Справа № 2-548/12-1012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 листопада 2012 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого -судді Ткаченка Ю.В.,

при секретарі -Євтушенко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання майна особистою приватною власністю. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 1994 року по 28 листопада 2000 року. Спільне проживання і сімейні відносини в них тривали менше року. З 1995 року вони шлюбних відносин не підтримують та разом не проживають. Спільних дітей від шлюбу не мають. Шлюбні відносини не відновлювали.

21 жовтня 1997 року позивач за свої власні кошти, які були подаровані їй матір'ю, придбала житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчено Іванківською районною державною нотаріальною конторою 21 жовтня 1997 року за реєстром №3842. Покупцем у договорі купівлі-продажу була зазначена позивач особисто, тому була впевнена, що будинок її особиста власність. Після укладення договору купівлі-продажу реєстрація права власності також відбулася на її ім'я, і в реєстраційному написі зазначено, що будинок належить їй на праві особистої власності.

За клопотанням відповідача, у 1998 році позивач дала згоду на його реєстрацію у вказаному будинку.

Після офіційного розлучення позивач запропонувала відповідачу знятися з реєстрації, на що він не заперечував, але і не знімався з реєстраційного обліку, відповідач ніколи фактично не користувався вказаним будинком, не мав свого особистого майна в даному будинку, ніколи не платив ніяких комунальних платежів. Тому рішенням Іванківського районного суду Київської області від 14 липня 2010 року відповідач був визнаний таким, до втратив право користування жилим приміщенням.

У зв'язку з тим, що немає іншого порядку крім судового для визнання майна особистою приватною власністю, що обмежує право позивача розпоряджатись будинком на власний розсуд, вона змушена звертатися з даною заявою до суду.

Позивач просить визнати за нею право особистої приватної власності на жилий будинок з надвірними будівлями.

В судове засідання з'явилася позивач.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у зв'язку з неможливістю встановити місце його проживання (перебування) та роботи, він був повідомлений про розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України через оголошення у пресі. Заяв і клопотань від нього до суду не надходило. З огляду на вищевказане, та враховуючи позицію позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, між позивачем та відповідачем 31.08.1994 року було зареєстровано шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва за актовим записом № 1840. Свідоцтвом про розірвання шлюбу стверджується, що 28.11.2000 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, укладеного 21.10.1997 року, позивач придбала жилий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно позивач була зареєстрована як власник домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, форма власності: приватна, частка 1/1.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок, останній належить позивачу.

Крім того, позивач володіє земельною ділянкою, на якому розташоване домоволодіння, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 14.07.2010 року відповідач був визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1.

Рішенням сесії Заруддянської сільської ради № V-27/60 від 19.09.2008 року вулицю Жовтнева в с. Кірове було перейменовано на вулицю Центральна.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, пояснила наступне. З позивачем вона знайома давно. Родичами вони не є. Раніше, вона товаришувала з покійною матір'ю позивача -ОСОБА_6 та часто була у них вдова як гість та подруга. Одного разу, будучи запрошеною, на сьогоднішній день покійною ОСОБА_6, на день народження позивача (ОСОБА_1) вона чула та бачила, як ОСОБА_6 подарувала та передала особисто ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1000 доларів США, в якості подарунку на день народження. Пізніше, позивач -ОСОБА_1, за подаровані їй матір'ю кошти (1000 дол. США) придбала дачний будинок в с. Кірово, Іванківському району. Щодо її колишнього чоловіка, який був підданим іншої держави, вона може пояснити, що він (відповідач) певний період часу, приблизно з 1995-1997 рр. проживав (винаймав) у неї квартиру, але з 1997 року, їй нічого невідомо про його місце перебування та проживання.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7, пояснив, що позивач, ОСОБА_1 є його рідною сестрою. Її колишнього чоловіка, він бачив вперше і в останнє на їх весіллі. З того часу він не знає про місце перебування чи проживання колишнього чоловіка сестри (відповідача). З приводу будинку в с. Кірове, Іванківського району, Київської області, який придбала його сестра за кошти подаровані їх покійною матір'ю на день народження ОСОБА_1, він підтверджує та наполягає на тому, що кошти були подаровані, та будинок був придбаний на ці кошти.

Вислухавши доводи позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто, є його особистою приватною власністю.

Особистою приватною власністю одного з подружжя також визнається майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування.

Таким чином, грошові кошти, які позивач отримала в дарунок від своєї матері, ОСОБА_6, що стверджується показами свідків, були її особистою приватною власністю.

За вказані кошти нею особисто 21.10.1997 року був придбаний будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстроване її право приватної власності на вказане майно, тобто вона набула право особистої приватної власності на нього.

Крім того, суд враховує факти, які встановлені рішенням Іванківського районного суду Київської області від 14.07.2010 року № 2-670/2010 (яке набрало чинності), а саме, що саме позивач є власником вищевказаного будинку, а відповідач там був формально зареєстрований, але ніякого відношення до будинку ніколи не мав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 57 СК України, ст. ст. 10, 11, 74, 209, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, право особистої приватної власності на жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії. Форма і зміст такої заяви повинна відповідати вимогам ст. 229 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Суддя: