Справа № 407/1502/13-к
Провадження № 11кп/782/1262/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого Барабашева В.Я.
суддів: Бєлаха А.В., Луганського Ю.М.
при секретарі Шипуліної К.О.
за участю прокурора Дронової І.С.
адвоката ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні 15 жовтня 2013 р. в м. Луганську апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 липня 2013 р. у кримінальному провадженні № 12013030130000227 за обвинуваченням,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Антрацит Луганської області, не працюючого, раніше засудженого 08.09.2011 р. Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області за ст.ст. 186 ч.2, 296 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком на 3 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуту міру покарання за вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 08.09.2011 р. і остаточно призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 7806, 94 гр., у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 100 000 гр., суму витрат на правову допомогу у розмірі 1000 гр., а всього 108 806, 94 гр.
Запобіжний захід обрано тримання під вартою. Строк відбування покарання відраховується з 29.07.2013 р.
Питання про речові докази вирішено згідно ст. 100 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 31.01.2013 р. о 15 год. 55 хв. він разом із ОСОБА_4 знаходилися біля входу до кафе "Уют", розташованого за адресою: м. Антрацит, вул. Петровського, 20. ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, безпідставно став ображати обвинуваченого ОСОБА_2 та висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого у ОСОБА_2 виник намір, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Виконуючи свій намір, ОСОБА_2, діючи навмисно, не передбачаючи можливості настання тяжкого тілесного ушкодження від простого удару рукою та падіння ОСОБА_4 зі сходів і удару головою о землю, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком лівої руки в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на спину, вдарившись при падінні головою о землю. Того ж дня, 31.01.2013 р. о 16 год. 14 хв. ОСОБА_5 знайшов ОСОБА_4 лежачим на землі, біля входу в кафе "Уют", після чого на таксі привіз ОСОБА_4 до себе додому за адресою: АДРЕСА_3, де останній знаходився до ІНФОРМАЦІЯ_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 через погане самопочуття ОСОБА_4 була викликана бригада швидкої медичної допомоги м. Антрацит, яка намагалася госпіталізувати ОСОБА_4 до лікарні, але останній помер в автомобілі швидкої допомоги.
Смерть ОСОБА_4 настала від тупої травми голови, перелому кісток основи черепу, що супроводжується крововиливами під оболонки головного мозку.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що вирок суду є необгрунтованим, не була надана оцінка доказам та його показанням, він дійсно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_4 через те, що останній висловлювався нецензурною лайкою та ображав його, проте він не бажав причинити ОСОБА_4 тяжкі тілесні пошкодження, просив скасувати вирок та постановити виправдовувальний вирок.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 зазначив, що на його думку вирок суду повинен бути скасований у зв'язку з неповнотою судового розгляду, з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Вказав, що свідчення обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що в нього не було наміру заподіювати ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження і таких наслідків він не очікував, судом належним чином не перевірені. Обставини події зафіксовані камерою відоспостереження біля кафе "Уют", дають підстави для сумнівів в правильності висновку судово-медичної експертизи. Крім того, висновки судово-медичного експерта є неповними, експерт не надав повні і обгрунтовані відповіді на поставлені питання. В судовому засіданні не було встановлено яким чином ОСОБА_5 доставляв до себе додому непритомного ОСОБА_4 ОСОБА_2 завдав шкоду ОСОБА_4 без вини, тобто наслідки, що настали не перебувають у причинному зв'язку з діяннями ОСОБА_2, який не передбачав і не міг передбачити настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, таким чином в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст. 119 ч.1 КК України. Вважає за необхідне призначити і провести відносно обвинуваченого ОСОБА_2 комісійну стаціонарну психолого-психіатричну експертизу. На думку захисника завищена стягнута з обвинуваченого ОСОБА_2 сума у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка позивачкою та судом необгрунтована. Просив вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_2, який частково підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати вирок суду і призначити новий судовий розгляд, адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати вирок суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, прокурора, який вважав, що вирок суду необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обміркувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вбивства ОСОБА_4 через необережність підтверждується:
- показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України визнав повністю та пояснив, що 31.01.2013 р. у другій половині дня разом з ОСОБА_6 проходили біля кафе "Уют", розташованого за адресою: м. Антрацит, вул. Петровського, 20, куди потім зашли. ОСОБА_6 пішов у зал кафе, а він вийшов на вулицю та став його очікувати. ОСОБА_6 вийшов з кафе, закурив сигарету і вони стали спілкуватись. В цей час на вулицю із кафе вийшов чоловік у стані алкогольного сп'яніння, як він пізніше дізнався ОСОБА_4, який став безпідставно висловлюватись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_6 Останній стояв і мовчав. Тоді він зробив ОСОБА_4 зауваження, після чого останній переключив свою увагу на нього, став висловлюватись нецензурною лайкою на його адресу, розмахував руками. Від образи він не втримався та наніс ОСОБА_4 один удар кулаком лівої руки в обличчя, від чого останній з приступок впав спиною на землю. Вони з ОСОБА_6 пішли, а потім він повернувся, підійшов до ОСОБА_4, побачив, що останній ворушив руками, дихав, а тому пішов до магазину. Повертаючись через декілька хвилин, він бачив, що біля кафе вже нікого не було. Він не мав наміру заподіяти ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження і таких наслідків для ОСОБА_4 не очікував;
- показаннями потерпілої ОСОБА_3, що з ОСОБА_4 перебувала в шлюбі, він працював на шахті, часто випивав, у стані алкогольного сп'яніння міг висловлюватися нецензурною лайкою. 30.01.2013 р. він пішов на роботу на цілу добу. 31.01.2013 р. о 06 год 30 хв. їй зателефонував ОСОБА_4 та сповістив, що він піде на наряд, а потім - додому. В той же день о 12 год. 30 хв. вона зателефонувала чоловіку, однак він не відповів. О 16 год. 50 хв. дочка сповістила їй, що від сусідки дізналась, що ОСОБА_4 лежить у стані алкогольноо сп'яніння біля кафе "Уют." Коли вона приїхала до кафе, то ОСОБА_4 там вже не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина ОСОБА_5 їй сказала, що ОСОБА_4 знаходиться в них дома та не пробуджується. Коли викликали швидку медичну допомогу, то було встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться в комі;
- показаннями свідка ОСОБА_8, що 31.01.2013 р. вона працювала в кафе "Уют", куди прийшов ОСОБА_4 зі своїм другом. Вони перебували у стані алкогольного сп'яніння. Потім їй сказали, що ОСОБА_4 лежить на вулиці, вона зателефонувала своїй дочці та попросила передати дружині ОСОБА_4, щоб вона забрала чоловіка додому;
- показаннями свідка ОСОБА_5, що 30.01.2013 р. він разом з ОСОБА_4 був на роботі. Після роботи вони зустрілися в кафе "Уют", де спілкувалися та випили пляшку горілки. До їх столика підходив хлопець та просив закурить. ОСОБА_4 не дав хлопцю цигарки, а він дав, після чого хлопець пішов. Потім ОСОБА_4 сказав, що вийде на вулицю і скоро повернеться. Він залишився в кафе. Хвилин через 15-20 він вийшов на вулицю та побачив, що ОСОБА_4 лежить біля кафе, його вухо було в крові. На таксі він відвіз ОСОБА_4 до себе додому. Коли вранці він став будити ОСОБА_4, то він не пробуджувався. Він послав дружину до ОСОБА_3, коли вони повернулися, то викликали швидку медичну допомогу. Було вирішено доставити ОСОБА_4 в лікарню, однак він помер в машині швидкої допомоги;
- показаннями свідка ОСОБА_6, що він разом зі своїм другом ОСОБА_2 зайшли в кафе "Уют", де він побачив двох чоловік. Один був тверезий, а другий у стані алкогольного сп'яніння. Він попросив у них цигарку. П'яний чоловік грубо відповів та не дав цигарку. Другий чоловік дав йому цигарку і він вийшов з кафе, закурив та став спілкуватись з обвинуваченним ОСОБА_2 В цей час на вулицю вийшов чоловік у стані алкогольного сп'яніння, а саме ОСОБА_4, який попросив підкурити, припік руку та став безпідставно висловлюватися нецензурною лайкою на його адресу. Він промовчав. Тоді обвинувачений ОСОБА_2 зробив ОСОБА_4 зауваження, піля чого останній став висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та висловлювати образи. ОСОБА_2 не втримався та наніс ОСОБА_4 один удар кулаком лівої руки в обличчя, від чого останній з приступок впав на спину. Вони відійшли на 2-3 метри, потім ОСОБА_2 повернувся до ОСОБА_4, який щось нерозбірливо говорив та рухався. Після чого, він з ОСОБА_2 пішли до магазину "Гурман", а коли повертались назад, то біля кафе вже нікого не було.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується матеріалами кримінального провадження:
- відеозаписом з камер спостереження від 31.01.2013 р., встановлених на кафе "Уют", розташованого за адресою: м. Антрацит, вул. Петровського, 20;
- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 № 49 від. 06.03.2013 р. (а.с. 25-27), згідно якої на трупі ОСОБА_4 були встановлені тілесні ушкодження, а саме: перелом кісток основи черепу - пірамідки лівої скроневої кістки і очноямкової частини лобової кістки зліва, крововилив під тверду мозкову оболонку в середній і в задній черепних ямках справа об'ємом 70 мл., крововиливи під м'яку мозкову оболонку скроневих і міжполушарних областей головного мозку, забій головного мозку - точкові і мілкоочагові крововиливи скроневих доль головного мозку, інфільтруючи крововиливи в м'які тканини голови з внутрішньої сторони в лівій скроневій області. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 утворилися приблизно за 0,5-1 добу до настання його смерті, вони мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки їх для життя у момент спричинення. Смерть ОСОБА_4 насильницька, настала від тупої травми голови, перелому кісток основи черепу, що супроводжується крововиливами під оболонку головного мозку. Така черепно-мозкова травма, як у ОСОБА_4, звичайно супроводжується втратою свідомості через деякий час (через декілька хвилин - 1-2 години). Поки не настала втрата свідомості ОСОБА_4 міг виконувати будь-які цілеспрямовані дії - рухатися, кричати. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 виникли внаслідок прискорення, вони не могли виникнути при мимовільному падінні його на горизонтальну поверхню;
- висновком додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 № 49/2 від 06.03.2013 р. (а.с. 113-114), згідно якої тілесні пошкодження, встановлені судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_4 могли утворитися від одного удару кулаком руки йому в обличчя, приданням тілу прискорення з послідуючим його падінням з порогу, висотою 34,5 см. на горизонтальну поверхню, вимощену камінням. Тілесні пошкодження у ОСОБА_4 могли виникнути як при обставинах, на які вказував ОСОБА_2 на слідчому експерименті, проведеному за його участю 27.02.2013 р. так і при обставинах, зафіксованих камерою спостереження, встановленою на вході до кафе "Уют".
Прямого причинного зв'язку наявних на тілі трупа ОСОБА_4 тілесних пошкоджень від нанесення удару кулаком у праву частину обличчя не міститься, сам по собі удар кулаком у праву частину обличчя явився причиною прискорення, а не завданням будь-яких тілесних пошкоджень в місці нанесення його, тобто між нанесення удару кулаком в праву частину обличчя і утворенням у потерпілого наявних тілесних пошкоджень міститься не прямий, а опосередкований зв'язок.
За таких обставин суд першої інстанції дав належну оцінку доказам і обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, що судом не була надана належна оцінка тому, що ОСОБА_2 дійсно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_4 через те, що останній висловлювався нецензурною лайкою та ображав його, проте він не бажав причинити ОСОБА_4 будь-які тілесні пошкодження, спростовуються поясненнями самого ОСОБА_2, допитаних в судовому засіданні свідків та іншими встановленими доказами.
Доводи адвоката ОСОБА_1, що обставини події зафіксовані камерою відоспостереження біля кафе "Уют" дають підстави для сумнівів в правильності висновку судово-медичної експертизи, тому що ОСОБА_4 після удару ОСОБА_2 сам колихнувся в протилежний бік і впав з порога на спину при цьому вдарився о землю, спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6, які підтвердили, що після удару ОСОБА_2 кулаком в обличчя ОСОБА_4, останній впав з приступок спиною на землю.
Доводи адвоката ОСОБА_1, що в судовому засіданні не було встановлено яким чином ОСОБА_5 доставляв до себе додому непритомного ОСОБА_4, можливо останній вдарявся головою і спричинив собі тілесні ушкодження на голові при доставці його на квартиру ОСОБА_5, спростовуються показаннями ОСОБА_5, допитаного в судовому засіданні та висновками судово-медичної експертизи.
Доводи адвоката ОСОБА_1, що завищена стягнута з обвинуваченого ОСОБА_2 сума у відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_3 є необгрунтованими, так як обвинувачений ОСОБА_2 вимоги щодо відшкодування суми матеріальної шкоди визнав повністю, вимоги щодо відшкодування суми моральної шкоди визнав частково, проте суд обгрунтовано задовольнив відшкодування моральної шкоди, врахувавши глибину та тривалість страждань потерпілої ОСОБА_3, викликаних смертю рідної людини, прийняв до уваги істотність вимушених змін в її життєвих зв'язках.
Підстав для призначення та проведення ОСОБА_2 стаціонарної комісійної психолого-психіатричної експертизи з матеріалів справи не вбачається.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд відповідно до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно. Обставини що пом'якшують покарання - повне визнання провини та щире каяття у скоєному, наявність матері інваліда 3 групи. Обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину. Остаточне покарання ОСОБА_2 суд визначив відповідно до вимог ст. 71 КК України за сукупністю вироків, оскільки ОСОБА_2 скоїв новий злочин в період випробувального терміну. Призначене покарання відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого, що на думку колегії суддів є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для скасування вироку суду та постанови виправдувального вироку або призначення нового розгляду у суді першої інстанції колегія суддів не вбачає, тому апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 липня 2013 р. стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.
Головуючий:
Судді: