Справа № 366/1647/13-ц
Провадження № 2/366/333/13
УХВАЛА
17 червня 2013 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши позовну заяву Іванківської селищної ради до ОСОБА_1, КОФ ДП «Центр ДЗК» Іванківський районний виробничий відділ, третя особа: ОСОБА_2 про скасування права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
14.06.2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Іванківської селищної ради від 05.11.2004 року № 16/62-1 ОСОБА_1 було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,04 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Серед документів, які були передані до КОФ ДП «Центр ДЗК» Іванківського районного виробничого відділу для оформлення, знаходився акт про погодження та встановлення в натурі зовнішньої межі земельної ділянки та про передачу на зберігання межових знаків, який не був засвідчений Іванківською селищною радою, а підпис суміжного користувача - ОСОБА_2 - підроблений.
Працівниками КОФ ДП «Центр ДЗК» Іванківського районного виробничого відділу при безпосередньому виїзді на земельну ділянку, було встановлено межові знаки на землях загального користування. Внаслідок такого самозахоплення було порушено право третьої особи на користування її земельною ділянкою, а також перекрито прохід громадян територіальної громади, що проживають по вулицях Поліській та Рильського. На підставі документів, наданих відповідачами, було виготовлено право власності на земельну ділянку площею 0, 0408 га.
Позивач просить скасувати право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1; вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку; витребувати необхідні для вирішення судової справи документи у відповідачів; судові витрати покласти на відповідачів.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до п. 7 Постанови ПВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).
З огляду на викладене слід зазначити, що позивачем обрано спосіб захисту, не передбачений законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Всупереч цьому припису, позивач просить суд витребувати у відповідачів необхідні для вирішення справи документи, не конкретизуючи при цьому, які саме документи слід витребувати. Крім того, така вимога позивача суперечить вимогам ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Позивачем до позову додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 132 грн. 20 коп. Однак із змісту позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу як майнового характеру, так вимогу про забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору для позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0, 2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, заяви (клопотання) про забезпечення позову - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Всупереч положенням ст. 80 ЦПК України, позивачем не визначена ціна позову та не надано документ, який підтверджує вартість земельної ділянки, право власності на яку він просить скасувати.
На підставі викладеного, вважаю, що позовну заяву Іванківської селищної ради слід залишити без руху, надавши їй строк для усунення недоліків, визначених в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст.ст. 15, 80, 119, 121 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Іванківської селищної ради до ОСОБА_1, КОФ ДП «Центр ДЗК» Іванківський районний виробничий відділ, третя особа: ОСОБА_2 про скасування права власності на земельну ділянку, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення зазначених у мотивувальній частині недоліків - чотири дні з дня отримання ним копії даної ухвали.
Роз'яснити Іванківській селищній раді, що у разі невиконання вимог даної ухвали у визначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/
Копія вірна
Суддя: