Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року справа №805/1530/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.

за участю:

представників позивача Запорожцева Ю.А., Гаєвого Р.А.,

представника відповідача Іващенка Д.А., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. щодо розгляду заяви Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами у справі № 805/1530/13-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзав" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2012 року №0002492340 та №0002502340,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юзав" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка була оформлена актом від 9 жовтня 2012 року № 3710/22-1/25117536, та визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2012 року № 0002492340 та № 0002502340.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзав» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби задоволено частково, внаслідок чого, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 25 жовтня 2012 року № 0002492340, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 259236 грн. та № 0002502340, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 282001 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

28.03.2013 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі № 805/1530/13-а, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року залишена без змін.

05.07.2013 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі № 805/1530/13-а за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів Донецької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 805/1530/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЗАВ" м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів Донецької області про визнання протиправними дій та податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2012 року № 0002492340 та № 0002502340 відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. у справі №805/1530/13-а, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга обґрунтована невірним застосуванням норм матеріального права, а саме: судом першої інстанції не вірно застосовано норми: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 1,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України; пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; порушено норми процесуального права - ст. ст. 11, 69, ч. 4 ст. 72 79, 86, 159, ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно ч. 2, 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Тобто, нововиявлені обставини повинні виявити або не встановлення всіх обставин (фактів) у справі, або недоброякісність доказового матеріалу, покладеного в обґрунтування висновків суду.

Судове рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, якщо такі обставини існували в об'єктивній реальності, але не були і не могли бути відомі зацікавленому учаснику і суду.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (ухвала ВАС України від 11.10.2010 р.).

За змістом підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлена п. 1 ч. 2 ст. 245, є найширшою. "Істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня (ухвала ВАС України від 25.11.2010 р., справа N К-45458/09).

В даному випадку податковий орган необґрунтовано вважає вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013 року нововиявленою обставиною у цій справі.

Окрім того, посилання ДПІ на фіктивність реєстрації названих контрагентів та на несплату ними відповідних сум податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій об'єктивно відхилені судами, як безпідставні. Адже такі факти самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди. Зазначені обставини є свідченням порушень, допущених постачальниками платника як третіх осіб. Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником ПДВ до бюджету, з дотриманням ним законодавчо встановлених умов провадження господарської діяльності. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Зазначена позиція підтверджується зокрема ухвалою ВАСУ від 05.06.2013 року по справі № К/800/14000/13, яка стосується безпосередньо БВП «Строитель-плюс».

Слід зазначити, що, вирок суду, на який посилається податковий органа, є саме вироком про затвердження угоди про примирення, а не вироком, який ухвалюється за загальними правилами кримінального процесу.

Відповідно до ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, наслідком укладення затвердження угоди про примирення є:

1) для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;

2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Таким чином, зазначений вирок не може бути джерелом преюдиціальних фактів, та відповідно не може бути джерелом нововиявлених обставин.

Також слід звернути увагу, що предметом розгляду адміністративних справ вже були взаємовідносини підприємств України з БВП «Строитель-плюс» та цим взаємовідносинам судом вже була дана належна правова кваліфікація, по всім зазначеним адміністративним справам суди визнали протиправність дій та рішень податкових органів щодо визнання угод з БВП «Строитель-плюс» нікчемними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування ухвали відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 245, ст. 253, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 805/1530/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. щодо розгляду заяви Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про перегляд за ново виявленими обставинами у справі № 805/1530/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзав" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2012 року №0002492340 та №0002502340 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 жовтня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 14 жовтня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська