ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"14" грудня 2006 р. Справа №6/6697-А
за позовом Прокурора Волочиського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі м. Волочиськ
до ТзОВ ВКФ "Декор" в особі філії "Волочиський консервний завод"
про стягнення 19 647,11 грн. заборгованості по страхових внесках
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
від позивача Полудняк А.Г. –представник за довіреністю №2231/07 від 07.11.06р.
від відповідача не з’явився
Від прокуратури: Шкадько В.В. –прокурор відділу прокуратури Хмельницької області
Ухвалою господарського суду від 30.11.06р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 14.12.06р. Копії вказаної ухвали та повістки направлені на адресу сторін рекомендованим листом (Вих.№01- 230 від 01.12.06р.) Докази отримання вказаної ухвали відповідачем до суду надійшли.
Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом, в якому просить суд у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка виникла станом на 01.09.06р. в сумі 19 647,11 грн., з них:
- 19 343,67 грн. –недоїмка по страхових внесках;
- 303,44 грн. –штрафні санкції.
Повноважний представник позивача та прокурор в судове засідання з’явилися та подали заяву про зменшення позовних вимог, в якій просять суд стягнути з відповідача 17 247,11 грн. в з в’язку із частковою сплатою відповідачем заявленої до стягнення заборгованості, вказуючи що вона підтверджена наявними у справі доказами.
В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України за період з червня 2006р по вересень 2006р., картки особового рахунку платника за вказаний період та розрахунок суми позову.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву від 12.12.06р. вказує, що філія „Волочиський консервний завод” ТОВ ВКФ „Декор” заснована на власності ТОВ ВКФ „Декор” та підпорядкована йому.
Враховуючи, що ТОВ ВКФ „Декор” розташоване в с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області, тому відповідно до п.1 ст.19 КАС України, адміністративні справи розглядаються за місцезнаходженням відповідача, вказує на непідсудність даної справи господарському суду Хмельницької області.
Позивач в свою чергу зазначає, що він звертався з аналогічним позовом до господарського суду Тернопільської області, однак, позовну заяву було повернуто, мотивуючи тим, що господарські суди як адміністративні розглядають справи адміністративні справи за правилами господарського судочинства, що підтверджується ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.10.06р.
В дане судове засідання відповідач повноважного представника не направив, однак 14.12.06р. на адресу суду надійшов лист, в якому він повідомляє, що заявлена до стягнення заборгованість виникла в зв’язку із невчасними розрахунками між відповідачем та його партнерами за надану продукцію, тобто відсутністю коштів.
При цьому, звертає увагу суду на те, що ним частково погашено заявлену до стягнення заборгованість в сумі 2 400,00 грн., тому стягненню підлягає 17 247,11 грн.
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма „Декор”, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, і згідно до ст.1 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Філія „Волочиський консервний завод”, м. Волочиськ ТОВ ВКФ „Декор” діє відповідно до Положення про неї, заснована на власності ТОВ ВКФ „Декор” та підпорядкована йому і відповідно до Статуту ТОВ ВКФ „Декор” не є юридичною особою.
У відповідача станом на01.09.06р., утворилася заборгованість по страховим внескам на обов’язкове державне пенсійне страхування за період з червня 2006р. по вересень 2006р. на загальну суму 19 647,11 грн.
Вказана заборгованість підтверджується поданими позивачем розрахунками суми заборгованості відповідача на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з червня 2006 по вересень 2006р., поданим відповідачем розрахунком сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Фонду, а також картками особового рахунку платника за вказаний період.
У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” позивачем як на адресу відповідача так і на адресу ТОВ ВКФ „Декор” направлено вимоги про сплату боргу №Ю-109-У від 05.09.06р., які отримані відповідачем та не оскаржувалися ним, що підтверджується корінцями даних вимог.
В зв’язку із несплатою відповідачем вказаної заборгованості, позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків №221 від 27.07.06р.
В зв’язку із частковим погашенням відповідачем заявленої до стягнення заборгованості в сумі 2 400,00 грн., позивачем зменшено позовні вимоги на дану суму, тому стягненню підлягає 17 247,11 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 17 247,11 грн.
Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 17 247,11 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості в сумі грн. суду не подано.
За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 17 247,11 грн. обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Прокурора Волочиського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі, м. Волочиськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Декор” в особі філії „Волочиський консервний завод”, м. Волочиськ про стягнення 17 247,11 грн. заборгованості по страхових внесках задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Декор” в особі філії „Волочиський консервний завод”, (м. Волочиськ, вул. Копачівська,2р/р 26002301213790 в Хмельницькій філії ЦВ Промінвестбанку МФО 315278, код ЄДРПОУ 26571881), на користь управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі, (м. Волочиськ, вул. Лисенка,8, р/р 25602301186 в ВАТ „Державний ощадний банк 3201” м. Волочиськ МФО 375047, код ЄДРПОУ 14147267) заборгованість по страхових внесках в сумі 17 247,11 грн. (сімнадцять тисяч двісті сорок сім гривень 11 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.