НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1596/13-ц

№ 2/183/2083/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретарі Кислій Я.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання запису про батьківство недійсним, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати запис про його батьківство щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 недійсним.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки народився син - ОСОБА_4, батьком якого був записаний позивач. 24.06.1999 року позивач з відповідачем зареєстрували шлюб, який був розірваний 12.03.2008 року.

По мірі росту неповнолітньої дитини позивач почав помічати, що з цією дитиною він не має нічого схожого, ні в зовнішності, ні в характері. Крім того, як заявила йому ОСОБА_2, він не є біологічним батьком неповнолітнього ОСОБА_4

У зв'язку з цим, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду для оспорювання свого батьківства.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, пояснивши, що позивач знаючи, що не є біологічним батьком дитини, дав згоду на реєстрацію себе батьком цієї дитини.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно свідоцтва про народження, яке видане виконавчим комітетом Перещепинської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області 24.07.1999 року, батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони по справі (а.с.5).

В судовому засідання встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 24.06.1999 року по 12.03.2008 року (а.с.6). У зв'язку з укладанням шлюбу відповідач змінила дошлюбне прізвище з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

Судом також встановлено, що згідно заяви про встановлення батьківства по взаємній згоді

батьків від 03.08.1999 року ОСОБА_1 визнав себе батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13). Дану обставину підтвердила і сама ОСОБА_7.

Відповідно до ч.5 ст.136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

При цьому позивач не заперечував факт того, що йому було відомо про вагітність ОСОБА_2 і до одруження.

Крім того, згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Тобто право вибору підстав позовних вимог та способу захисту порушеного права належить виключно позивачеві і суд не може самостійно змінювати підставу і той спосіб захисту права, який позивач обрав.

Позивач просить визнати запис про батьківство недійсним.

В порушення вимог ст. 10, 60 ЦПК України позивачем не надано доказів недійсності даного запису про батьківство.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов не обґрунтований, а тому не підлягає задоволенню, адже в даному випадку відсутні підстави для оспорювання батьківства. Крім того, таке оспорювання суперечить інтересам самої дитини.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 58, 10, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 136 СК України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання запису про батьківство недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Березюк