10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2013 року Справа № 812/7959/13-а

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі Лушниковій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Петрищева К.В., (дов. № б/н від 09.01.2013)

від відповідача не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по виплаченим коштам по безробіттю до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаченим коштам по безробіттю в сумі 6559,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Алчевський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаченим коштам по безробіттю в сумі 6559 грн. 06 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що ОСОБА_2, має заборгованість перед Алчевським міським центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по виплаченим коштам по безробіттю, оскільки на час здійснення таких виплат був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене, Алчевський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття просить стягнути з ОСОБА_2, кошти в розмірі 6559 грн. 06 коп., виплачені в якості допомоги по безробіттю, на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.

З 19.02.2013 року ОСОБА_2, перебув на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості як безробітний.

В період з 26.02.2013 року по 20.02.2014 року центром зайнятості ОСОБА_2 призначені виплати коштів на допомогу по безробіттю.

Центром зайнятості проведене розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатами якого складений акт від 30.07.2013 року № 73 (а.с.25-27).

Під час розслідування встановлено, що відповідно до відповіді - Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в період перебування на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості як безробітний, не повідомив, що він станом на 31.07.2013 року зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Наказом директора Алчевського міського центру зайнятості № 70 від 30.07.2013 року було прийнято рішення про повернення громадянином ОСОБА_2, незаконно отриманих коштів у сумі 6 559,06 грн., які були виплачені за період з 26.02.2013 року по 04.06.2013 року. (а.с.32)

Алчевським міським центром зайнятості на адресу ОСОБА_2 направлений лист від 31.07.2013 року № 02-/2-1920, в якому центр зайнятості пропонує добровільно сплатити зазначену суму. (а.с.34)

На час звернення до суду ОСОБА_2, зазначену суму у добровільному порядку не повернув.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, зареєстрований в якості субєкта підприємницької діяльності (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце проживання: АДРЕСА_1, про що свідчить витяг та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців(а.с. 10-11).

03.12.2012 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесений запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, у зв'язку із неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності (а.с. 11).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача виплачену допомогу по безробіттю в зазначеній сумі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абзац 5 ч. 2 ст. 12 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування па випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонд, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Тобто, позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері зайнятості населення.

Відповідно до ч. І ст.6 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Як зазначалось раніше, відповідач перебував на обліку у позивача як безробітний, отримував допомогу по безробіттю, у цей же період зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Статтею 1 Закон України «Про зайнятість населення» визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Оскільки відповідач зареєстрований в якості субєкта підприємницької діяльності, суд вважає, що він відноситься до категорії зайнятого населення, тобто, не має статусу безробітного та, відповідно, не має права на отримання допомоги по безробіттю.

Щодо того, що на момент подання заяви про надання статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю в Єдиному державному реєстрі міститься запис про рішення від 03.12.2013 року про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, суд враховує наступне.

Згідно ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов`язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, встановлений статтею 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відповідно до якої, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами 9-18 статті 47 цього Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно ч. 9 статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця остання чи уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу документи, перелічені в даній частині статті.

Відповідно до ч. 15, ч. 16 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за відсутності підстав для залишення документів без розгляду, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи, строк якої не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що законодавець пов`язує припинення статусу підприємця та проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності з певною процедурою щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та з дати внесення державним реєстратором запису про держану реєстрацію припинення підприємницької діяльності, але ж ніяк з внесенням державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 30.07.2013 року державним реєстратором внесений запис про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, відсутній

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення зазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості - позивача у справі про реєстрацію в якості субєкта підприємницької діяльності у період, коли він перебував на обліку в якості безробітного.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітного відповідач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності, тобто не мав статусу безробітного та, відповідно, не мав права на отримання допомоги по безробіттю, про що Центр зайнятості повідомлений не був, позивач правомірно, в межах повноважень та у спосіб визначений Законом, звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю, тому суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Вищезазначену правову позицію підтримує Вищий адміністративний суд у рішенні від 11 квітня 2013 року у справі № К/9991/13510/11.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного. керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» , ст. 2. ст. 8-11, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адмністративний позов Алчевського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по виплаченим коштам по безробіттю до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаченим коштам по безробіттю в сумі 6559,06 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцепроживання: АДРЕСА_1) на користь Алчевського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р № 37175974900027 в ГУ ДКСУ у Луганській області МФО 804013) виплачені кошти по матеріальному забезпеченню на випадок безробіття в розмірі 6559, 06 грн. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 06 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 15 жовтня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов