УКРАЇНА
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
№201/4275/13ц
пр.№2п/201/154/2013
УХВАЛА
14 жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,
при секретарі Нижник І.В.,
представника заявника ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення у цивільній справі №201/4275/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
17 червня 2013 року заочним рішенням у справі №201/4275/13-ц було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат про стягнення заборгованості і судових витрат, яким суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 02 липня 2012 року №R53400287067В на суму 105 494,19 грн. та 1054,95 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
05 вересня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення. В обґрунтування заявленого, заявник послався на те, що він не з'явився у судове засідання 17.06.2013 р. у зв'язку з тим, що не був повідомлений про нього. Судова повістка про засідання 17.06.2013 р. не була вручена йому особисто або будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, які проживають разом з ним, чи відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. Про це свідчить поштове повідомлення (а.с. 37) у якому у графі «вручено» стоїть підпис «ОСОБА_4». Ця особа не є членом родини заявника (довідки про склад сім'ї додаються) та особисто йому не знайома, судову повістку йому не передавала. Докази того, що ОСОБА_4 є посадовою особою відповідної житлово-експлуатаційної організації або виконавчого органу місцевого самоврядування у матеріалах справи відсутні.
Стосовно суті позовних вимог, заявник посилався на те, що під час судового розгляду не було досліджено розділ 8 кредитного договору № R53400287067В від 02.07.2012 р., що укладений між позивачем та відповідачем, який має істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, пунктами 8.1., 8.2, 8.3 розділу 8 кредитного договору передбачено наступне:
« 8.1. Усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення, розірвання або визнання недійсним, підлягають вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом цього третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.
8.2. Умови цього Договору, які містять відомості про найменування Сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди.
8.3. Місце і дата укладання третейської угоди відповідають місцю і даті укладання цього Договору».
В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні заяви наполягав з підстав викладених у заяві.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, рішення по справі просив залишити без змін.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи №201/4275/13-ц та поданої заявником заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за одночасної наявності двох обставин - поважності причини, з якої відповідач не з'явився до суду і не повідомив про причини неявки, а також посилання відповідача на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що справа призначалась до слухань неодноразово.
При цьому відповідач сповіщався про місце та час розгляду справи належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштової кореспонденції за адресою проживання ОСОБА_3 (а.с.37,43), жодного разу у призначені судові засідання відповідач не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини своєї неявки не повідомив.
Частиною 2 ст. 74 ЦПК України встановлено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
У відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів, за адресою місця проживання чи місця перебування сторони, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В силу зазначеного судом встановлено, що твердження заявника про його неповідомлення щодо необхідності явки у судові засідання, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовується належними доказами його сповіщення, які містяться в матеріалах справи, зокрема й копією паспорту щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 (а.с. 16-19) про те, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що вказує, за змістом ч. 1 ст. 232 ЦПК України, на відсутність підстав для перегляду заочного рішення у даній цивільній справі.
Інші обставини, за яких заявник просить скасувати заочне рішення за вимогами ч. 1 ст. 232 ЦПК України не можуть бути самостійними та достатніми підставами для скасування заочного рішення.
Так, заявник посилається на те, що при постановленні рішення у справі, судом не враховано, що розділом 8 кредитного договору від 02.07.2012 р., укладеного між сторонами, визначено, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення, розірвання або визнання недійсним, підлягають вирішенню в постійно діючому Третейському суді. Водночас, згідно до роз'яснень п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за наявності у договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року N 1701-IV "Про третейські суди" про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законом (стаття 17 ЦПК), не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист своїх прав та інтересів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України вказується, суд у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд не знайшов достатніх та переконливих підстав та суду не були надані докази, в контексті вимог ч. 2 ст. 232 ЦПК України, що мають істотне значення для скасування заочного рішення у справі.
В силу зазначеного, заява заявника не підлягає задоволенню, а заочне рішення від 17 червня 2013 року у справі підлягає залишенню без змін.
З урахуванням вищенаведеного, на підставі ст. ст. 10, 60, 74, 88, 210, 231-233 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заочного рішення у цивільній справі №201/4275/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат - відмовити.
Понесені заявником витрати за сплату судового збору у сумі 114,70 гривень не відшкодовуються.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: С.С. Федоріщев