ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Справа № 9104/111416/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гудим Л.Я.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 01 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити одноразову допомогу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 в лютому 2011 року звернувся з позовом в суд до Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2010 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та одноразової компенсації при встановленні групи інвалідності та забезпечити її виплату.

В обґрунтування своїх вимог вказує те, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, оскільки являється інвалідом ІІІ групи. Позивач вказує, що відповідач ігнорує рішення Конституційного Суду України, якими змінені положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними. Також, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач зобов'язаний виплатити одноразову компенсацію в розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 01 березня 2011 року в справі №2а-1229/11 адміністративний позов було задоволено. Зобов'язано Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області зробити перерахунок та виплатити одноразову виплату (компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи) позивачу в розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат. Зобов'язано Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області зробити перерахунок та виплатити позивач щорічну допомогу на оздоровлення як особі, яка стала інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за період 2008-2010 роки в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат за кожен рік з врахуванням виплачених сум.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Управлінням праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Горохівського районного суду Волинської області від 01 березня 2011 року в справі №2а-1229/2011 та в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додає, що розмір і цільове спрямування цих видатків визначається виключно законом про Державний бюджет України.

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, I категорії, інвалідом ІIІ групи, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 15.02.1999 року (а.с. 6), та довідкою до акта огляду МСЕК серія ВЛН №0055840 від 04.02.10р. Перебуває на відповідному обліку в Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області.

Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1, судом першої інстанції безпідставно не враховано, що згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги за період з 02.02.1999 року по 01.08.2010 року включно слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щорічної допомоги на оздоровлення передбачена у розмірі: інвалідам І та ІІ групи - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати.

Відповідно до Закону України від 14.12.2006 року №466-16 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб» мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту вимог Закону, який встановлює розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Порядок обчислення компенсаційних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.

Закони та підзаконні нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України, як основному Закону держави, в свою чергу підзаконні нормативно правові акти повинні не суперечити законам України та Конституції України.

Постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою керувався відповідач при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення є підзаконним нормативно-правовим актом та істотно звужує права позивача відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу, застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивачки згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ набрав чинності 01.01.2008 року, внесено зміни в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку викладено в такій редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказані вище зміни визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після 22.05.2008 року діє редакція ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до внесення змін, а саме: щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати.

Отже, колегія суддів не вбачає жодних перешкод у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік у визначеному статтею 48 розмірі.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до частково задоволення з вищенаведених мотивів, при цьому належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області задовольнити частково.

Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 01 березня 2011 року у справі №2а-1229/2011скасувати та прийняти нову якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та провести виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка стала інвалідом ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за період 2010 року.

Зобов'язати Управління праці, соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.О.Большакова

В.В. Святецький