Справа № 0427/7082/2012

№ 2/183/828/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17.09.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретарі Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Державна міграційна служба України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Державна міграційна служба України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до договору дарування від 07.12.2004 року, укладеного між нею та її бабусею ОСОБА_3, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 2-4833, позивачка являється власницею жилого будинку АДРЕСА_1

Після укладення договору дарування ОСОБА_1 стало відомо, що в даному будинку окрім ОСОБА_3 також зареєстрована тітка позивачки ОСОБА_2.

Як їй в подальшому пояснила ОСОБА_3 відповідач у справі зареєстрована в даному будинку з 1983 року за її проханням, однак жодного дня в ньому з того часу не проживала, так як була заміжня та проживала разом з родиною за іншою адресою.

В добровільному порядку відповідач знятися з реєстрації в зазначеному будинку протягом тривалого часу відмовляється.

Наявність реєстрації у будинку відповідача порушує права позивача вільно, на власний розсуд, розпоряджатися своєю власністю, у зв'язку з чим ОСОБА_1 і звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

В судове засідання позивач не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, одночасно позов підтримала, просить задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд до відома не поставила, тому суд, з погодження позивача, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, провів заочний розгляд справи.

Представник третьої особи - ДМС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1, згідно із договором дарування житлового будинку від 07.12.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 2-4833 (а.с.6).

Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській

області від 30.10.2012 року, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11 на обор.).

Згідно акту від 18.07.2012 року, виданого квартальним комітетом № 1, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак фактично не проживала за цією адресою жодного дня (а.с.5).

Доказів того, що відповідачу чинилися перешкоди у користуванні жилим приміщенням суду не надано.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Тут же, в ст. 71 ЖК України, вказаний перелік обставин, визнаних поважними причинами, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців.

Як встановлено судом, відповідач не проживає в спірному жилому приміщенні більше тридцяти років, підстав для продовження терміну зберігання за ним права користування спірним жилим приміщенням, передбачених ст.71 ЖК України немає, його особистих речей в спірному жилому приміщенні немає, участі в оплаті комунальних послуг, будинку відповідач не приймає, що свідчить про втрату ним інтересу до спірного жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому відповідач підлягає визнанню таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Крім того, реєстрація відповідача у будинку позивача є порушенням прав позивача як власника житлового приміщення на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, що є порушенням вимог ст.ст.319, 321, 383, 391 ЦК України, а тому відповідно до ст.391 ЦК України позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, а відповідач не проживає у спірному будинку більше тридцяти років, тобто понад встановлені ст.405 ЦК України строки.

Також, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 107 гривень 30 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Державна міграційна служба України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Березюк