ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"12" грудня 2006 р. Справа №15/6128-А
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський
до 1. Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський
до 2. Кам'янець-Подільського відділення Державного казначейства в Хмельницькій області м. Кам'янець-Подільський
про стягнення з державного бюджету України податок на додану вартість, заявлений до відшкодування згідно декларації за 3-й квартал 2005року, у сумі 2329грн.
Суддя Муха М.Є.
Секретар судового засідання Капустян А.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 -приватний підприємець
від відповідача 1. Федик Р.С. -за довіреністю №8349/10/10-017 від 15.05.2006р.
від відповідача 2. Заворотна О.Л. -за дорученням №03-38/25 від 05.01.2006р
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Постанова приймається 12.12.2006року, оскільки в судовому засіданні 06.12.2006р., оголошувалась перерва.
Суть спору
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Кам'янець-Подільської ОДПІ, а саме невиконання вимог абз.2 пункту 7.7.8 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”; стягнення з Кам'янець-Подільського відділення Державного казначейства в Хмельницькій області коштів в сумі 2329грн. (відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість по декларації за 3-й квартал 2005року).
В судовому засіданні 06.12.2006р. позивачем було подано уточнення позовних вимог, згідно якого позивач просив суд стягнути з державного бюджету України (через Кам'янець-Подільське відділення державного казначейства в Хмельницькій області) податок на додану вартість, заявлений ним до відшкодування згідно декларації за 3-й квартал 2005року, у сумі 2329грн.
В судовому засіданні 12.12.2006р. позивачем подано уточнення позовних вимог за змістом якого позивач просить суд стягнути з державного бюджету України податок на додану вартість, заявлений до відшкодування згідно декларації за 3-й квартал 2005року, у сумі 2329грн.
Уточнення позовних вимог судом прийнято.
В підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що 27 жовтня 2005 року ним була подана Відповідачу-1 податкова декларація з податку на додану вартість за 3-й квартал 2005 року за НОМЕР_1 (із додатками №3 та №4), згідно якої, на його поточний рахунок мало бути зараховано 2 329 грн. бюджетного відшкодування. 25 листопада 2005 року Відповідач-1 склав акт НОМЕР_2 та податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3, згідно яких, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 3-й квартал 2005 року у розмірі 2 329 грн. Зазначив, що не погодившись з прийнятим Відповідачем-1 рішенням він оскаржив до господарського суду Хмельницької області його повідомлення-рішення. За результатами судового розгляду, 22.02.2006 року була винесена постанова в адміністративній справі №15/5-НА, якою постановлено задовольнити позов ПП ОСОБА_1, та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення (якими йому було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 3-й квартал 2005 року у розмірі 2 329 грн.). Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року постанова господарського суду Хмельницької області від 22.02.2006р. у справі №15/5-НА була залишена без змін, а апеляційна скарга Відповідача-1 без задоволення. Зазначив, що абзацом 2 пункту 7.7.8. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 року №209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 року N 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року за №489/5680), відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Наголошує, що частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Судовим рішення у адміністративній справі №15/5-НА, що набрало законної сили, встановлено правомірність віднесення мною до бюджетного відшкодування суми, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальнику таких товарів (послуг). Податковий орган в порушення вимог пункту 7.7.8. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не надав органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. З врахуванням викладеного позивач вважає, що така бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною і позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування.
Відповідач 1 у запереченні проти позову та його представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилаються на те, що 22 лютого 2006 року господарським судом Хмельницької області винесено постанову по справі № 15/5-НА, якою задоволено позов Приватного підприємця ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_3 та НОМЕР_4, якими підприємцю зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за III квартал 2005 року в розмірі 2 329 грн. 30 травня 2006 року Житомирським апеляційним господарським судом винесено ухвалу по даній справі, якою постанову господарського суду Хмельницької області від 22 лютого 2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ - без задоволення. Відповідно до п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Частиною 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. А тому, не погоджуючись з судовими актами першої та апеляційної інстанцій, та скориставшись своїм правом на касаційне оскарження, Кам'янець-Подільською ОДПІ було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України (копія касаційної скарги та квитанції про її відправлення додаються). Проте, 19 жовтня 2006 року ухвалою господарського суду Хмельницької області відкрито провадження в адміністративній справі № 15/6128-А за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області та Кам'янець-Подільського відділення Державного казначейства в Хмельницькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за III квартал 2005 року у розмірі 2 329 грн. Наголошують, що обставини справи № 15/5-НА тісно пов'язані з обставинами справи № 15/6128-А. З врахуванням викладеного Кам'янець-Подільська ОДПІ вважає свої дії правомірними, а заявлену позовну заяву безпідставною з огляду на те, що по справі № 15/5-НА остаточного рішення немає, а тому просить суд у позові відмовити.
Відповідач 2 у запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилається на те, що відповідно до ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, а також забезпечення правильності обчислення та своєчасності надходження податків, інших платежів здійснюють органи державної податкової служби. Зазначив, що згідно Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість проводиться за рахунок коштів державного бюджету України. Так, відповідно до п. 7.7.6. ст. 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Звертає увагу суду на те, що згідно з Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004р. № 451/501/132, Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі протягом місяця, але не пізніше десяти днів до початку кожного місяця, виходячи з результатів завершених документальних перевірок, включаючи виконання вимог Державної податкової адміністрації України щодо проведення зустрічних перевірок, забезпечують подання до Департаменту оподаткування юридичних осіб зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування грошовими коштами в кожному регіоні. Зазначив, що відповідно до п.5 Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Згідно п.7 Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку. Наголошує, що Закон України „Про податок на додану вартість” прямо передбачає право платника отримане бюджетне відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України. З врахуванням викладеного вважає, що позовні вимоги про стягнення з Кам'янець-Подільського відділення Державного казначейства у Хмельницькій області коштів в сумі 2329 грн. (відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість по декларації за 3-й квартал 2005 року) не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом та просить суд у позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Згідно поданої до податкового органу (вх НОМЕР_1) ПП ОСОБА_1 податкової декларації з податку на додану вартість за 3-й квартал 2005року заявлена останнім до бюджетного відшкодування сума ПДВ складає 2329грн.
25.11.2005р. податковим органом проведено невиїзну (камеральну) документальну перевірку з питань правомірності визначення заявленої бюджетному відшкодуванню суми податку на додану вартість суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. За результатами перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ складено акт НОМЕР_5 та прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2329грн., тобто зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 05.02.2006року по справі № 15/5-НА визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 від 25.11.2005р.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. постанову господарського суду Хмельницької області по справі 15/5-НА залишено без змін.
У зв'язку з викладеним позивачем подано позов про стягнення з державного бюджету України податок на додану вартість, заявлений до відшкодування згідно декларації за 3-й квартал 2005року, у сумі 2329грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно п.1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Крім того, у підпункті 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не дозволяється включення до по даткового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.
З матеріалів справи вбачається, що згідно поданої до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції (вх НОМЕР_1) ПП ОСОБА_1 податкової декларації з податку на додану вартість за 3-й квартал 2005року заявлена останнім до бюджетного відшкодування сума ПДВ складає 2329грн.
При цьому в даній декларації позивачем визначено напрямок відшкодування, на рахунок платника у банку.
За змістом ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом враховується, що постановою господарського суду Хмельницької області по справі №15/5-НА від 22.02.2006р. задоволено позов приватного підприємця ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_3 та НОМЕР_4, якими підприємцю зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за III квартал 2005 року в розмірі 2 329 грн.
В даній постанові судом встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 надано докази підтверджуючі правомірність віднесення до бюджетного відшкодування суми, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
30 травня 2006 року Житомирським апеляційним господарським судом винесено ухвалу по даній справі, якою постанову господарського суду Хмельницької області від 22 лютого 2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ - без задоволення.
Відповідно до п.п.7.7.8 п.7.8 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 року №209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 року №200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року за №489/5680), відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Враховуючи, що постанова господарського суду Хмельницької області по справі №15/5-НА від 22.02.2006р. набрала законної сили, та те, що позивачем підтверджено право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за III квартал 2005 року в сумі 2 329 грн., яка останньому не відшкодована, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з державного бюджету України податку на додану вартість, заявленого до відшкодування згідно декларації за 3-й квартал 2005року.
Доводи відповідачів судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно квитанції №2 від 10.10.06р. в сумі 23,30 грн., присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 72, 86, 94, 104, 105, 158 - 163, 167, 254 - 259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільського відділення Державного казначейства в Хмельницькій області м. Кам'янець-Подільський про стягнення з державного бюджету України податок на додану вартість, заявлений до відшкодування згідно декларації за 3-й квартал 2005року в сумі 2329грн. задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_6) податок на додану вартість, заявлений до відшкодування згідно декларації за 3-й квартал 2005року в сумі 2329грн. (дві тисячі триста двадцять дев'ять гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_6) понесені витрати по державному миту в розмірі 3грн. 40коп. (три гривні 40коп.).
Згідно з ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно з ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.Є. Муха
Постанова складена у повному обсязі і підписана 15.12.2006р.
Віддруковано 4 примірники:
1 -до справи;
2 -позивачу;
3 -відповідачу 1.
4 -відповідачу 2.