ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Справа № 9104/111523/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гудим Л.Я.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області та ОСОБА_1 на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про стягнення невиплаченої пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати пенсію,-

встановив:

В лютому 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати право на отримання державної пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, відповідно до Закону, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Стягнути з відповідача недонараховану та невиплачену пенсію.

Позивач посилається на те, що є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції першої категорії, йому призначена пенсія як інваліду 2-ої групи І категорії внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством.

Постановою суду від 02 березня 2011 року позов задоволено. Адміністративний позов в частині вимог по 09.08.2010 року залишено без розгляду, відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії у розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 10.08.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період, з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачених сум.

Постанову суду оскаржив відповідач, вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розпорядником бюджетних коштів є КМ України, який також надає роз'яснення порядку застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; при виплаті спірних коштів позивачу пенсійний орган керувався положення постанови КМ України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Також, не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом неправильно застосовано норми процесуального права, а саме ст. 99, 100 КАС України. З огляду на викладене, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції і з таким погоджується колегія суддів, позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою віднесеною до категорії І, та призначена пенсія як інваліду ІІ групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І групи, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Колегія суддів вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України.

Однак згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу по інвалідності згідно з ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

На переконання колегії суддів слід також зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були визнані неконституційними з 22.05.2008 року тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 - рп від 22.05.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином у 2008 році, а саме з 22 травня - дня прийняття Конституційним судом України рішення № 10 - рп/2008 - у відповідача виникло чергове зобов'язання перерахувати державну та додаткову пенсію у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону до 01 січня 2008 року.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Разом з тим, судом помилково допущено винесену постанову до негайного виконання в повному обсязі, оскільки у розглядуваному випадку слід застосовувати приписи п.1 ч.1 ст.256 КАС України, яка є спеціальною для цієї категорії справ.

Вказана норма передбачає негайне виконання постанов суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів лише у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права в частині допуску постанови суду до негайного виконання в повному обсязі, через що оскаржувану постанову в цій частині слід змінити, вказавши про негайне виконання постанови суду лише у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195-197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2011 року у справі №2а-2580/11/1916 змінити в частині звернення її до негайного виконання, вказавши про негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.О. Большакова

В.В. Святецький