Справа № 620/879/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.10.2013 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОГІЄНКА Д.В.,
при секретарі - НІКОЛЕНКО Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка, цивільну справу №620/879/13-ц за позовом прокурора Зачепилівського району Харківської області в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Харківській області до ОСОБА_1, третя особа – Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В:
До Зачепилівського районного суду, в порядку ст. 45 ЦПК України, надійшов позов прокурора Зачепилівського району Харківської області в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Харківській області до ОСОБА_1, третя особа – Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, в якому позивач зазначив, що під час проведення перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст. 125,126 ЗК України використовує земельну ділянку площею 3,7 га із земель державної власності, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району за межами населеного пункту, тобто використовує її за відсутності відповідного права власності чи користування, державної реєстрації, що свідчить про її самовільне зайняття. У зв’язку з чим Державі заподіяно шкоду в розмірі 3358,54 грн. Із змісту заяви вбачається, що відмова відповідача відшкодувати шкоду та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку обмежує власника в праві розпоряджатися нею на власний розсуд, тому прокурор звернувся до суду з вимогами: зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку; стягнути з неї кошти за самовільне зайняття земельної ділянки у сумі 3358,73 грн. на користь головного управління Держземагенства у Харківській області; судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні прокурор Барибін С.С. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити.
Представник головного управління Держземагенства у Харківській області ОСОБА_2 не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Надала клопотання про згоду з позовом прокурора та просила розглянути справу без її участі.
Представник третьої особи Державної інспекції сільського господарства в Харківській області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Надав клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_4 зазначили, що не згодні з позовом, надавши письмові заперечення, з яких вбачається, що рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 18.09.2012р. за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну (частку) пай, в розмірі 3,50 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, крім того рішенням суду Зачепилівську районну державну адміністрацію зобов’язано видати розпорядження на виготовлення державного акту на вказану земельну ділянку. 17.12.2012р. таке розпорядження було видано і було виготовлено проект землеустрою, де є схема розташування належної їй земельної ділянки, акт прийому-передачі межових знаків, тому ОСОБА_1 вважає, що користується земельною ділянкою на законних підставах. Окрім того, серед додатків до позовної заяви є лист-відповідь прокурору Зачепилівського району за підписом начальника відділу Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області ОСОБА_5, в якому є перелік прізвищ осіб, які мають на праві власності затверджені проекти землеустрою, де зазначено і її прізвище та по батькові, але ім’я замість ОСОБА_1 записано ОСОБА_5. Отже, на думку відповідача, мова йдеться про іншу особу.
Суд, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи:
- позовну заяву;
- копія постанови Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про накладення адміністративного стягнення № 000544 від 21.08.2013 р.;
- копію акту обстеження земельної ділянки № 324 від 13.08.2013 р.;
- копію акту Державної інспекції сільського господарства в Харківській області № 299 від 13.08.2013 р.;
- копію припису Державної інспекції сільського господарства в Харківській області № 253 від 13.08.2013 р.;
- копію протоколу про адміністративне правопорушення № 002444 від 13.08.2013 р.;
- копію розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки гр. ОСОБА_1;
- копію листа відділу Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області № 303 від 18.09.2013 р.;
- копію листа Державної інспекції сільського господарства в Харківській області № 04.01-28/8405 від 29.08.2013 р.;
- заперечення ОСОБА_1 на позовну заяву від 07.10.2013 р.;
- копія паспортних даних ОСОБА_1;
- копію заяви ОСОБА_1 від 27.02.2013 р. про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- затверджена копія технічного завдання на виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовника ОСОБА_1;
- копія розпорядження Зачепилівської РДА № 658 від 17.12.2012 р. «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1Г.»;
- копія рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 18.09.2012р.;
- поштові квитанції та повідомлення;
- пояснення представника Держінспекції сільського господарства від 15.10.2013р.;
- клопотання представника відділу Держземагентства від 14.10.2013р.;
- витяг з державного земельного кадастру станом на 15.10.2013р.;
прийшов до висновку, що спірні правовідносин слід регулювати наступними нормами права:
- ч.1,2 ст. 13 Конституції України: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону»;
- ч.1 ст. 14 Конституції України: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону»;
- ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»: «Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси»;
- п. 8-1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: «Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування»;
- ст. 125 Земельного Кодексу України: «Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав»;
- ст. 126 Земельного Кодексу України: «Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
- п. б ч.1 ст. 211 Земельного Кодексу України: «Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок»;
- ст. 212 Земельного Кодексу України: «Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними».
Суд вважає доведеними та такими, що мають значення для правильного вирішення спору наступні обставини.
13 серпня 2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення №002444 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, в результаті порушення нею вимог ст. 125 Земельного Кодексу України у зв’язку із самовільним зайняттям нею земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною орієнтовною площею 3,7 га., яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області під засівання соняшника. В протоколі було повідомлено відповідача про час та місце розгляду її адміністративного правопорушення та міститься підпис ОСОБА_1 про отримання нею другого примірника даного протоколу (а.с.14-15). 21.08.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області винесено постанову №000544 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (а.с. 6), передбаченого ст. 53-1 КУпАП у розмірі 170,00 гривень в результаті порушення нею вимог ст. 125, п.б ч.1 ст. 211 Земельного Кодексу України у зв’язку із самовільним зайняттям нею земельної ділянки, що спричинило матеріальну шкоду державі на загальну суму 3558,73 грн. (а.с. 16). Пунктом 11 постанови від 21.08.2013р. роз’яснено ОСОБА_1 її право оскаржити дану постанову в порядку, передбаченому законом, проте в матеріалах справи не міститься жодних доказів оскарження відповідачем даної постанови, що змушує суд прийти до висновку про згоду ОСОБА_1 з накладеним на неї стягненням і визнання своєї вини у самовільному зайняття земельної ділянки площею 3,7 га, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області.
Доводи відповідача про належність саме їй земельної ділянки площею 3,7 га, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, які обґрунтовуються нею наявним рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 18.09.2012р. та рішенням Зачепилівської районної державної адміністрації від 17.12.2012р., не знайшли свого підтвердження, враховуючи наступне. Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 18.09.2012р. за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) в розмірі 3,50 умовних кадастрових гектарів реформованого КСП «Заповіт Леніна» Зачепилівського району Харківської області та зобов’язано Зачепилівську РДА Харківської області видати розпорядження про виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку відповідної площі на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області на ім’я ОСОБА_1 Розпорядженням Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області № 658 від 17.12.2012р. надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 загальною площею 3,50 умовних кадастрових гектарів ріллі із земель запасу та рекомендовано звернутися до організації, яка має відповідний дозвіл для укладення договору на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також подати на розгляд РДА розроблений та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тобто, ні рішення суду, ні розпорядження РДА не підтверджують наявність у громадянки ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 3,50 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, та якою ОСОБА_1 користується шляхом засіву її соняшником. Надані нею докази свідчать лише про тривалість процедури набуття нею права власності на зазначену земельну ділянку, оскільки право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку та виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного Кодексу України) або з 2013р. свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (п. 8-1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Відповідно до витягу з державного земельного кадастру від 15.10.2013р. (а.с.61-63) право власності на спірну ділянку на день розгляду справи в суді залишається за державою.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог прокурора в частині зобов’язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку площею 3,7 га із земель державної власності, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області.
Вимоги прокурора про стягнення коштів у відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, також підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки нормативний розрахунок збитків, проведений державним інспектором сільського господарства у Харківській області ОСОБА_6 на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 (а.с. 16), не спростовується іншими доказами по справі.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 229,40 грн. належить стягнути з відповідача в доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 88, 208, 209, 213, 214, 215, ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву прокурора Зачепилівського району Харківської області в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Харківській області до ОСОБА_1, третя особа – Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,7 га із земель державної власності, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області за межами населених пунктів.
Стягнути на користь Держави з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 збитки в розмірі 3558 (три тисячі п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 73 коп., які належить перерахувати на рахунок №35216001005237 в ГУ ДКСУ Харківської області, МФО851011, одержувач коштів: Головне управління Держземагентства у Харківській області, код ЄДРПОУ 38385479.
Стягнути на користь Держави з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 40 коп., який належить перерахувати на рахунок №31212206700216 в ГУ ДКСУ Харківської області, МФО851011, одержувач коштів: УДКСУ у Зачепиліському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 35579029, код платежу 22030001.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий, суддя
Зачепилівського районного суду
Харківської області ОСОБА_7