Справа № 749/745/13-ц Провадження № 22-ц/795/2139/2013 Головуючий у I інстанції - Чигвінцев М.С. Доповідач - Онищенко О. І.
Категорія - цивільна
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Онищенко О.І.
суддів: Ішутко В.М., Харечко Л.К.
при секретарі - Шкарупі Ю.В.,
за участю: представника позивача Якименко М.І., представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Щорська житлово-експлуатаційна дільниця" на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2013 року по справі за позовом Комунального підприємства "Щорська житлово-експлуатаційна дільниця" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-
В С Т А Н О В И В :
В липні 2013 року КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. В позові зазначають, що ОСОБА_3 проживає та є співвласником квартири АДРЕСА_1. В період з 01 липня 2004 року по 01 травня 2013 року у відповідачки виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка згідно розрахунку становить 3487 грн. 77 коп., та яку вона добровільно сплачувати відмовляється.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвалюючи рішення місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права у зв'язку з неповним дослідженням доказів по справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
Апелянт в скарзі зазначає, що між відповідачем та КП „ Щорська житлово-експлуатаційна дільниця" не заключено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, але це не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України „ Про житлово-комунальні послуги" передбачений обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг , які позивачем надаються відповідачу. Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Квартира перебуває у власності ОСОБА_3, а тому заборгованість за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню з боржника в повному обсязі.
В письмових запереченнях представник відповідача ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Договір про надання послуг між відповідачем та КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» не укладався. Відповідачка не отримувала тих послуг, які позивач зобов'язаний надавати. Доказів звернення до відповідачки з пропозицією укласти договір про надання житлово - комунальних послуг суду не надавалось.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту надання відповідачеві послуг із утримання будинку та прибудинкової території, а наданий позивачем в якості доказу надання послуг розрахунок, не підтверджує факту надання послуг та отримання їх відповідачем, а тому позов є необґрунтованим, не підтвердженим доказами і таким, що не підлягає задоволенню.
Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_2 та споживачем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.
Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця». Дане підприємство є надавачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій відповідно до договору Щорської міської ради та КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» на обслуговування та ремонт житлового фонду і утримання прибудинкових територій від 23.11.2010 року. Тарифи за послуги затверджені рішенням першої сесії шостого скликання Щорської міської ради 23.11.2010 року (а.с. 54).
Рішенням виконавчого комітету Щорської міської ради № 115 від 19 вересня 2012 року «Про затвердження тарифів на послуги з утримання житлових будинків» затверджено нові тарифи на послуги з утримання житлових будинків (а.с. 50).
Згідно наданого розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за надані послуги станом на 01.05.2013 року складає 3487 грн. 77 коп. (а.с. 3-4).
У відповідності до ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року, утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Згідно з п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 8 жовтня 1992 року за №572, власник житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території.
Згідно п.4 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами.
Статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.
Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідних територіальних громад; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для відмови в задоволенні позову. Оскільки позивачем за вказаний період надавались послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, відповідачка, проживаючи у будинку, фактично ними користувалась, а тому зобов'язана оплачувати вартість наданих послуг, оскільки в силу положень ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з договорів та правочинів, а також і з інших юридичних фактів, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Проте суд першої інстанції, всупереч встановленим обставинам та вимогам статті 68 ЖК України, статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відмовив у задоволенні позову в повному обсязі, фактично звільнивши відповідачку від сплати за отримані послуги, суд також не врахував, що згідно зі статтею 614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов'язання.
Зазначені обставини справи не були в повній мірі з'ясовані та оцінені судом першої інстанції, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2013 року має бути скасовано, з винесенням нового рішення, про часткове задоволення вимог позивача.
Позовна давність відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовні вимоги позивача заявлені за період часу з 1 листопада 2004 року по 1 травня 2013 року, тобто з спливом позовної давності за період з 1 листопада 2004 року по 30 квітня 2010 року. В задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем при подачі позову пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 107 гривень 17 копійок ( а. с. 1), а також судовий збір на користь держави за розгляд справи в апеляційній інстанції - 114 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Щорська житлово-експлуатаційна дільниця" задовольнити.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги Комунального підприємства "Щорська житлово-експлуатаційна дільниця" про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Щорська житлово-експлуатаційна дільниця" 1629 ( одну тисячу шістсот двадцять дев'ять) гривень 78 копійок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та 221 ( двісті двадцять одну) гривну 87 копійок в повернення судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: