ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 р. (о 10:25) Справа №2а-2349/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О., за участю представників сторін:

від позивача - Галінкіна О.О., посвідчення № НОМЕР_2, довіреність № 13-37/1/13 від 23.04.13,

від відповідача - Алекторська Х.Ю., паспорт НОМЕР_3, довіреність № 05/1292 від 26.07.13

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в АР Крим

до Кримської митниці

про спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Державна фінансова інспекція в АР Крим (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Кримської митниці (далі - відповідач) про виконання пунктів 2, 3, 4, 5 вимоги КРУ в АР Крим від 01.09.2011 року № 01-08-14-14/8289.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.09.2013 року проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №765 шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління утворенні як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фінансової інспекції. Згідно до п. 2 вказаної постанови територіальні органи Головного контрольно-ревізійного управління, які перетворюються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються.

Відповідно до п. 1.1.1.2 плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в АР Крим на 2-й квартал 2011 року, на підставі направлень від 23.06.2011р. № 694, № 695, № 696 заступником начальника відділу інспектування органів державної влади Гурінович О.О. та ОСОБА_4 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Кримської митниці за період з 01.01.2009р. по 31.05.2011р., за результатами якої встановлено ряд порушень.

За наслідками проведеної ревізії було складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності в Кримської митниці за період з 01.01.2009р. по 31.05.2011р. від 04.08.2011р. № 08-21/56 (а.с. 19-51).

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх в подальшому КРУ в АРК на адресу відповідача направлені письмові вимоги № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011р. (а.с. 52-61).

Згідно пунктів 2-5 Вимоги позивачу пред'явлені наступні вимоги:

2. Провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 19,22 тис.грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 6,83 тис.грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). Оскільки ревізією правильності нарахування та виплати надбавок встановлено, що в порушення п. 1,2,4,5 Постанови КМУ від 31.05.2006р. № 767 "Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби" протягом січня-травня 2009 року водіям Кримської митниці, які мають спеціальне звання, нараховано та сплачено надбавки за класність та ненормований робочий день, які не повинні їм сплачуватися. Порушення призвело до зайвого нарахування надбавок на загальну суму 19,22 тис.грн. та відповідно зайвих нарахувань та перерахувань внесків до державних цільових фондів на суму 6,83 тис. грн.

3. Провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 3,27 тис.грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1,19 тис.грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). Оскільки в порушення п. 2 Положення про види і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого Постановою КМУ № 414 від 15.06.1994 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, встановлені та виплачені надбавки до посадових окладів незалежно від ступеня секретності інформації (10% - "таємно"), а залежно від форми допуску (15%-"цілком таємно"), що призвело до незаконного нарахування та виплати надбавки в умовах режимних обмежень на загальну суму 3,27 тис.грн. та відповідно зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 1,19 тис.грн.

4. Провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 4,07 тис.грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1,46 тис.грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). Оскільки встановлені в ході ревізії порушення, а саме п. 1,2,4,5 Постанови № 767 та п. 2 Положення про види і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого Постановою КМУ № 414 від 15.06.1994, призвели до зайвого нарахування заробітної плати за час перебування у відпустках та матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 4,07 тис.грн. та зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 1,46 тис.грн.

5. Провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 10,90 тис.грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3,97 тис.грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). Оскільки в порушення п.п. 1, 2 Постанови № 767 начальнику сектору матеріально-технічного забезпечення господарсько-експлуатаційного відділу Косолаповій Л.М. необґрунтовано нарахована та виплачена за період з 01.01.2009р. по 31.05.2011р. надбавка за високі досягнення в праці в розмірі 80 відсотків (більш ніж 50%), при відсутності у розділі 2.2. "Сектор матеріально-технічного забезпечення" Положення відділу, повноважень щодо безпосередньої її участі у здійсненні митного контролю та митного оформлення або розроблення чи експертизи нормативно-правових актів, що призвело до незаконних видатків на загальну суму 10,90 тис.грн. та зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 3,97 тис.грн.

Враховуючи не виконання Кримською митницею вимоги №01-08-14-14/8289 від 01.09.2011 року, Державна фінансова інспекція в АР Крим звернулась з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.04.2012 року у справі № 2а-11222/11/0170/21 за позовом Кримської митниці до Державної фінансової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування пунктів 1-5 вимоги, розпорядження адміністративний позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані пункти 2, 5 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011р. Визнано протиправним та скасовано п. 4 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011р. в частині висновку щодо зайвого нарахування заробітної плати за час перебування у відпустках та матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 3379,93грн. та зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 1209,44грн. Визнано протиправним та скасовано Розпорядження Контрольно-ревізійного управління в АР Крим № 47-08 від 01.09.2011р. "Про зупинення операцій з бюджетними коштами". В задоволенні іншій частини позову відмовлено (а.с. 116-124).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012 року у справі № 2а-11222/11/0170/21 за позовом Кримської митниці до Державної фінансової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування пунктів 1-5 вимоги, розпорядження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в АР Крим залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.04.2012 року у справі № 2а-11222/11/0170/21 залишено без змін (а.с. 126-129).

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.04.2012 року у справі № 2а-11222/11/0170/21 набрала законної сили 09.10.2012 року.

Відповідно до статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в АР Крим в частині зобов'язання виконання пунктів 2, 5 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011р. не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати п. 3 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011р. суд вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Постановою КМУ від 15.06.1994р. № 414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі Положення), яке визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Відповідно до п. 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Разом з тим, Законом який регулює суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України є Закон України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 р. № 3855-ХІІ (далі - Закон № 3855).

Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. Гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації (ст. 1 Закону № 3855).

Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретності інформації, критерії визначення якого встановлюються Службою безпеки України, та інших обставин. Він не може перевищувати для інформації із ступенем секретності "особливої важливості" - 30 років, для інформації "цілком таємно" - 10 років, для інформації "таємно" - 5 років (ч. 1 ст. 13 Закону № 3855).

З аналізу вищезазначених приписів законодавства слідує, що цими нормами встановлено строк дії рішення про віднесення інформації до державній таємниці, а не використання інформації у роботі.

Разом з тим, згідно зі ст. 28 зазначеного Закону громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків; не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

Статтею 39 Закону № 3855 визначена відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю. Посадові особи та громадяни, винні у: розголошенні державної таємниці; втраті документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації; недодержанні встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації; засекречуванні інформації, зазначеної у частинах третій і четвертій статті 8 цього Закону; навмисному невіднесенні до державної таємниці інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки України, а також необґрунтованому заниженні ступеня секретності або необґрунтованому розсекречуванні секретної інформації; безпідставному засекречуванні інформації; наданні грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненаданні грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставному скасуванні чи зниженні грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації; порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці; порушенні встановленого законодавством режиму секретності та невиконанні обов'язків щодо збереження державної таємниці; невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці; провадженні діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без одержання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщенні державних замовлень на виконання робіт, доведенні мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на проводження діяльності, пов'язаної з державною таємницею; недодержанні вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства і проведення роботи з ними; невиконанні норм і вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочування її технічними каналами, - несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Матеріали справи свідчать про те, що у періоді, що був охоплений ревізією, посадові особи позивача не працювали з документами з грифом "цілком таємно", а працювали лише з документами з грифом "таємно", що також не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Оскільки посадові особи, які зазначені в Акті ревізії, не працювали у перевіряємому періоді із документами з грифом секретності "цілком таємно", то й не було правових підстав для встановлення надбавки в розмірі 15%.

Крім того, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов'язання виконати п. 4 Вимоги № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011 року, виходячи з наступного.

Контрольно-ревізійним управлінням в АРК в ході ревізії встановлені порушення п. 1, 2, 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 767 «Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби та п. 2 Положення про види і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 414 від 15.06.1994 р., які призвели до зайвого нарахування заробітної плати за час перебування у відпустках та матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 4,07 тис. грн. та зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 1,46 тис. грн.

У зв'язку з викладеним п. 4 Вимоги № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011 року відповідача зобов'язано провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів, в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 4,07 тис.грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1,46 тис.грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.04.2012 року у справі № 11222/11/0170/21, яка набрала законної сили, встановлено, що позивач правомірно виплачував надбавку за класність та доплату за ненормативний робочий день водіям, яким присвоюються спеціальні звання протягом січня-травня 2009 року, оскільки вони є обов'язковими правомірно встановленими та виплаченими, а щодо виплати надбавки в розмірі 15% за роботу із документами з грифом «таємно» судом встановлено безпідставність виплати в такому розмірі, у зв'язку з чим визнано протиправним та скасовано п. 4 Вимоги № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011 року в частині висновку щодо зайвого нарахування заробітної плати за час перебування у відпустках та матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 3379,93грн. та зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 1209,44 грн.

За таких обставин суд вважає, що відповідач зобов'язаний виконати п. 4 Вимоги № 01-08-14-14/8289 від 01.09.2011 року в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених сум коштів, в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 627,07 грн. (4 007 грн. - 3 379,93 грн.) у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 250,56 грн.(1 460 грн. - 1 209,44 грн.) (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні 19.09.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України у повному обсязі постанову складено 24.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Кримську митницю виконати пункт 3 вимоги КРУ в АР Крим від 01.09.2011 року № 01-08-14-14/8289 та пункт 4 вимоги КРУ в АР Крим від 01.09.2011 року № 01-08-14-14/8289 в частині висновку щодо зайвого нарахування заробітної плати за час перебування у відпустках та матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 627,07 грн. та зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 250,56 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.