Придніпровський районний суд м.Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

15.10.2013 року номер справи 2314/9463/12

У Х В А Л А

15 жовтня 2013 року Колегія суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Макаренка І.В.

суддів - Смоляра А.О., Піковського В.Ю.

при секретарях - Лисенко І.В., Чипинозі К.М.

з участю: прокурора - Бицюка О.М.

захисника - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу про обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України за організацію закінченого замаху на умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

Під час судового засідання захисник підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд, мотивуючи його тим, що підсудний тривалий час утримується під вартою та має постійне місце проживання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд вважає, що воно підлягає до задоволення.

Так, відповідно до п. 219 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви» (Jecius v. Lithuania) N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і одмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні мотивувати свої рішення про продовження тримання іі під вартою іншими підставами (див. рішення у справі «Яблонський проти Польші» (Jabtoriski v. Poland) N 33492/96, п. 80, від 21 грудня 2000 року). Крім того такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи «за» і «проти» звільнення з під варти не повинні бути «загальними і абстрактними» (рішення у справа «Іловецький проти Польші» (Illowiecki v.Poland) N27504/95, п. 61, від 4 жовтня 2001 року, та «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia) NN 46133/99 і 48183, п. 63, ECHR 2003-IX).

Тому з урахуванням викладених по справі обставин та зазначених положень Європейського суду з прав людини, не вбачається наявності чітких ознак того, що перебування ОСОБА_3 під вартою буде обґрунтованим.

Враховуючи тривалий час перебування підсудного під варто, тобто з 02 березня 2011 року по теперішній час, його вік, наявність у нього постійного місця проживання, що в своїй сукупності може забезпечити його належну процесуальну поведінку, суд вважає за можливе змінити йому запобіжний захід з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти негайно з зали суду.

Керуючись ст. ст. 273, 296 КПК України 1960 року, суд, -

п о с т а н о в и в:

Змінити підсудному ОСОБА_3 запобіжний захід з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти негайно з залу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

с у д д і:

__________________ __________________ _____________________

(Макаренко І.В.) (Смоляр А.О.) (Піковський В.Ю.)