ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2013 рокуСправа №827/2294/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Вказує, що 01 квітня 2009 року позивачу був виданий ордер на житлову площу у гуртожитку № 7 серія 03-н на право зайняття житлової площі за адресою - АДРЕСА_1 на підставі договору найму житлового приміщення № 102 від 01 квітня 2009 року. Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою встановленого зразка з проханням про реєстрацію за місцем проживання. Проте, відповідач на час звернення позивача до суду не здійснив проведення реєстрації ОСОБА_1.

Просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії.

Ухвалою від 18 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 18 вересня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

До початку судового засідання, 11 жовтня 2013 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження (а.с.70).

Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (а.с.68).

В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне: 01.04.2009 року між ОСОБА_1 (далі - Наймач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нефтида» (далі - Наймодавець) було укладено договір найму № 102 (а.с.8-9) (далі - Договір № 102).

Відповідно до п.п.1.1. п. 1 Договір № 102, Наймодавець надає наймачу відповідно до заяви у користування житлову площу (койко-місце у кількості 3) у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до додатку № 56 від 01.04.2010 року до Договору № 102, даний договір укладений на строк з 01.04.2013 року по 31.12.2010 року (зворотній а.с.9).

Відповідно до додатку № 49 від 01.01.2011 року до Договору № 102, даний договір укладений на строк з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року (а.с.10).

Відповідно до додатку № 59 від 01.01.2012 року до Договору № 102, даний договір укладений на строк з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (зворотній а.с.10).

Відповідно до додатку № 8 від 01.01.2013 року до Договору № 102, даний договір укладений на строк з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року (а.с.11).

01.04.2009 року ОСОБА_1 отримав ордер № 7 на житлову площу у вказаному гуртожитку (а.с.7).

21.08.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної міграційної служби України в місті Севастополі із заявою про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12). Вказана заява була отримана відповідачем 27.08.2013 року (зворотній а.с.12).

Проте, відповіді Управлінням державної міграційної служби України в місті Севастополі на адресу позивача надано не було.

21.08.2013 року ОСОБА_1 також звернувся до Ленінського РВ Управління державної міграційної служби України в місті Севастополі із заявою про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15). Вказана заява була отримана відповідачем 27.08.2013 року (зворотній а.с.15). Проте, відповіді останнім на адресу позивача надано не було.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382) передбачено, що місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 1382 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1382 для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до ст. 11 Закону № 1382 реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077 (далі - Порядок № 1077) цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Підпунктом 1.3 пункту 1 Порядку № 1077 встановлено, що реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Порядку № 1077, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Відповідно до п.п. 2.2. п. 2 Порядку № 1077 для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання; право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397; проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку; заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу обґрунтування бездіяльності щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що відповідач в порушення строків передбачених статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.п. 2.1 п. 2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів не здійснив реєстрацію ОСОБА_1 за адресою вказаній у заяві.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає, що повноваження щодо реєстрації місця проживання є виключною компетенцією територіальних підрозділів Державної міграційної служби України. Встановлення або відсутність обставин, необхідних для прийняття рішення також знаходиться в компетенції відповідача. Суд в межах своєї компетенції оцінює правомірність щодо прийнятих рішень з боку державних органів та органів місцевого самоврядування, але не може підміняти державний орган щодо прийняття рішення, яке належить до компетенції суб'єкта владних повноважень. У зв'язку з чим, на підставі викладеного, керуючись також ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, шляхом зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2013 року про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі щодо не здійснення реєстрації постійного місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, за заявою від 21 серпня 2013 року.

3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2013 року про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак