№ справа:124/6598/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Федоренко Евеліна Робертівна
№ провадження:11-кп/190/737/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куртлушаєв І. Д.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Дорошенко Т.І.
Суддів -Куртлушаєва І.Д., Опанасюка О.Д.
при секретарі - Люшня К.О.
за участю прокурора - Бородіної І.Т.
овинуваченогоОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013130790000132 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 09 серпня 2013 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ленінабад Таджикистану, громадянина Киргизстану, з неповною середньою освітою, вдівця, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 08.02.2007 року Центральним райсудом м.Сімферополя АРК за ч.1 ст.185 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 2) 17.05.2007 року Центральним райсудом м.Сімферополя АРК за ч.1 ст.15, ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 10 місяців 24 дні; 3) 29.01.2010 року Київським райсудом м.Сімферополя АРК за ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 4) 04.02.2010 року Київським райсудом м.Сімферополя АРК за ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 03.07.2012 року.
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України - до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
за ст.395 КК України - до 5 місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку ОСОБА_7, будучи судимим 04.02.2010 року вироком Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 04.02.2010 року за ст. 185 ч.2, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, маючи не погашену та не зняту у встановленому порядку судимість, повторно, з корисливих мотивів, маючи умисний умисел на таємне викрадення чужого майна, 10.10.2012 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись на вул. Севастопольській у м. Сімферополь, в салоні тролейбуса № 5/7 таємно викрав майно громадянки ОСОБА_9, а саме: мобільний телефон Samsung GТ-85570, вартістю 3000 грн., з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», яка не представляє матеріальної цінності для потерпілої з відсутністю грошових коштів на рахунку, який знаходився в сумці. З викраденим майном ОСОБА_7 з місця скоєння злочину втік, розпорядився майном потерпілої на свій розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток ОСОБА_9 на загальну суму 3000 грн.
Крім того, будучи звільненим 03.07.2012 року з Чернухінської ВК № 23 Луганської області за відбуттям строку покарання за вироком Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 04.02.2010 - постановою Перевальського районного суду Луганської області від 26.06.2012 року - відносно нього був встановлений адміністративний нагляд строком на один рік, про що він був ознайомлений і повинен був прибути і стати на облік упродовж трьох діб, тобто не пізніше 06.07.2012 року, до Центрального РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АРК за місцем проживання: АДРЕСА_1. Однак з причин відсутності коштів на проїзд, фактично прибув до Центрального РВ Сімферопольського МУ МВС України в АР Крим 24.07.2012 року, при цьому не маючи при собі жодного документу, який посвідчує особу. У зв'язку з чим 24.07.2012 року співробітниками міліції ОСОБА_7 було роз'яснено, що йому необхідно прибути 25.07.2012 року до Центрального РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АРК з довідкою про звільнення з місць позбавлення волі для постановлення на облік як особи, що перебуває під адміністративним наглядом. Однак, діючи умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, усвідомлюючи характер своїх дій, без поважних причин у визначений термін до Центрального РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АРК до 22.10.2012 року не з'являвся.
22.10.2012 року ОСОБА_7 за примусовою вимогою співробітників міліції з'явився до Центрального РВ Сімферопольського МУ ГУ де був повторно письмово ознайомлений з постановою Перевальського районного суду Луганської області від 26.06.2012 року про встановлення відносно нього адміністративного нагляду строком на один рік, обмеження у вигляді заборони виїзду за межі пункту проживання на постійне, тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва ОВС. При необхідності такого виїзду ОСОБА_7 зобов'язаний письмово повідомити керівництву ОВС про мету виїзду точну адресу перебування, отримати дозвіл, маршрутний лист в якому роблять відповідні реєстраційні позначки. ОСОБА_7 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.395 КК України за злісне ухилення від адміністративного нагляду, а також самовільне залишення обраного місця проживання.
Однак, будучи належним чином ознайомлений про встановлення відносно нього адміністративного нагляду, діючи умисно, з 31.10.2012 року до 11.07.2013 року самовільно залишив місце проживання, не повідомивши про це співробітників, які здійснюють адміністративний нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду, тим самим порушив правила адміністративного нагляду.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок змінити, та зменшити призначене покарання.
Свої доводи мотивує тим, що міра призначеного покарання не відповідає його особі та обставинам, що пом'якшують покарання визнання вини та щире розкаяння. Крім того, обвинувачений зазначає, що судом не були враховані обставини які стали підставою для скоєння злочинів похилий вік, відсутність соціальних зв'язків за місцем проживання, що призвело до важкого матеріального стану, відсутність документів позбавило його оформити інвалідність.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора який заперечував проти доводів апеляційної скарги, заслухавши останнє слово ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
В ході судового розгляду суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, та розглянув справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, що в апеляційній скарзі не оскаржується.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю доказів, розглянутих у судовому засіданні, наведених у вироку і належно оцінених судом. Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за:
- ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - (крадіжка), вчинена повторно;
- ст.395 КК України, як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, у відношенні якої був встановлений адміністративний нагляд при звільненні з місць позбавлення волі.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що суд при призначенні покарання недотримався принципу індивідуалізації, не надав належної оцінки його особистості та підставам які сприяли вчиненню злочинів є безпідставними.
Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суд, має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Вказані вимоги кримінально закону, судом при призначені покарання дотримані.
Із вироку вбачається, що суд при призначені покарання врахував тяжкість вчинених злочинів які відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості, особу ОСОБА_7, який не одноразово судимий має не погашену та не зняту в установленому порядку судимість, не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно. Враховані і пом'якшуючи обставини визнання вини, щире каяття. Відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Наведені обставини свідчать, що при призначені покарання судом були дотримані вимоги ст. 65 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом призначене покарання у межах санкцій статей за скоєні злочини, яке є необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_7 1955 року народження, тобто який не досяг пенсійного віку, фізичних вад які б перешкоджали працевлаштуватися не має однак будучі звільнений з місць позбавлення воли ще у липні 2012 року до теперішнього часу не працевлаштований. неодноразове засудження ОСОБА_7 за ст. 185 КК України характеризує його як особу схильну до скоєння аналогічних злочинів Відсутність соціальних зв'язків за місцем проживання та документів для оформлення інвалідності не свідчить про пом'якшення покарання засудженому.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_7, як він про це просить в апеляції колегіей суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 09 серпня 2013 року, стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 (трьох) місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді
Т.І. Дорошенко І.Д. Куртлушаєв О.Д. Опанасюк