УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа № 28456/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2008р. по справі № 2а-195/08 за позовом ОСОБА_2 до Рівненської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2, звернувся з позовом до Рівненської районної державної адміністрації про зобов'язання до вчинення дій, мотивуючи свої вимоги тим,що позивачем ОСОБА_2 відповідачу була подана заява (клопотання) з проханням щодо прийняття рішення про погодження місця розташування бази відпочинку та надання згоди на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,75 га. на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (за межами населеного пункту). Така заява (клопотання) подавалась неодноразово, а саме 11.08.2006р., 02.11.2006р. та 25.06.2007р. про що свідчать відмітки уповноважених працівників відповідача. До клопотання, відповідно до вимог Земельного кодексу України, позивачем також були подані необхідні додатки, а саме: копія Свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, викопіювання з плану землекористування із зазначенням земельної ділянки площею 0,75 га., Висновок Рівненської районної санітарно-епідеміологічної станції вих. № 03-12/2065 від 01.12.2006р., висновок про погодження місця розташування об'єкта Рівненського районного відділу земельних ресурсів № 01-11-04/1184 від 11.06.2007р., висновок про погодження місця розташування об'єкту Державного управління охорони навколишнього природного середові і; в Рівненській області № 115 від 19.06.2007р., висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рівненської райдержадміністрації № 2033 від 01.12.2006р., акт вибору земельної ділянки для будівництва та обслуговуваній; бази відпочинку на території Кустинської сільської ради Рівненського району від 27.11.2006р..., схема генплану, рішення Кустинської сільської ради № 39 від 08.06.2006р., обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки, лист Виконкому Рівненської міської ради від 06- Б-642/153 від 10.08.2006р. Всупереч ст. 151 ЗК України на подані приватним підприємцем ОСОБА_2 всі необхідні матеріали, згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки станом Всупереч на день подачі адміністративного позову відповідачем не було надано, а тому звернувся з позовом до суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2008р., позов задоволено. Зобов'язано Рівненську районну державну адміністрацію прийняти в місячний термін рішення щодо погодження місця розташування бази відпочинку та надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 75 га. на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (за межами населеного пункту) для приватного підприємця ОСОБА_2.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Рівненська районна державна адміністрація оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказуваних правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує щодо адміністративного позову.

Відповідно до ч. З ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель асу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Земельним кодексом України (п.12 розділу X "Перехідні положення") передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження на розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, в даному випадку вирішення питання про передачу земельних ділянок у власність чи користування або надання земельної ділянки в оренду за межами населених пунктів Рівненського району, віднесено до компетенції Рівненської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. ст. 93, 12:3, 124,151 ЗК України, позивачем відповідачу була подано заява (клопотання) з проханням щодо прийняття рішення про погодження місця розташування бази відпочинку та надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,75 га. на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (за межами населеного пункту)..

Судом також встановлено, що така заява (клопотання) подавалась відповідачу неодноразово , а саме 11 серпня 2006 року, 2 листопада 2006 року та 25 червня 2007 року. До даного клопотання, відповідно до вимог Земельного кодексу України, позивачем також були додані необхідні додатки, згідно діючого законодавства.

Однак всупереч вимогам ст. ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу Україні та ст. 16 Закону України "Про оренду землі ", у відповідь на вказані клопотання позивачем отримано два листи відповідача № 06/2:575 від 21 серпня 2006 року та № 06/3227 від 25 вересня 2007 року, в першому з яких вказано про те, що згідно листа Рівненської обласної ради від 26 червня 2006 року № 01/17--294/г та наказу обласного головного управління земельних ресурсів від 9 серпня 2006 року № 84 запропоновано надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення вільних від забудови, для здійснення підприємницької діяльності, вирішувати шляхом викупу на конкурентних засадах аукціонах) та в зв'язку з неповним пакетом документів, які необхідні для прийняття рішення, матеріали повертаються на доопрацювання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що посилання відповідача на зазначені вище документи є безпідставними, оскільки вказані листи певним чином врегульовують порядок набуття земельних ділянок у власність, а не в оренду, про що просив відповідач.

Положенням, що міститься в ч. 6 ст. 16 Закону України "Про оренду землі " визначено, що у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється виключно на аукціонах., крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Вказана норма набрала чинності з 1 січня 2008 року, а позов подано 3 грудня 2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, що позивач звертався до відповідача з відповідним клопотаннями неодноразово 11 серпня 2006 року, 2 листопада 2006 року та 25 червня 2007 року, хоча незважаючи на подання матеріалів, передбачених ч. 15 ст. 151 ЗК України відповідачем у місячний строк, визначений ч. 4 ст. 123 ЗК України не було надано згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Таким чином, право позивача було порушене відповідачем до набуття чинності вказаною нормою, а тому з урахуванням: положення, що міститься в ч. 1 ст. 58 Конституції України, про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі порушене право підлягає поновленню відповідно до законодавства, що діяло на момент його порушення, у зв'язку з чим нова редакція ч. 1 ст. 124 ЗК України не підлягає застосуванню у даному разі.

Також з матеріалів справи вбачаться що доказів надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, а саме ділянки орієнтовною площею 0,75 га. на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (за межами населеного пункту/ відповідачем суду не надано. Загальні засади набуття, реалізації і припинення права в , оренду земельної ділянки визначені Законом України "Про оренду землі ", стаття 7 якого визначає, що підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Колегія суддів вважає , що відповідачем порушені вимоги ст. 16 Закону Україні "Про оренду землі " та 123, 124, 151 Земельного кодексу України, а саме: ст. 123 ЗК України визначено, що юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрації або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обгрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Незважаючи на те, що позивачем були надані всі необхідні матеріали, що передбачені от. 15 ЗК України, згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки станом на день подачі адміністративного позову відповідачем не було надано.

Будь-яке посилання на вимоги чинного законодавства України в листах № 06/2575 від 21 серпня 2006 року та № 06/3227 від 25 вересня 2007 року, щодо відмови в наданні згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для позивача, відсутнє.

У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов вірного висновку вважає, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності -- фізичної особи ОСОБА_2 є підставними та підлягають задоволенню.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справі і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Рівненської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2008р. по справі № 2а-195/08 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: І.В.Глушко

О.О. Большакова