РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" жовтня 2013 р. Справа № 4/5007/37/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом Закритого акціонерного товариства "Спіка"

на ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 р.

у справі № 4/5007/37/12 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Спіка"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позовача КП"ЖитомирськеМБТІ"

про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення збитків та судових витрат

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

до Закритого акціонерного товариства "Спіка"

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників сторін за первісним позовом:

позивача: Данильчук М.Я.;

відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 р. у справі № 4/5007/37/12 відмовлено ЗАТ "Спіка" в задоволенні клопотання № 27/8-1-лабр від 27.08.2013 р. про зняття запобіжних заходів. Залишено без змін ухвалу господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів - накладення арешту на майно, яке складається з будівлі модульного типу (літера "Б" площею 2394,2 кв. м.) та будівлі пилорами (літера "А" площею 117,5 кв. м.), що знаходяться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8. Відмовлено ЗАТ "Спіка" в задоволенні клопотання № 30/11-1 від 30.11.2012 р. про проведення судової будівельно-технічної експертизи стану будівлі цеху по переробці граніту (літера "А" площею 2394,2 кв. м.), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8. Залишено без розгляду клопотання ЗАТ "Спіка" про проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.05.2012 р. Зупинено провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13.

При винесенні вищевказаної ухвали, на підставі аналізу наявних в матеріалах справи процесуальних документів, суд першої інстанції вказав на те, що справу № 0670/2822/12 (2н-0670/2822/12) вирішено по суті, тому підстави для зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 на підставі ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 р. про відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами відсутні.

Також, місцевий господарський суду дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення справи №806/5278/13-а у зв'язку з непов'язаністю справ.

Дослідивши документи у справі № 2/620/375/12а/6128/13 та з урахуванням приписів ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд вказав на те, що від результату розгляду справи № 2/620/375/12а/6128/13, яка знаходиться в провадженні Радомишльського райсуду, залежить подальший хід розгляду справи № 4/5007/37/12, у зв'язку з чим необхідно зупинити провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання ЗАТ "Спіка" № 30/11-1 від 30.11.2012 р. про проведення судової будівельно-технічної експертизи стану будівлі цеху по переробці граніту, що знаходиться за адресою: Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, оскільки питання щодо проведення судової будівельно - технічної експертизи стану будівлі стосується цеху по переробці граніту, тоді як предметом спору (спірним майном) по справі вказано майно у складі: будівлі модульного типу та будівлі пилорами.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 43-7, ч. 4 ст. 43-9 ГПК України, п. 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.04.2007 р. № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" та зважаючи на те, що спір по справі № 4/5007/37/12 не вирішено по суті, місцевий господарський суд зазначив, що підстави для вжиття запобіжних заходів не припинились, а тому доводи викладені ЗАТ "Спіка" у клопотанні про зняття запобіжних заходів № 27/8-1-лабр від 27.08.2013 р. не є достатніми для скасування ухвали господарського суду від 23.03.2012 р., якою задоволено заяву ЗАТ "Спіка" та накладено арешт на майно, що складається зі спірного майна по справі.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство "Спіка" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 р. у справі № 4/5007/37/12 скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання № 27/8-1-лабр від 27.08.2013 р. про зняття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів, відмови в задоволенні клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13 та направити справу до господарського суду Житомирської області для розгляду позовної заяви по суті.

Скаржник вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та вказавши, що предметом позову є інші будівлі, суд першої інстанції не врахував, що йдеться про одні й ті ж будівлі, технічні характеристики та поштова адреса яких співпадають. Суд ухилився від проведення ідентифікації вказаних об'єктів з наданих матеріалів.

Також скаржник стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про зняття арешту, оскільки проігнорував ті обставини, що право власності ЗАТ «Спіка» підтверджено належними документами на інші об'єкти, ніж ті, які вказані в позовній заяві.

При задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи у Радомишльському районному суді Житомирської області, місцевий господарський суд помилився в частині визначення предметності, оскільки вказаним спором не вирішується спір про право власності, а йдеться про оспорення дій органу владних повноважень.

Також, господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали притримався тієї позиції, що виникнення права власності, його підтвердження та визнання державою виникає саме з моменту скасування чи реєстрації такого права у встановленому порядку незалежно від дійсності правочинів, що, як стверджує скаржник, не узгоджується із нормами закону.

Також скаржник зауважив, що відповідач за первісним позовом подав інші позови до органів владних повноважень в частині, що стосується цього господарського спору. При цьому, вирішення господарського спору є первинним, а дії реєстраційних служб та інших органів - похідними. Тому, до повного вирішення спору про право власності ТОВ «Лабрадорит» на спірні об'єкти у господарського суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження у справі.

З огляду на викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, скаржник вважає, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні окремих клопотань та зупинено провадження у справі за відсутності на те визначених законом підстав, у зв'язку з чим ухвалу суду першої інстанції в цій частині слід скасувати.

Відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення (в даному випадку - ухвали) місцевого господарського суду.

14 жовтня 2013 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р. у справі № 4/5007/37/12 слід скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання № 27/8-1-лабр від 27.08.2013 р. про зняття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів, відмови в задоволенні клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13.

Представник відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" та третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 246, 247), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Спіка" про оскарження ухвали в частині відмови в задоволенні клопотання ЗАТ "Спіка" №30/11-1 від 30.11.2012 р. про проведення судової будівельно-технічної експертизи не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження у справі № 4/5007/37/12 в цій частині слід припинити. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р. у справі № 4/5007/37/12 в частині відмови у задоволенні клопотання ЗАТ "Спіка" про зняття запобіжних заходів та №30/11-1 від 30.11.2012 і залишення без змін ухвали господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів та зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу в цій частині без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, позивач за первісним позовом 03.04.2012 р. звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про витребування від відповідача за первісним позовом майна у складі: будівлі модульного типу (літера "Б" площею 2394,2 кв.м.) та будівлі пилорами (літера "А" площею 117,5 кв.м.) (Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8) та стягнення збитків в сумі 817761,79 грн. (Т.1, а.с. 3-5).

03.05.2012 р. до господарського суду Житомирської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Лабрадорит" від 28.04.2012 р. до ЗАТ "Спіка" про визнання права власності за ТОВ "Лабрадорит" на нерухоме майно - будівлі модульного типу площею 2394,2 кв.м та пилорами площею 117,5 кв.м, що розташовані за адресою: Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 (Т.2, а. с. 99 - 103), яка прийнята до спільного розгляду з первісним позовом ухвалою господарського суду від 03.05.2012 р. (Т.2, а. с. 134, 135).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.06.2012 р. зупинено провадження у справі до вирішення Житомирським окружним адміністративним судом справи №0670/2822/12 (Т.3, а.с.121-122).

Ухвалою від 30.11.2012 р. господарський суд першої інстанції зупинив провадження у справі №4/5007/37/12 до касаційного розгляду Вищим адміністративним судом України пов'язаної з нею справи № 0670/2822/12 (№ К/9991/69830/12) (Т.4 а.с.85-86).

Ухвалою від 15.08.2013 р. господарський суд першої інстанції поновив провадження у справі №4/5007/37/12 та призначив засідання суду для розгляду справи, та клопотань ЗАТ "Спіка" ( Т.4, а.с. 93-94).

27.08.2013 р. до господарського суду першої інстанції від ЗАТ "Спіка" надійшли клопотання № 27/8-1-лабр від 27.08.2013 р. про зняття запобіжних заходів, застосованих згідно з ухвалою господарського суду від 23.03.2012 р.(Т.4 а.с. 95 - 99) та № 27/8 від 27.08.2013 р. про витребування у ТОВ "Лабрадорит" свідоцтва про право власності (Т.4, а.с.100-119).

27.08.2013 р. до господарського суду Житомирської області від ТОВ "Лабрадорит" надійшло клопотання від 23.08.2013 р. про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею справ разом з доданими до нього документами (Т.4, а. с. 120-136).

30.11.2012 р. до господарського суду Житомирської області від позивача за первісним позовом надійшло клопотання № 30/11-1 від 30.11.2012 р. про проведення судової будівельно - технічної експертизи стану будівлі цеху по переробці граніту (літера "А" площею 2394,2 кв. м.), що знаходиться за адресою: Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 з наведеним переліком питань (Т.3, а. с. 140-141).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 р. у справі №4/5007/37/12 відмовлено в задоволенні вказаних вище клопотань про зняття запобіжних заходів та про проведення судової будівельно-технічної експертизи, залишено без змін ухвалу господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів, зупинено провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13.

Скарга скаржника на вищевказану ухвалу в частині відмови у задоволенні заявлених клопотань мотивована тим, що всупереч встановленим обставинам справи та положенням діючого законодавства, судом першої інстанції неправомірно було відмовлено у задоволенні відповідних клопотань про зняття запобіжних заходів та про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

У п. п. 8, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв'язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду.

Згідно з ч. 5 ст. 79 ГПК України, ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

За приписами ч. 1 ст. 43-8 ГПК України на ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу.

В той же час, статтями 79, 106 ГПК України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал про відмову у призначенні судової експертизи.

У пункті 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" Вищий господарський суд роз'яснив, що ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

З урахуванням наведених вище норм ГПК України та роз'яснень Верховного Суду України і Вищого господарського суду України, судова колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що скаржником оскаржено ухвалу не в частині зупинення провадження у справі у зв'язку із призначенням судової експертизи, а в частині, якою вирішено питання про відмову у задоволенні заявленого клопотання, зокрема, про відмову у призначенні судової будівельно-технічної експертизи, що не узгоджується з приписами закону та наведеними вище правовими позиціями ВСУ та ВГСУ.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

Пунктом 10 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено частиною другою статті 106 ГПК. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 ГПК.

За приписами ч. 2 ст. 106 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Таким чином, доводи скаржника щодо можливості оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 року у справі № 4/5007/37/12 в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи не грунтуються на нормах закону.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що подана апеляційна скарга заявлена з порушенням визначеного законом порядку, а тому апеляційне провадження у даній справі в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи слід припинити.

При цьому, колегія суддів зважає на те, що в резолютивній частині ухвали господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 року у справі № 4/5007/37/12 судом першої інстанції передчаасно відображено питання про відмову у задоволенні та про задоволення заявлених клопотань, оскільки за приписами частини 1 статті 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому: 1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення; 2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження); 3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення; 4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Тобто, з урахуванням вказівок, наведених у законі, суд першої інстанції повинен був відобразити питання про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення, чи відмови у задоволенні заявлених клопотань в описовій та мотивувальній частинах рішення або ухвали, якою закінчується провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Спіка" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 року у справі № 4/5007/37/12 в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з чим апеляційне провадження у справі №4/5007/37/12 в цій частині підлягає припиненню.

Стосовно оскарження скаржником ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання про зняття запобіжних заходів і залишення без змін ухвали господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів - накладення арешту на майно, яке складається з будівлі модульного типу (літера "Б" площею 2394,2 кв. м.) та будівлі пилорами (літера "А" площею 117,5 кв. м.), що знаходяться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, то судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи № 4/5007/26/12-П ухвалою господарського суду від 23.03.2012 р. у даній справі задоволено заяву ЗАТ "Спіка" про вжиття запобіжних заходів та накладено арешт на майно, яке складається з будівлі модульного типу (літера "Б" площею 2394,2 кв. м.) та будівлі пилорами (літера "А" площею 117,5 кв. м.), що знаходяться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 (а.с.127-128).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.04.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Лабрадорит» від 29.03.2012 р. про скасування запобіжних заходів, залишено без змін ухвалу господарського суду від 23.03.2012 р. про вжиття запобіжних заходів (а.с. 148-149).

За приписами ст.. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи № 4/5007/26/12-П заявником до заяви про вжиття запобіжних заходів на підтвердження своїх вимог додано відповідні документи, зокрема, листи № 23-сп від 02.03.2012 р. ТОВ «Гранд-буд» та № 12/3-сп від 12.03.2012 р., згідно яких вказано про знаходження цілодобово в будівлі модульного типу літ «Б» площею 2394, 2 кв.м., належного ЗАТ «Спіка» на праві власності, невідомих осіб, які виконують роботи з демонтажу будівлі модульного типу з вивозом конструкцій (а.с. 7-8). Також заявник посилається на оголошення, опубліковане в газеті «Авізо» № 67 від 02.09.2011 р. про реалізацію будівель модульного типу та пилорам.

За приписами ст.. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Враховуючи наведені приписи закону та встановлені обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, цілком очевидним є те, що судом першої інстанції було обрано такий превентивний захід, який відповідає вимогам закону та є адекватним у протидії на виявлені порушення прав позивача зі сторони відповідача.

За змістом ч. 2, 4 ст. 43-7 ГПК України подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів.

За результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43-9 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи припиняються у разі, винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів.

Разом з тим, суд залишає без змін ухвалу про вжиття запобіжних заходів, якщо заява про скасування ухвали необґрунтована. Суд може змінити ухвалу про вжиття запобіжних заходів у частині виду запобіжного заходу. Господарський суд скасовує ухвалу про вжиття запобіжних заходів, якщо вона не відповідає вимогам ст. 43-1 ГПК України або якщо запобіжні заходи застосовано стосовно особи, до якої вони не повинні були застосовуватися.

У пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.04.2007 р. № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" роз'яснено, що згідно з частиною другою статті 433 ГПК разом із заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи.

Водночас зазначена норма не зобов'язує господарський суд здійснювати розсилання копій заяв про вжиття запобіжних заходів. Такі копії можуть вручатися заінтересованим особам під час розгляду відповідної заяви, здійснюваного відповідно до статті 434 ГПК. Неодержання особою, щодо якої просять вжити запобіжних заходів, копії заяви або відмова цієї особи від одержання такої копії не є перешкодою для розгляду заяви (див. також абзац перший пункту 14 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 N 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Згідно з п. 9 вказаного вище Інформаційного листа ВГСУ у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433; імовірності настання обставин, зазначених у статті 431; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно з абз. 3 п. 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.04.2007 р. № 01-8/251 разом з тим на практиці можливі ситуації, за яких після настання обставин, зазначених у згаданій статті 43-9 ГПК України, продовжують зберігати законну силу й залишатися обов'язковими до виконання винесені господарськими судами в порядку статті 43-2 ГПК України ухвали про витребування доказів, накладення арешту на майно, що позбавляє певну заінтересовану особу (осіб) права розпоряджатися своєю власністю чи обмежує її (їх) в такому праві. У подібних випадках з урахуванням конкретних обставин господарський суд не позбавлений права і можливості винести ухвалу про припинення того чи іншого запобіжного заходу (заходів) з додержанням загальних вимог статті 86 ГПК України щодо змісту ухвали.

Враховуючи наведені вище положення процесуального закону та роз'яснення ВГСУ, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що підстави для вжиття запобіжних заходів не усунені, оскільки спір по справі № 4/5007/37/12 не вирішено по суті. Крім того, доводи викладені ЗАТ "Спіка" у клопотанні про зняття запобіжних заходів № 27/8-1-лабр від 27.08.2013 р. не є достатніми для скасування ухвали господарського суду від 23.03.2012 р. у визначеному законом порядку.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

З приводу висновків суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13, судова колегія приймає до уваги наступне.

З наявних в матеріалах справи позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог ТОВ "Лабрадорит" до Потіївської сільської ради Радомишльського району за участю третьої особи ЗАТ "Спіка" про визнання незаконним, скасування рішення Потіївської сільської ради Радомишльського району від 13.03.2012 р. про оформлення права власності ЗАТ "Спіка" на нерухоме майно, які було одержано Радомишльським районним судом Житомирської області 03.04.2012 р. та 05.08.2012 р., підтверджується той факт, що у провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебуває справа № 2/620/375/12а/6128/13 за позовом ТОВ "Лабрадорит" до Потіївської сільської ради Радомишльського району за участю третьої особи - ЗАТ "Спіка" про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Потіївської сільської ради Радомишльського району від 13.03.2012 р. про оформлення права власності ЗАТ "Спіка" на нерухоме майно - будівлю модульного типу площею 2394,2 кв. м. та будівлю пилорами площею 117,5 кв. м., що розташовані за адресою: Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8; визнання незаконними дії Потіївської сільської ради Радомишльського району щодо оформлення права власності на майно ЗАТ "Спіка" та видачі свідоцтва від 21.03.2012 р. ЗАТ "Спіка" на підставі рішення виконкому Потіївської сільської ради Радомишльського району від 13.03.2012 р.; визнання нечинним свідоцтва про право власності від 21.03.2012 р. на спірне нерухоме майно, видане на підставі рішення Потіївської сільської ради від 13.03.2012 р. (Т.4, а.с. 147-159).

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій процесуальних документів, ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 22.05.2012 р. у справі № 2/620/375/12 провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ "Лабрадорит" до Потіївської сільської ради Радомишльського району за участю третьої особи ЗАТ "Спіка" про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, скасування рішення та визнання недійсним Свідоцтва про право власності, за участю третьої особи - ЗАТ "Спіка", закрито у зв'язку з тим, що дана справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства (Т.4, а.с. 2-3).

Вказану ухвалу залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.06.2013 р. у справі №К/9991/61196/12 касаційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" задоволено. Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 22.05.2012 р. у справі № 2/620/375/12 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (Т.4, а.с. 126-128).

Предметом спору у справі № 4/5007/37/12 за первісним позовом є витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення збитків та судових витрат, за зустрічним позовом - визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Предметом спору у справі № 2/620/375/12а/6128/13 є вимоги про визнання незаконним, скасування рішення Потіївської сільської ради про оформлення права власності ЗАТ "Спіка» на нерухоме майно, визнання незаконними дії Потіївської сільської ради Радомишльського району щодо оформлення права власності ЗАТ "Спіка" на спірне нерухоме майно, визнання нечинним свідоцтва про право власності, виданого ЗАТ "Спіка", на спірне майно.

Таким чином, вирішення спору у справі № 2/620/375/12а/6128/13 вплине на вирішення спірних правовідносин у справі № 4/5007/37/12, оскільки буде вирішено питання про дійсність документів, на підставі яких було оформлено право власності ЗАТ "Спіка" на спірне нерухоме майно. Отже, результат судового вирішення вказаного питання зумовить встановлення тих правових підстав, за яких слід буде відмовити чи задоволити заявлені вимоги за первісним або за зустрічним позовом.

Зупинення провадження - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Приписами частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Іншим судом, про який йдеться у частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення і унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Окрім того, зазначаючи в апеляційній скарзі, що до повного вирішення спору про право власності ТОВ «Лабрадорит» на спірні об'єкти у господарського суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження у справі, скаржником не враховано, що предметом його первісного позову є вимога про витребування майна , яку позивач ЗАТ "Спіка" обгрунтовує тим, що майно належить йому на праві власності згідно документів які оскаржуються у справі Радомишльського районного суду Житомирської області № 2/620/375/12а/6128/13 де предметом позову є вимоги про визнання незаконним, скасування рішення Потіївської сільської ради про оформлення права власності ЗАТ "Спіка» на нерухоме майно, визнання незаконними дії Потіївської сільської ради Радомишльського району щодо оформлення права власності ЗАТ "Спіка" на спірне нерухоме майно, визнання нечинним свідоцтва про право власності, виданого ЗАТ "Спіка", на спірне майно.

З урахуванням вказаного вище, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції в частині зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №2/620/375/12а/6128/13, зважаючи на пов'язаність даних справ.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються, а тому не підлягають до задоволення.

Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, визначених статтею 104 ГПК України, для скасування оскаржуваної ухвали.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції в частині відхилення клопотання про зняття запобіжних заходів і залишення без змін ухвали господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів та зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги ЗАТ "Спіка" в цій частині відмовити.

Керуючись ст. ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Спіка" в частині оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 р. у справі № 4/5007/37/12 про відмову в задоволенні клопотання № 30/11-1 від 30.11.2012 р. про проведення судової будівельно-технічної експертизи припинити.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013 р. у справі № 4/5007/37/12 в частині відмови в задоволенні клопотання про зняття запобіжних заходів і залишення без змін ухвали господарського суду від 23.03.2012 р. у справі № 4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів та в частині зупинення провадження у справі № 4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи № 2/620/375/12а/6128/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спіка" - без задоволення.

3. Матеріали справи № 4/5007/37/12 надіслати господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.