Справа № 201/5228/13 -ц

Провадження № 2/201/1743/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Нижник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості на суму 119 839,21 гривень автомобіля «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, колір - блакитна перлина, кузов НОМЕР_3, тип - легковий - седан - В, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане 03 жовтня 2006 року РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 03 жовтня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір 014/113824/3161/73, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 23 150,00 доларів США строком на 84 місяці з 03 жовтня 2006 року по 02 жовтня 2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,50% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку (платіжного календаря).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу № 014/113824/3161/73/1 від 03 жовтня 2006 року, відповідно до умов якого відповідач передає у заставу належний йому транспортний засіб марки «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, колір - блакитна перлина, кузов НОМЕР_3, тип - легковий - седан - В, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане 03 жовтня 2006 року РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, видавши відповідачу кошти в розмірі 23 150,00 доларів США готівкою. Відповідач, в свою чергу, злісно порушив умови кредитного договору і своєчасно не повертає позивачу кредитні кошти та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим 15 січня 2013 року позивач направив вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, відповідач також попереджався про наслідки невиконання вимоги, в тому числі звернення на заставне майно. Однак до теперішнього часу кошти не повернуті.

Станом на 09 квітня 2013 року сума заборгованості відповідача перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором складає 14 993,02 долара США, з яких: 9 950,23 доларів США - непогашена сума кредиту, 973,27 долара США - несплачені проценти, 4 069,52 долара США - нарахована пеня за несвоєчасне погашення, що по курсу НБУ станом на 09 квітня 2013 року (1дол.США=7,9930 грн.) складає 119 839,21 гривень.

Обтяження предмету застави за договором застави здійснено 03 жовтня 2006 року шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином позивач просить суд задовольнити свої забезпечені договором застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, а також стягнути з відповідача по справі судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно письмової заяви позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Проти розгляду справи в заочному порядку також не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Крім того, враховуючи викладене у заяві представника позивача прохання про розгляд заяви без його участі, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини. Дійсно, 03 жовтня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір 014/113824/3161/73 (а.с. 6-7), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 23 150,00 доларів США строком на 84 місяці з 03 жовтня 2006 року по 02 жовтня 2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,50% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку (а.с. 8-9).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу № 014/113824/3161/73/1 від 03 жовтня 2006 року (а.с. 11), відповідно до умов якого відповідач передає у заставу належний йому транспортний засіб марки «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, колір - блакитна перлина, кузов НОМЕР_3, тип - легковий - седан - В, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане 03 жовтня 2006 року РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області.

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, видавши відповідачу кошти в розмірі 23 150,00 доларів США готівкою (а.с. 10). Відповідач, в свою чергу, злісно порушив умови кредитного договору і своєчасно не повертає позивачу кредитні кошти та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_2 (а.с. 12-16), у зв'язку з чим 15 січня 2013 року позивач направив вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (а.с. 18, 19), відповідач також попереджався про наслідки невиконання вимоги, в тому числі звернення на заставне майно. Однак до теперішнього часу кошти не повернуті.

Станом на 09 квітня 2013 року сума заборгованості відповідача перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором складає 14 993,02 долара США, з яких: 9 950,23 доларів США - непогашена сума кредиту, 973,27 долара США - несплачені проценти, 4 069,52 долара США - нарахована пеня за несвоєчасне погашення, що по курсу НБУ станом на 09 квітня 2013 року (1дол.США=7,9930 грн.) складає 119 839,21 гривень, з них:

79 532,19 гривень - непогашена сума кредиту;

7 779,35 гривень - несплачені проценти;

32 527,67 гривень - нарахована пеня.

Обтяження предмету застави за договором застави здійснено 03 жовтня 2006 року шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 20, 21).

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, законодавчо урегульовані наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися, відповідач зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, у разі чого він відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Згідно ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18листопада 2003 року (далі - Закон №1255-IV), позивач є обтяжувачем, як кредитор, за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням відповідача за кредитним договором.

Відповідно до ст. 3 Закону №1255-IV, обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Статтею 5 Закону №1255-IV встановлено, що предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Обтяження предмету застави за договором застави здійснено 03 жовтня 2006 року шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно ст. 22, 23 Закону №1255-IV, обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження. одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Статтею 24 Закону №1255-IV передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону №1255-IV, «якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом».

Пунктом 2 ст. 26 Закону №1255-IV передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором належним чином, тому, станом на 09 квітня 2013 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» становить 119 839,21 гривень, у зв'язку з чим позивач і просить суд задовольнити свої забезпечені договором застави вимоги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрати, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 1 198,39 гривень, що підтверджується квитанцією.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 212, 509, 514, 526, 530, 549, 590, 610-612, 624, 625, 629, 632, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 5, 22-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та судових витрат - задовольнити.

1. В рахунок погашення заборгованості на суму 119 839,21 гривень (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень двадцять одна копійка) звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, колір - блакитна перлина, кузов НОМЕР_3, тип - легковий - седан - В, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане 03 жовтня 2006 року РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області.

2. Визначити спосіб звернення стягнення на заставне майно шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» права на продаж автомобіля марки «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, колір - блакитна перлина, кузов НОМЕР_3, тип - легковий - седан - В, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане 03 жовтня 2006 року РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області від імені ОСОБА_2, іншій особі покупцю з наданням Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

3. Вилучити у ОСОБА_2 транспортний засіб «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, колір - блакитна перлина, кузов НОМЕР_3, тип - легковий - седан - В, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане 03 жовтня 2006 року РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, та передати на зберігання Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль».

4. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати, а саме судовий збір у сумі 1 198,39 гривень (одна тисяча сто дев'яносто вісім гривень тридцять дев'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя:С.С. Федоріщев