Справа №1-42 /2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22  лютого 2008 року                                                                                      м.  Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                                                 Свиргуненко Ю.М.

при секретарі                                                           Федорченко Г.В.

за участю прокурора                                               Таранушича С.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  українки,  громадянки України,  уродженки с Дроздівщина Лебединського району,  мешканки АДРЕСА_1,  освіта середня,  заміжньої,  непрацюючої,  раніше не судимої,  - за ч. 1 ст. 213 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно  ст.  1 Закону України «Про металобрухт» від 5 травня 1999 року,  операції з металобрухтом - заготівля,  переробка,  металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів; заготівля металобрухту - діяльність,  пов'язана із збиранням,  купівлею,  зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності,  які здійснюють операції з металобрухтом; купівля та (або) реалізація металобрухту - діяльність пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Статтею 4 цього Закону України передбачено,  що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими переробними підприємствами,  а також їх приймальними пунктами. Діяльність,  пов'язана із заготівлею брухту чорних та кольорових металів,  провадиться на підставі ліцензії,  що видається в порядку,  встановленому законодавством.  Приймання брухту у фізичних осіб,  які не є суб'єктами підприємницької діяльності,  забороняється. Збирання,  заготівля,  переробка,  реалізація металобрухту фізичними особами забороняються.

Відповідно до  ст.  6 Закону України «Про металобрухт»,  оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси в банках готівкою або шляхом поштового переказу за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності,  який здійснює операції з металобрухтом.  Забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операції з металобрухтом.

Порушуючи вищевказані вимоги діючого законодавства,  ОСОБА_1.  починаючи з травня 2007 року,  умисно,  з метою отримання прибутку,  за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1,  організувала незаконний пункт прийому брухту металів та займалась купівлею металобрухту від населення,  який зберігала у себе вдома,  при чому ліцензії на здійснення операції з металобрухтом вона не мала та до відповідних державних органів з цього приводу не зверталась. Під час огляду господарства ОСОБА_1. ,  проведеного 9 листопада 2007 співробітниками ЛВ на  ст.  Суми,  було виявлено і вилучено 790 кг брухту чорних металів,  які ОСОБА_1.  придбала від населення і зберігала у себе вдома. Допитана в судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_1.  винною себе визнала повністю і показала,  що з травня 2007 року за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1,  організувала пункт прийому брухту металів та займалась купівлею металобрухту від населення.,  який зберігала у себе вдома,  при чому ліцензії на здійснення операції з металобрухтом вона не мала та до відповідних державних органів з цього приводу не зверталась.

Покази підсудної відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

Таким чином,  факт скоєння ОСОБА_1.  злочину при обставинах,  відображених в описовій частині вироку,  доказаний повністю. За таких обставин,  суд дії ОСОБА_1.  кваліфікує за ч. 1  ст.  213 КК України,  як порушення порядку здійснення операції з брухтом кольорових та чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії),  одержання якого передбачено законодавством та організація незаконного пункту прийому металобрухту.

При призначенні виду та міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину,  те що тяжких наслідків від вчиненого нею діяння не настало,  а також особу ОСОБА_1. ,  яка

2 

позитивно характеризується за місцем мешкання,  ніде не працює,  на утриманні має трьох неповнолітніх дітей скоїла.

Повне визнання вини,  сприяння розкриттю злочину і встановленню істини в справі,  щире каяття,  суд визнає обставинами,  які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1.

Обставин,  що обтяжують покарання в ході судового слідства не встановлено.

Таким чином,  суд вважає,  що за вчинення ОСОБА_1 злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  213 КК України,  необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді громадських робіт.

Речові докази - металобрухт підлягають оберненню в доход держави.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  с.  323,  324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  213 ч. 1   КК України,  і призначити їй покарання за цим законом у виді 150 годин громадських робіт.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Відповідно до  ст.  81 ч. 1 п. 4 КПК України речові докази - 790 кг металобрухту - передати в доход держави (а. с.  37-39).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.