Справа № 290/367/13-к

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

_____________________________________________________________

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 жовтня 2013року смт.Романів Романівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кравчук В.П.

при секретарі судового засідання Багінській В.І.

з участю прокурора Ксінзука О.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013060150000006 стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки та проживаючої в АДРЕСА_1, одруженої, маючої на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючої, раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та проживаючої в АДРЕСА_2, з базовою загальною середньою освітою, не одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не маючої, не працюючої, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

8 травня 2012 року близько 16 години в с. Колодяжне Романівського району між ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин виник конфлікт. Про даний факт стало відомо матері ОСОБА_6 - ОСОБА_1 та тітці ОСОБА_2.

ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин разом з ОСОБА_2 вирішила вчинити побиття ОСОБА_4

З цією метою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи умисно і спільно як співучасники злочинної змови, з єдиною злочинною метою, прибули до будівлі Колодяженської сільської ради, розташованої по вул. Перемоги, 2 с. Колодяжне Романівського району, де на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_1 умисно вирвала пучок волосся з голови ОСОБА_4, а ОСОБА_2 в свою чергу нанесла удар кулаком в ділянку лівого ока ОСОБА_4 В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли не менше чотирьох ударів кулаками по голові та інших частинах тіла ОСОБА_4

Всього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли не менше чотирьох ударів кулаками по голові та інших частинах тіла ОСОБА_4, таким чином спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки лівого ока, садна лівої скулової ділянки, садна лівої нігтьової пластинки, садна задньої поверхні шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначну втрату працездатності, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому визнала частково та показала, що 8 травня 2012 року біля 16 год. вона спільно із ОСОБА_2 прибули до приміщення Колодяженської сільської ради з метою захисту своєї дочки ОСОБА_6, де підійшла до потерпілої ОСОБА_4 та першою вдарила потерпілу по лиці, нанесла їй лише один удар. Більше потерпілу вона не била, а лише оборонялася.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненому не визнала та показала, що 8 травня 2012 року біля 16год. вона разом із своєю сестрою ОСОБА_1 прийшли до приміщення Колодяженської сільської ради, з метою захисту своєї племінниці ОСОБА_6, яку тягала за волосся ОСОБА_4 ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_4 та вдарила її по лиці, а потім почала тягати її за волосся. Вона за коси ОСОБА_4 брала, але не била, а лише розбороняла цей конфлікт, при цьому жодних ударів потерпілій не наносила.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_4 показала, що після побиття її племінниці ОСОБА_7 вона повідомила в Романівський РВ та прокуратуру про даний факт. 8 травня 2012 року разом із дільничним інспектром міліції Романівського РВ вони приїхали в с. Колодяжне, де біля приміщення Колодяженської сільської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які знаходилися в стані алкогольного сп"яніння, разом налетіли на неї та почали лупцювати. Спочатку ОСОБА_1 накинулась та вирвала з її голови пучок волосся, а ОСОБА_2 умисно нанесла удар кулаком в область лівого ока. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом нанесли їй ще по декілька ударів руками по різних частинах тіла.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 8 травня 2012 року разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 та дільничним інспектором міліції приїхали до приміщення Колодяженської сільської ради, щоб розібратися з питанням побиття її внучки ОСОБА_7 Прибігли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які знаходилися в стані алкогольного сп"яніння, де ОСОБА_1 відразу схопила ОСОБА_4 за волосся на макушці та вирвала пучок волосся, а ОСОБА_2 нанесла потерпілій удар кулаком в ліве око; після цього стали бити потерпілу, яких не можна було утихомирити.

Свідок ОСОБА_10 - чоловік потерпілої, показав, що 8 травня 2012 року до приміщення Колодяженської сільської ради прибігли дві жінки та відразу кинулися до бійки, одна жінка рвала за волосся ОСОБА_4, друга жінка - била кулаком в обличчя потерпілу , а потім двох наносили удари по тілу потерпілої. Він хотів розборонити даний конфлікт, але його перекинули через забор.

Свідок ОСОБА_11 - дільничний інспектор міліції Романівського РВ УМВС, показав, що був присутній 8 травня 2012 року під час конфлікту між потерпілою ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_6, де ОСОБА_4 взяла за волосся неповнолітню ОСОБА_6 та намагалася спричинити їй фізичний біль такий же, як та спричиняла для ОСОБА_7, але він розборонив це. Через деякий час прийшли обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та розпочали бійку з ОСОБА_4, яку він також разом з іншими особами намагався припинити. Після даного конфлікту потерпіла скаржилася на порвану сумку, блузку та на біль в голові.

Свідок ОСОБА_7 показала, що 5 травня 2012 року її побили в селі, 8 травня 2012 року вона повідомила про це свою бабу ОСОБА_8, яка приїхала із її тіткою ОСОБА_4 та інспектором міліції та забрали її для надання пояснень. Біля приміщення Колодяженської сільської ради ОСОБА_6 почала її ображати на накинулася на неї, але ОСОБА_4 схопила її за волосся та відкинула від неї. Вона також була очевидцем бійки між обвинуваченими та тіткою ОСОБА_4: обвинувачені перші накинулися та тітку, ОСОБА_1 рвала за волосся тітку, а ОСОБА_2 вдарила кулаком в лице, після цього почалася бійка, яку всі розбороняли.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 показали, що 8 травня 2012 року потерпіла ОСОБА_4 приїхала в с. Колодяжне підготовленою, у порваній одежі, сама розпочала бійку з обвинуваченими з метою заробити кошти на компютер.

Свідок ОСОБА_14 показав, що 8 травня 2012 року по дорозі до Колодяженської сільської ради зустрів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які йшли розбиратися за що б"ють їх дочку ОСОБА_6 Біля сільської ради бачив неповнолітню ОСОБА_6, яка плакала та розповіла, що її смикали за коси. Після цього розпочалася бійка між обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та полонськими жінками, в ході якої вони смикали один одного за коси та дерлися, проявляючи агресію.

Свідок ОСОБА_6 показала, що 8 травня 2012 року біля сільської ради с. Колодяжне ОСОБА_4 стала тягати її за коси, їй було боляче; дільничий інспектор міліції відтягнув ОСОБА_4 він неї. Через 10 хвилин прийшли її мати ОСОБА_1 та тітка ОСОБА_2; мама запитала у неї хто тягав за коси, вона показала на ОСОБА_4 Після чого мама вдарила ОСОБА_4 по лиці та почалася бійка; ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тягали один одного за коси. Бійку розбороняв ОСОБА_14 та дільничний інспектор міліції.

Крім вищенаведених доказів винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується також дослідженими та оголошеними в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме :

- Висновком судово-медичної експертизи №18 від 18.01.2013 року (а.с.30), згідно якої при судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 є тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки лівого ока, садна лівої скулової ділянки, садна лівої нігтьової пластинки, садна задньої поверхні шиї, що відносяться до легкого ступеню тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від ударів рукою. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, експерт вважає, що було нанесено не менше 4-х ударів. Давність тілесних ушкоджень може відповідати терміну, вказаному в постанові. Утворення даних тілесних ушкоджень не характерно для падіння на площині. В момент отримання тілесних ушкоджень птерпіла могла знаходитись в любому положенні, за винятком того, коли поверхні розтвшування тілесних ушкоджень стають недоступними для нанесення ударів.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_15 показав, що судово-медичне обстеження потерпілої ОСОБА_4 ним проводилося 10 травня 2012 року, що стоверджується актом судово-медичного обстеження №129 від 10.05.2012 року (а.с.5). В дослідницькій частині висновку експерта ним помилково зазначено дату проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_4 03.05.2012року.

- Протоколом огляду місця події та план - схемою до нього від 21.01.2013 року (а.с.33-35), де місцем пригоди являється ділянка автодороги по вул. Перемоги, в с.Колодяжне Романівського району Житомирської області, де розташоване приміщення Колодяженської сільської ради.

Суд критично оцінює показання обвинувачених ОСОБА_1, яка визнала лише нанесення нею одного удару лодонею по обличчю потерпілої, та показання ОСОБА_2, яка повністю заперечує свою причетність до скоєного злочину, як дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки їх показання спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_6, висновком судово-медичної експертизи №18 від 18.01.2013 року та показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_15 наданими в судовому засіданні.

Суд також критично відноситься до показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, які знаходяться у неприязних відносинах із потерпілою ОСОБА_4, та є кумами обвинувачених, а тому зацікавлені у дачі показань на користь обвинувачених.

З врахуванням вищевикладеного суд вважає винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 у скоєнні злочину повністю доведеною та кваліфікує їх дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров"я чи незначної стійкої втрати працездатності відносно потерпілої ОСОБА_4

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно ст. 67 ч.1 п.2 КК України, суд визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує, що вони вчинили злочин невеликої тяжкості, раніше не судимі та до кримінальної відповідальності не притягувалися, за місцем проживання характеризуються позитивно, обвинувачена ОСОБА_1 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, обвинувачені постійного місця роботи не мають, потерпіла в судовому засіданні просила суворо покарати винних, а тому з врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно бути призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт.

По даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди 340 грн. та по 10000грн. моральної шкоди. В процесі судового розгляду ОСОБА_4 від заявленого позову про відшкодування матеріальної шкоди 340грн. відмовилася; просить стягнути із кожної з обвинувачених по 10 000грн. моральної шкоди, мотивуючи тим, що вона 2 місяці не могла працювати та торгувати приватним підприємцем; у зв"язку із спричиненими тілесними ушкодженнями не могла бути присутньою на випускних балах в своїх дітей, які закінчували 9 класів; їй було стидно спілкуватися та бачитися із сусідами. Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлений позов не визнали.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілої суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст.23 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним діями чи бездіяльністю.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення - обвинуваченими вчинено злочин невеликої тяжкості, але об"єктом порушення є здоров"я та життя потерпілої; глибину фізичних та душевних страждань потерпілої; позбавлення можливості потерпілої реалізовувати свою професійну діяльність на деякий час, тобто повноцінно працювати внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень; ступінь вини обвинувачених, які вчинили умисний злочин, а також поведінку самої потерпілої ОСОБА_4, яка взявши за волосся відкинила неповнолітню ОСОБА_6, що стверджується показаннями неповнолітньої ОСОБА_6 та дільничного інспектора міліції ОСОБА_11, що передувало вчиненню обвинуваченими даного злочину; тривалість страждань потерпілої та вимушених змін у її житті. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом також враховуються вимоги розумності та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд вважає наявним причинно-наслідковий зв'язок між скоєним обвинуваченими злочином і перенесеними потерпілою моральними та фізичними стражданнями, внаслідок яких порушився її нормальний ритм та спосіб життя та роботи на деякий час, та керуючись принципом справедливості і розумності , враховуючи майновий стан обвинувачних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які постійного місця роботи не мають, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої по 2 500 гривень моральної шкоди, з кожної.

Судових витрат та речових доказів по даному кримінальному провадженню немає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовільнити частково: стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування заподіяної моральної шкоди по 2 500-00 грн. (Дві тисячі п"ятсот гривень 00 копійок), з кожної.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя В.П. Кравчук