Справа № 1-169/12
Провадження № 1/366/1/13
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 червня 2013 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченка Ю.В., при секретарі Євтушенко В.Д. за участю прокурорів Іващенка С.А., Омельченка О.М., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Заруддя, Іванківського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого за ч. 1 ст. 122 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_4, 06.01.2012 року, приблизно о 22 годині, під час з'ясування неприязних стосунків, які у нього склались з ОСОБА_2, з метою нанесення останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс йому 2 (два) удари кулаком руки в область голови. ОСОБА_2 від спричинених ударів впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_2 за комір одягу та витяг його з будинку на подвір'я господарства та ще раз умисно наніс останньому один удар ногою в область живота, чим у сукупності своїх дій спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав частково, цивільний позов заявлений потерпілим взагалі не визнав, однак пояснив суду, що дійсно наносив потерпілому ОСОБА_2 2 (два) удари кулаком руки в обличчя та 1 (один) удар ногою в живіт, однак наміру на умисне спричинення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень він не мав та вважає, що від його ударів не могли настати такі наслідки, як тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.
Не зважаючи на часткове визнання своєї вини та невизнання цивільного позову, вина підсудного ОСОБА_3 повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав суду, що 06 січня 2012 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5, по мобільному телефону були запрошені її подругою ОСОБА_4, до неї в гості до с. Заруддя Іванківського району Київської області на святкування Різдва. Приблизно о 16 годині він та ОСОБА_5, приїхали потягом до станції Тетерів, звідки викликали таксі до с. Заруддя. По приїзду,приблизно в період часу з 17 до 18 години вони сіли за стіл та почали їсти та пити. Згодом ОСОБА_5 пішла прилягти до іншої кімнати. Відчим ОСОБА_6 також піщов відпочивати. За столом сиділи лише він, ОСОБА_3 та його мати, ОСОБА_4 Під час застілля виникла суперечка, в результаті якої ОСОБА_3 покликав його на вулицю поговорити. Вийшовши на двір, ОСОБА_3 почав наносити удари. Потім прибіг сусід ОСОБА_7 та відтягнув ОСОБА_3 від нього. Потім на таксі він та ОСОБА_5 поїхали до станції Тетерів, звідки поїхали до м. Ірпінь. Всю ніч йому було зле, а зранку його забрала швидка.
- Показами свідка ОСОБА_8, який показав суду, що 06 січня 2012 року до них у гості приїхали ОСОБА_5 зі своїм співмешканцем. О 17 годині сіли за стіл. Приблизно о 18 годині, вийшов із-за столу та приліг відпочити. Потім він пішов до сусіда, ОСОБА_7 випити з ним кави та поговорити. Перебуваючи у ОСОБА_7 вдома, вже пізно ввечері, до будинку забігла його співмешканка, ОСОБА_4 та сказала, що ОСОБА_2 намагався її зґвалтувати. Тоді він та ОСОБА_7 пішли до їх будинку. Сдіом за ними зайшов ОСОБА_3 та почув як ОСОБА_4 розповідала про спробу ОСОБА_2 її зґвалтувати. Потім ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 Від удару, ОСОБА_2 впав на землю.
- Показаннями свідка ОСОБА_7, який показав суду, що до родини ОСОБА_3 приїхали гості. Це була ОСОБА_5 та її співмешканець. Він також був присутній коли ОСОБА_5 та її співмешканець приїхали. Потім коли всі сіли за стіл вечеряти, він пішов до себе додому. Пізніше до нього прийшов ОСОБА_8 Вони сиділи, пили каву, говорили. Потім прибігла ОСОБА_4 та сказала, що ОСОБА_2 хотів її зґвалтувати, і вони втрьох пішли до будинку ОСОБА_4. Слідом за ними зайшов ОСОБА_3 та почув про спробу зґвалтування, після чого наніс удар ОСОБА_2 Потім, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були на вулиці, він чув глухий звук, схожий на удар.
- Показаннями свідка ОСОБА_4 вікторівни, яка показала суду, що 06 січня 2012 року вона зателефонувала ОСОБА_5 та запросила її у гості. ОСОБА_5 приїхала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 Потім сіли за стіл та випивали. Пізніше вона та ОСОБА_5 пішли спати до іншої кімнати. Потім вона прокинулась від того, що на ній хтось лежав та шепотів на вухо, а коли відкрила очі то побачила ОСОБА_2, який тримав її за руку. Вона відштовхнула його та побігла до сусіда. Потім вона, її чоловік та сусід ОСОБА_7 повернулись до будинку. Її чоловік та сусід ОСОБА_7 почали розмову з ОСОБА_2 про те що сталося. В той момент до будинку зайшов ОСОБА_3, якому вона все розповіла, після чого ОСОБА_3 в середині будинку двічі вдарив ОСОБА_2 в обличчя, а потім на вулиці вдарив ще раз.
Крім показів потерпілого, свідків, підсудного, вина ОСОБА_3 підтверджується також письмовими матеріалами справи, а саме:
- Випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 167 (а. с. 17);
- Актом судово-медичного дослідження № 30/Э від 04.05.2012 року (а. с. 23);
- Висновком експерта № 34/Э від 23.05.2012 року (а. с. 40);
- Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11.06.2012 року з фото таблицею до протоколу (а. с. 56-58);
Зібраними у справі доказами вина підсудного доведена, а його злочинні дії правильно кваліфікуються органами досудового слідства за ч. 1 ст. 122 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Обираючи покарання підсудному, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Суд вважає, що підсудному слід обрати міру покарання в межах санкції ч. 1 статті 122 КК України у вигляді позбавлення волі. На підставі ст. ст. 104, 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком. Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази - відсутні.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. 104 КК України, ст. 81, 323, 324, 330 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Із застосуванням ст.ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну постійного місця проживання;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази - відсутні.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5243 (п'ять тисяч двісті сорок три) грн. 85 коп., та моральної шкоди у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. - задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_3
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя:
Секретар: