потерпілої ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

3. Кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (а.с. 143-145, том 2).

Відповідно до висновку імунологічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 217 (б) від 19.04.13 року:

1. На поверхні дверних ручок, які згідно постанови про призначення експертизи вилучені в ході огляду місця події будинку АДРЕСА_2, Козелецького району, слідів крові не виявлено.

2. В зв'язку з тим, що на поверхні дверних ручок слідів крові не виявлено, встановлення групової належності не проводилось.

3. В зв'язку з тим, що на поверхні дверних ручок слідів крові не виявлено, питання про походження крові від потерпілого ОСОБА_10, потерпілої ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_8, або іншої особи, не розглядалось.

4. На поверхні дверної ручки прямокутної форми виявлено сліди поту. На поверхні дверної ручки круглої форми слідів поту не виявлено.

5. При серологічному дослідженні встановленні антигени В і Н. Виявлені сліди поту можуть походити від особи (осіб) із групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н системи АВ0. За умови змішування сліди поту можуть походити від осіб з групами крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А (як із супутнім антигеном Н так і без нього) та 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0.

6. Виявлені сліді поту на дверній ручці можуть походити від потерпілої ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_8 тільки за умови змішування. (а.с. 159-163, том 2).

Відповідно до висновку імунологічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 216 (б) від 19.04.2013 року:

1. Надана на експертизу речовина, вилучена в ході огляду місця події будинку АДРЕСА_2, Козелецького району, згідно постанови про призначення експертизи, є слиною.

2. Виявлена слина може походити від особи (осіб) з групою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системою АВ0.

3. Виявлена слина може походити як від потерпілої ОСОБА_7, так і від підозрюваного ОСОБА_8. Походження слини від ОСОБА_10 виключається. (а.с. 167-170, том 2).

Відповідно до висновку експерта Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи № 36:

Кров трупа ОСОБА_10 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. В реакції абсорбції - елюції виявляється також супутній антиген Н.

1. Кров потерпілої ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

2. Кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

3. При дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки ОСОБА_8 (об. №2) виявленні епітеліальні клітини, що походять від особи чоловічої генетичної статі, при серологічному дослідженні яких виявлені антигени В і Н. Таким чином, дані клітини (об. № 2) можуть походити від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н і можуть належати потерпілому ОСОБА_10

Враховуючи отримані результати цитологічного, серологічного досліджень та групові характеристики крові потерпілої ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_8, яким властивий антиген Н, присутність їх епітеліальних клітин в об'єкті № 2 не може бути виключено.

Результат реакції на наявність крові в об'єкті № 2 негативний.

4. При дослідженні піднігтьового вмісту правої руки ОСОБА_8 (об. № 1) результат реакції на наявність крові негативний. При цитологічному дослідженні клітинні елементи крові та клітини травматичного походження не виявленні. (а.с. 189-193, том 2).

Відповідно до висновку трасологічної експерти № 11 від 23.02.2013 року:

1. Слід бігової доріжки протектору шини, зображений на ілюстрації, в наданій на дослідження ілюстративній таблиці до протоколу ОМП від ІНФОРМАЦІЯ_11 за фактом розбійного нападу на гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, та гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, в ході якого гр. ОСОБА_10 було вбито, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_11 в будинку АДРЕСА_2, придатний для порівняльного дослідження (встановлення групової належності).

2. Слід бігової доріжки протектора шини, зображений на ілюстрації, в наданій на дослідження ілюстративній таблиці до протоколу ОМП, залишений колесами з такими ж шинами (з таким же рельєфним малюнком протектора бігової доріжки, зокрема, з таким же взаєморозташуванням елементів рельєфного малюнку), що і шини коліс, встановлені на задній вісі, наданого на дослідження автомобіля.

Конкретно відповісти на питання не є можливим в зв'язку з тим, що в сліді, наданому на дослідження, не відобразились особливі ознаки бігової доріжки протектора шини, якою він залишений (а.с. 90-95, том 2).

Відповідно до висновку пожежотехнічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 10 (Пт) від 13.05.2013 року:

1. Встановити безпосередню причину пожежі (виникнення вогню) не виявляється можливим у зв'язку з відсутністю в наданих матеріалах відомостей про пожежне навантаження будинку, та умови які були присутні до початку виникнення пожежі. Можливо, відповідно до свідчень гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_7, найбільш ймовірною причиною пожежі стало занесення стороннього джерела запалювання в осередок пожежі.

2. Встановити чи не виникла пожежа від самозапалення предметів не є можливим у зв'язку з відсутністю в наданих матеріалах відомостей про фізико-хімічні властивості предметів та матеріалів, що знаходились у будинку до початку виникнення пожежі, термін їх перебування та умови, які були присутні при виникнення пожежі.

3. Горіння (осередок горіння) почалося у третій кімнаті будинку, більш точне місце виникнення горіння встановити не можливо, у зв'язку з повним вигоранням пожежного навантаження в даній кімнаті, та відсутністю в наданих матеріалах відомостей про це навантаження до початку виникнення пожежі.

4. Пожежа виникла близько 14 год. 20 хв. 12 лютого 2013 року, орієнтовний час продовжуваності пожежі з моменту її виникнення до моменту ліквідації складає 140 хв. (2 год. 20 хв.), встановити якою була продовжуваність пожежі судячи зі стану об'єктів, пошкоджених вогнем, неможливо, тому що під час огляду місця події такі об'єкти не вилучались. ( а.с. 131-140, том 2).

Відповідно до висновку (акту) амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 75:

1. (1,2,3) ОСОБА_8 психічним захворюванням в період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється не страждав та не страждає на теперішній час, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому примусові заходи медичного характеру йому не показані. На теперішній час у нього не виявлено таких психічних та поведінкових розладів, які б перешкоджали його участі у проведенні досудового та судового слідств по даному кримінальному провадженню. (а.с. 176-179, том 2)

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- рапортом від 12 лютого 2013 року № 302, згідно з яким у власному будинку в АДРЕСА_2 виявлено обгорілий труп власника будинку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, з тілесними ушкодженнями. Дружину померлого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 доставлена з тілесними ушкодженнями в хірургічне відділення Козелецької ЦРЛ (а.с. 3, том 1);

- протоколом огляду місця події від 12 лютого 2013 року з доданими схемами та ілюстративною таблицею, відповідно до якого в будинку АДРЕСА_2 Козелецького району Чернігівської області проведено огляд, а також виявлено та вилучено, зокрема, речовину біологічного походження, схожу на слину, з підлоги біля дверей в комору; дверну ручку з дверей № 2; дверну ручку з дверей комори (а.с. 38-62, том 1);

- протоколом огляду місця події від 12 лютого 2013 року з доданою схемою та ілюстративною таблицею, відповідно до яких була оглянута прилегла до господарства АДРЕСА_2 територія та виявлено слідові доріжку низу підошви взуття, яка вела до смт Козелець, пров. Привітний, де були виявлені сліди транспортного засобу (а.с. 66-70, том 1);

- протоколом огляду місця події від 14 лютого 2013 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого оглядався будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де було виявлено та вилучено молоток зі слідами обпалення розміром 24 см, на ударній частині якого мається мікрооб'єкт, схожий на волосся (а.с. 94-96, том 1);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 лютого 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_7 впізнала особу, яка знаходиться на фото № 2 (а.с. 123-133, том 1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23 квітня 2013 року з доданою схемою, під час проведення якого було встановлено, що ОСОБА_18 показав як бачив на трасі «Бобровиця-Козелець» автомобіль марки «ВАЗ 2110», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який о заїжджав в перший заїзд с. Олексіївщина (а.с. 34-36, том 2);

- речовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатості та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Суд вважає показання потерпілої ОСОБА_7, яка в судовому засіданні беззаперечно впізнала в ОСОБА_8 нападника, правдивими, достовірними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, висновком експертизи щодо наявності у потерпілої закритого перелому правої кисті, гематоми (крововиливу) на правій кисті, які спричинені дією тупого твердого предмета і можливо їх заподіяння внаслідок нанесення одного удару молотком, що могло бути отримане при самозахисті потерпілої; тілесні ушкодження у вигляді перелому потиличної кістки, перелому лівої тім'яної кістки, множинні забійні рани на голові спричинені дією тупого твердого предмета і могли бути заподіяні внаслідок нанесення не менш як 2-х ударів молотком в строк 12 лютого 2013 року (а.с. 60-62, том 2).

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд враховує наступне.

Доводи ОСОБА_8 про самообмову під час допиту його в якості підозрюваного 20 лютого 2013 року спростовані показаннями свідка ОСОБА_40, який проводив допит, про добровільність та послідовність свідчень при проведенні цієї слідчої дії, під час якої був присутній і захисник обвинуваченого, запрошений дружиною ОСОБА_8

Показання ОСОБА_8 щодо його місцязнаходження з 10.00 до 11.00-11.30 год. на території мегамаркету по вул. Горького, 50 в м. Києві спростовуються інформацією, яка розміщена на оптичних носіях - СD-R - дисках, які визнані речовими доказами, приєднані до матеріалів кримінального провадження і були оглянуті в судовому засіданні, та роздруківою щодо з'єднання сім карток. Так, сім картка за номером НОМЕР_8, якою користувався ОСОБА_8, підтверджує перебування обвинуваченого в зоні дії базових станцій оператора мобільного звязку, що розташовані:

у м. Києві, від вул. Фізкультури, у напрямку до вул. Антоновича - 12 лютого 2013 року о 09.47 год.;

у м. Києві, Печерський район, вул. Набережно-Печерська дорога, 2 - 12 лютого 2013 року о 10.01 год.;

у м. Києві, Дніпровський район, пр.-кт Миру, 1, універмаг «Дарниця» - 12 лютого 2013 року о 10.10 год (а.с. 183-185, т. 3).

Тобто, як вбачається з наведеної та проаналізованої інформації, ОСОБА_8 в період часу з 09.47 год. до 10.10 год. переміщувався по різним районах м. Києва, поступово просуваючись до виїзду з м. Києва, що унеможливлює його перебування в мегамаркеті по вул. Горького, 50 в м. Києві, та, відповідно, спростовує твердження обвинуваченого щодо його місця знаходження в певний період часу.

Твердження ОСОБА_8 щодо його відсутності на місці злочину за адресою - АДРЕСА_2 спростовуються дослідженими по справі доказами, зокрема, висновком імунологічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 217 (б) від 19.04.13 року, відповідно до якого на поверхні дверної ручки прямокутної форми, вилученої в ході огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 Козелецького району, виявлено сліди поту, які за умови змішування можуть походити від потерпілої ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (а.с. 159-163, том 2); висновком імунологічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 216 (б) від 19.04.2013 року, за яким речовина, вилучена під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 Козелецького району є слиною, яка може походити як від потерпілої ОСОБА_7, так і від підозрюваного ОСОБА_8 (а.с. 167-170, том 2); висновком судово-медичної експертизи Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи № 36, згідно з яким при дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки ОСОБА_8 виявлені епітеліальні клітини, які можуть належати потерпілому ОСОБА_10; враховуючи отримані результати крові потерпілої ОСОБА_7, підозрюваного ОСОБА_8, яким властивий антиген Н, присутність їх епітеліальних клітин в об'єкті № 2 не може бути виключено (а.с. 189-193, том 2).

Показання обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він в період часу з 12.00 год. до 16.00 год. 12 лютого 2013 року перебував в місті Бровари суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовані також показаннями:

потерпілої ОСОБА_7 про місце перебування ОСОБА_8 в селі Олексіївщина;

свідка ОСОБА_18, який в дообідній час бачив як ОСОБА_8 в'їжджав та через короткий проміжок часу виїжджав з села Олексіївщина на власному автомобілі, номер якого ОСОБА_18 записав до власного зошита, який був оглянутий в судовому засіданні;

свідка ОСОБА_30, яка приблизно о 15.00 год. біля АДРЕСА_5 бачила автомобіль світло-блакитного кольору з першими та останніми літерами на номерному знаці НОМЕР_1 та НОМЕР_1;

свідка ОСОБА_22, який біля АДРЕСА_5 в період часу з 14.00 год. до 15.00 год. бачив автомобіль «десятку» бірюзового кольору та чоловіка, який в неї сів і поїхав, а також, який бачив сліди, які вели від вказаного автомобіля в напрямку села Олексіївщина;

свідка ОСОБА_32, який бачив по провул. Привітному в смт Козелець автомобіль марки «Жигулі» світло-блакитного чи бірюзового кольору з першими цифрами на номерному знаці - НОМЕР_1 в період часу з 13.00 до 15.00 год. 12 лютого 2013 року;

свідка ОСОБА_34, що бачив чоловіка, який приблизно о 13.30 12 лютого 2013 року йшов з смт Козелець в напрямку села Олексіївщина, а приблизно о 15.30 повертався назад.

До показань вказаних свідків суд відноситься як до правдивих та таких, що відповідають фактичним обставинам справи і детально узгоджуються між собою. Крім того, показання свідків ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_29 підтверджуються слідовою інформацію від автомобіля, який знаходився по провул. Привітному в смт Козелець та вів до господарства по АДРЕСА_2, і в зворотному напрямку.

Таким чином, наявні у справі докази повністю і детально між собою узгоджуються, доповнюють один одного, викривають обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому злочинів (кримінальних правопорушень). Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_8, так як суд вбачає, що показання обвинуваченого у його невинуватості висловлені з метою перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинені злочини, так як ОСОБА_8 розуміє тяжкість скоєного та усвідомлює, яке може понести покарання за вчинене. Його показання спростовуються дослідженими по справі вище зазначеними доказами в їх сукупності.

Докази, покладені судом в основу обвинувального вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил, тому клопотання захисників обвинуваченого про визнання ряду доказів недопустимими задоволенню не підлягає. Зокрема, щодо протоколів огляду місця події від 12 та 14 лютого 2013 року суд зазначає наступне. Ч. 1 ст. 233 КПК України передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Системний аналіз положень КПК України дає підстави суду дійти висновку, що вимоги до форми надання такої згоди законодавець не встановив, тому вона може бути виражена в усній формі. Таким чином, твердження сторони захисту про те, що після проникнення до житла та земельної ділянки ОСОБА_7 необхідно було отримати ухвалу слідчого судді базується на тому, що потерпіла ОСОБА_7 не надавала згоди на входження (проникнення) до її житла, а син потерпілої - ОСОБА_6 не повноважний надавати такий дозвіл, проте таке твердження не підтверджено матеріалами кримінального провадження, тому суд вважає клопотання захисника в цій частині безпідставним. Клопотання захисника обвинуваченого про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 12 лютого 2013 року, яким зафіксовано проведення такої дії як огляд місцевості, не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. КПК України не вимагає присутності двох понятих при проведенні огляду місцевості. Тобто, здійснення такої процесуальної дії як огляд місцевості проведений з дотриманням вимог КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Так, ст. 228 КПК України регулює питання, пов'язані з пред'явленням особи для впізнання. Строною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з посиланням на те, що фотознімки не підписані понятими, проте без посилання на норму КПК, яка визначає обов'язковою умовою до такого виду протоколу наявність підпису понятих на фотознімках. Вказаний протокол відповідає вимогам, визначеним ч. ч. 6, 7 ст. 228 КПК України, фотознімки є невід'ємною частиною протоколу, який підписаний понятими і в самому протоколі визначені ознаки, за якими потерпіла впізнала нападника. Таким чином, клопотання захисника про недопустимість як доказу вказаного протоколу не знайшло свого підтвердження.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, доведена повністю, його дії повинні бути кваліфіковані:

за п.6 ч. 2 ст. 115 КК України як умисні дії, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинені з корисливих мотивів;

за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України як умисні дії, які виразились в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, тобто у виконанні усіх дій, які обвинувачений вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України як умисні дії, які виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу, поєднаного з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує особу винного, ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.ст. 66, 67 КК України обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8, судом не встановлено.

Суд враховує характеристику особи обвинуваченого, який вцілому характеризується позитивно, поведінку обвинуваченого, ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я людини.

З урахуванням обставин вчинення злочинів (кримінальних правопорушень), їх тяжкості, даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_8 схильний до вчинення особливо тяжких злочинів, які посягають на життя і здоров'я громадян. Ці обставини у своїй сукупності вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_8 становить особливу небезпеку для суспільства у зв'язку із чим йому неможливо за вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 призначити покарання у виді позбавленя волі на певний строк, оскільки таке покарання не буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. На підставі викладеного суд вважає за необхідне покарання за цей злочин та остаточне покарання ОСОБА_8 призначити у виді довічного позбавлення волі. Покарання за вчинення інших злочинів суд вважає за необхідне призначити у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України. У відповідності до санкції п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна. Підстав для незастосування цього покарання суд не знаходить.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід рахувати з часу затримання - 16 лютого 2013 року, тобто, в строк покарання йому повинно бути зараховане досудове тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 необхідно залишити обрану - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Потерпілим ОСОБА_6 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов (а.с. 157, т. 4) з вимогами про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків на загальну суму 49 700 грн. та моральних збитків, виражених в переживанні та скорботі, які він оцінює в 500 тис. грн. В судовому засіданні потерпілим ОСОБА_6 було конкретизовано позовні вимоги і окрім матеріальної шкоди він просив стягнути з обвинуваченого на його користь 250 000,00 грн. за смерть батька та таку ж суму за заподіяння матері тяжких тілесних ушкоджень.

Прокурором Козелецького району в інтересах фінансового управління Козелецької районної державної адміністрації заявлено позов (а.с. 189-192, т. 4) з вимогами про перерахунок Козелецькій центральній районній лікарні за лікування потерпілої ОСОБА_7 3 120,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_8 заявлені позови не визнав.

Заявлений по справі цивільний позов прокурора Козелецького району в інтересах фінансового управління Козелецької районної державної адміністрації підлягає повністю до задоволення, оскільки розмір видатків підтверджений в вартості 130 грн. - 1 ліжко-день, а період перебування потерпілої ОСОБА_7 в лікарні - з 12 лютого 2013 року по 7 березня 2013 року (а.с. 187-188, т. 3). Відповідно, з ОСОБА_8 на користь фінансового управління Козелецької районної державної адміністрації підлягає стягненню сума в розмірі 3 120,00 грн. для перерахування Козелецькій центральній районній лікарні за лікування потерпілої ОСОБА_7.

Суд вважає, що позов потерпілого ОСОБА_6 знайшов своє часткове підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ст.28 КПК України, особа , яка зазнала шкоди від злочину, має право пред'явити позов до особи, яка вчинила злочин.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, потерпілий ОСОБА_6 в матеріалах цього кримінального провадження має право заявити лише позовні вимоги про стягненн моральної шкоди, заподіяної смертю батька - ОСОБА_10 Розглядаючи позов ОСОБА_6, суд встановив, що він поніс і несе глибокі душевні страждання, прояви яких були щирими і очевидними в судовому засіданні. Потерпілий втратив батька, що негативно відбилося на його психологічному стані. Враховуючи принципи розумності і справедливості, характер та обсяг страждань, пов'язаних зі смертю батька, суд вважає, що позов потерпілого про відшкодування йому моральних збитків підлягає задоволенню на суму 200 000,00 гривень. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки потерпілий ОСОБА_6 не є власником майна, якому заподіяні збитки, не підтвердив несення саме ним витрат на лікування матері, не є потерпілим в розумінні КПК України щодо вимоги відшкодування моральної шкоди, заподіяної нанесенням матері тілесних ушкоджень, тобто, в цій частині позовних вимог ОСОБА_6 є неналежним позивачем.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне питання про відшкодування судових витрат вирішити наступним чином:

9 939, 90 грн. за проведення судових експертиз під час досудового розслідування відносно скоєних злочинів обвинуваченим підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі,

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 залишити обрану - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з часу затримання - 16 лютого 2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, ід.номер НОМЕР_5, суму в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральних збитків, завданих смертю батька - ОСОБА_10.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов Прокурора Козелецького району в інтересах фінансового управління Козелецької районної державної адміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь фінансового управління Козелецької районної державної адміністрації суму в розмірі 3 120 (три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп. для перерахування Козелецькій центральній районній лікарні (ГУ ДКСУ в Чернігівській області, р/р 31415544700163, код 38020568, МФО 853592) за лікування потерпілої ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_8 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 9 939, 90 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 90 коп. в дохід держави.

Речові докази:

• змиви речовини бурого кольору з поверхні дверей в кімнаті № 2, змив речовини бурого кольору з порогу міжкімнатних дверей, змив речовини бурого кольору з поверхні шафи в кімнаті № 2, речовину біологічного походження схожу на слину, дверну ручку з дверей № 2 у веранді, пожежне сміття з кімнат № 4 та № 3, сліди рук з поверхні пластикової ручки вхідних дверей сусіднього будинку № 3, гіпсовий зліпок низу підошви взуття, що були вилучені 12.02.2013 р. в ході ОМП буд. АДРЕСА_2, нігтьові зрізи з обох рук потерпілого ОСОБА_10, волосся з голови потерпілого ОСОБА_10, що вилучено в ході ОМП від 13.02.2013 року, від 14.02.2013 року в буд. АДРЕСА_2, зразки грунту, змив речовини темно-коричневого кольору, мікрооб'єкти, що були вилучені в ході огляду автомобіля ОСОБА_8, зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_8, зразки крові ОСОБА_8, зразки крові ОСОБА_7 - знищити;

одяг потерпілого ОСОБА_10 - повернути ОСОБА_6;

светр чоловічий, картку прописки в с. Олексіївщина, сім-карту оператора мобільного зв'язку «Діджус», що вилучені в буд. АДРЕСА_1, - повернути за належністю;

електронні носії, що вилучені в операторів телекомунікаційних послуг (CD-диски) та оптичний носій СD-R Arita, що надано начальником УОТЗ УМВС України в Чернігівській області, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Автомобіль марки ВАЗ-2110, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_7, зеленого кольору, 1999 року випуску, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_6, конфіскувати, а вилучені від його реалізації кошти звернути на відшкодування заподіяної потерпілому ОСОБА_6 шкоди, витрат на проведення експертиз та витрат на лікування, понесених Козелецькою центральною районною лікарнею.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а ОСОБА_8, що перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий

Суддя

Присяжні