Судове рішення #3266474

                                                                                               К-38694/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

 

“16” липня  2008 року                                                                                          м. Київ

 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

 

Головуючого: Сіроша М.В.

Суддів:  Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Шкляр Л.Т.

 

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006р.

у справі  №5/2082-15/238а

за позовом  Санітарної епідеміологічної станції Перемишлянського району

до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -            

 

встановив:

 

У липні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про скасування рішення Золочівської МДПІ, яка реорганізована у ДПІ у Перемишлянському районі, №0000042333/0 від 11.03.2006р. та №0000042333/1 від 03.05.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваним рішенням неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 7949,18грн., оскільки вказана сума відображена в бухгалтерському обліку, а твердження податкового органу про неоприбуткування готівки не відповідає дійсним обставинам справи.

Постановою господарського суду Львівської області від 21 вересня 2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006р., позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним рішення Золочівської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.03.2006р. №000042333/1 в частині суми 39745,90грн. Судовий збір стягнуто з відповідача на користь позивача в сумі 3,40грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що відповідачем належним чином документально не доведено наявність у позивача перевищення ліміту готівки в касі, оскільки 05.04.2005р. готівка в сумі 7949,18 була оприбуткована згідно касового ордеру №10 і тоді ж видана у виплату заробітної плати, що підтверджено видатковим касовим ордером №17а від 05.04.2005р...

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Перемишлянському районі звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідача, Санітарно епідеміологічна станція Перемишлянського району, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції якою було залишено без змін постанову суду першої інстанції про визнання неправомірним рішення Золочівської МДПІ від 03.05.2006р. №0000042333/0 в частині 39745,90грн., просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановленонаступне.

На підставі подання контрольно-ревізійного відділу державної контрольно-ревізійної служби у Перемишлянському районі від 27.02.2006р. №8-15-33/88 Перемишлянським відділенням Золочівської МДПІ прийнято рішення від 11.03.2006р. №0000042333/0 про застосування до Санітарної епідеміологічної станції Перемишлянського району штрафних (фінансових) санкцій в сумі 39791,22грн..

Висновками  акту контрольно-ревізійного управління у Львівській області №8-04/6 від 15.02.2006р., зокрема, встановлено:

- одержана за чеками готівка з реєстраційних казначейських рахунків оприбуткована по касовій книзі не у повній сумі, а саме, по чеку за 05.04.2005р. одержано готівку в сумі 7949,18грн., яка не оприбуткована по касі;

- виявлено один випадокутримання в касі установи понадлімітного залишку у період з 21.09.2005р. по 05.10.2005р., а саме, при встановленому ліміті 17,00грн. утримувалась готівка в сумі 19,06грн. і понадлімітний залишок в сумі 2,06грн. утримувався 11 днів.

Скарги позивача про скасування зазначеного рішення від 11.03.2006р. до вищестоящих органів державної податкової служби залишені без задоволення та прийнято рішення 03.05.2006р. №0000042333/1 із продовженим терміном сплати суми штрафних санкцій у якому сума штрафних санкцій залишилась незмінною.

Як встановлено судом, 05.04.2006р. на виплату заробітної плати за березень 2005р. позивач отримав готівку в сумі 7949,18грн..

Згідно п.2.6. постанови правління НБУ №637 від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», уся готівка, що надходить до каси, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 4,2 вказаної норми передбачено, що кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне опибуткування) у касах готівки згідно п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено застосування відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Матеріалами справи підтверджується, що на виплату заробітної плати за березень 2005р. згідно прибуткового касового ордеру №10 від 05.04.2005р. позивач отримав готівкові кошти в сумі 7949,18грн.. Зазначена сума готівки того ж дня – 05.04.2005р. була використана на виплату заробітної плати, що підтверджується видатковим касовим ордером №17а від 05.04.2005р..

Щодо застосування до позивача штрафної санкції в сумі 45,32грн. за перевищення ліміту каси в сумі 2,06грн. з 21.09.2005р. по 05.10.2005р., судова колегія погоджується із правомірністю застосування такої відповідальності.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в якихповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

 

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області – залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

 

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація