09.10.2013
Справа № 335/8274/13-ц 2/335/2299/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,
при секретарі: Франчук Г.В.
за участю : ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
06.06.2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В позові зазначала, що 16.08.2002 року між нею та ОСОБА_1 був укладений шлюб. Під час шлюбу народилася дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час вона з відповідачем проживають окремо. Дочка проживає з нею, усі обов'язки щодо її утримання та виховання несе самостійно. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Позивачка вважає, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати свою неповнолітню дочку. Відповідач є приватним підприємцем, має мінливий дохід у зв'язку з чим згідно з вимогами ст. 184 СК України, вона має право вимагати від нього надання аліментів в твердій грошовій сумі.
Просила суд стягнути на її користь на утримання дочки ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття та стягнути судовий збір.
09.08.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому зазначав, що 16.08.2002 року між сторонами укладено шлюб і від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Зазначав, що на сьогодні шлюбні відносини фактично зруйновані, шлюб розірвано. Останні півтора місяці відповідач змінила місце свого проживання і дитину облаштувала у своїх батьків, відповідач не проживає за місцем постійного проживання та реєстрації дитини, питанням дитини не опікується та кошти на її утримання не виділяє, а тому просив суд стягнути з відповідача аліменти на свою користь у розмірі відсоткової ставки на утримання малолітньої дитини щомісячно до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача судовий збір.
Ухвалою суду вказані позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала свої вимоги та просила суд їх задовольнити.
Зазначала, що з відповідачем знаходиться у вкрай конфліктних відносинах і у зв'язку із тим, що він підіймав на неї руку, забрала дитину у липні і наразі мешкає на орендованій квартирі. Відповідач за весь цей період грошей на утримання не надає, хоча має таку можливість, оскільки є приватним підприємцем і має значно вищий дохід аніж зазначає у деклараціях про доходи. За весь цей період дочці було надано лише 60 грн. Вони постійно з відповідачем зідзвонюються, але увесь цей час відповідач лише конфліктує з нею і погрожує, проте матеріальної допомоги не надає. Позивач не бажає повідомляти адресу свого тимчасового мешкання та стягнути аліменти на банківську картку, зазначаючи, що відповідач неодноразово їй погрожував фізичною розправою, про що наявні підтвердження про зверненню до міліції і вона бажає хоча б деякий час пожити спокійно. Просить її позов задовольнити у повному обсязі і відмовити у позові ОСОБА_1 за необґрунтованістю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої вимоги зазначаючи, що дійсно ОСОБА_2 разом із дочкою мешкають окремо. Між тим, рішенням суду від 20.06.2013 року ОСОБА_2було відмовлено у її позові про визначення місця проживання дитини, а тому ОСОБА_2 забравши дитину порушує рішення суду, оскільки вона не має право на проживання з дитиною. Зазначав, що бажає отримувати аліменти у розмірі ? частки від доходу позивача, при цьому зазначивши, що метою подання позову було перешкоджання ОСОБА_2 відвести дитину до її батьків. Також вказував, що облаштував для дитини кімнату, зробив там ремонт, дає дочці гроші, проте доказів цього надати не в змозі. Він інших дітей не має, мешкає один, є приватним підприємцем, хронічних захворювань не має, має щомісячний дохід приблизно 1200-1300 грн., просив позов задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до загальних норм права ст.ст. 180, 181 СК України обов'язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які окремо проживають від дитини.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.08.2002 року по 19.08.2013року
Судом встановлено і ніким не заперечується, що сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину - дочку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 а.с.9).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Дитина проживає разом із позивачкою ОСОБА_2 та перебуває на утриманні останньої і даний факт визнаний відповідачем і тому в силу ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Однак, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проживає окремо від дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, та не надає у добровільному порядку матеріальну допомогу позивачу ОСОБА_2 на утримання цієї дитини.
Відповідач має можливість надавити матеріальну допомогу на дитину, оскільки він інших дітей не має, має можливість отримувати дохід.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В силу ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначено у ч.2 ст. 182 СК України, отже меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Позивач ОСОБА_2 наполягала на визначенні розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі 800 грн. на дитину ОСОБА_2 щомісяця.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно до ст. 184 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачкою.
З урахуванням матеріального становища сторін та їх стану здоров'я, стану здоров'я неповнолітньої дитини, відсутності перешкод у відповідача надавати допомогу на утримання дитини, яка потребує такої допомоги, зважаючи на реальні витрати позивачки на дитину, враховуючи відповідно до ст. 182 СК України матеріальне становище платника аліментів, якій має мінливий та нерегулярний дохід - є приватним підприємцем з доходом за півроку 7770 грн., приймаючи до уваги матеріальне положення ОСОБА_2, яка отримує заробітну плату за півроку 20227,85 грн. та матеріальне становище відповідача, те, що він є працездатною особою, на утриманні інших неповнолітніх дітей не має, тяжкими захворюваннями не хворіє, відсутність у останнього постійного заробітку, а також положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №5515-VI від 06.12.2012р. згідно якого визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років в сумі 1210 грн., суд дійшов висновку щодо необхідності стягнення аліментів в розмірі 700 гривень щомісячно, саме такий розмір буде достатнім для утримання дитини, і відповідач в змозі його виплачувати.
При визначені розміру аліментів суд враховує і ті обставини, що відповідач є працездатною особою, тому не має підстав обмежуватися 30% прожитковим мінімумом, який встановлюється державою. Визначена судом сума у 700 грн. є незначною, вона може забезпечити лише незначну частину першочергових потреб дитини і ця сума не перевищує можливостей відповідача.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
При цьому, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання сином сторін коштів, необхідних для його життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина мала б тоді, коли б утримувалася обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Згідно із ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Встановлено, що позов було подано позивачем до суду 06.06.2013 року
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1., щомісяця у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн., починаючи з дати звернення до суду - 06.06.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заперечень проти позову, доказів щодо неможливості сплачувати аліменти в зазначеному розмірі, відповідачем надано не було, отже позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Що стосується заперечень відповідача проти позову, зокрема, щодо посилання на те, що він, тобто відповідач, надає матеріальну допомогу на утримання дитини, то для суду відсутні підстави для визнання його доводів слушними, адже відповідач не надав доказів у порядку ст.ст. 57-59 СК України щодо виконання ним батьківського обов'язку, у зв'язку з чим для суду вбачалися би підстави для прийняття іншого висновку у справі.
Щодо заперечень відповідача про те, що рішенням суду позивачу відмовлено у визначенні місця проживання дитини, а тому підстав для стягнення аліментів не має, суд вважає їх безпідставними, оскільки як вбачається з рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2013 року питання щодо вирішення місця проживання є передчасним, оскільки сторони мешкають за однією адресою. Однак на теперішній час сторони мешкають окремо і цей факт визнаний ОСОБА_1
Посилання ОСОБА_1 на перешкоджання у спілкуванні з дитиною не є предметом розгляду по даній справі і може бути предметом іншого позову, як і визначення місця проживання дитини.
Між тим, на час розгляду справи позов ОСОБА_1 до суду подано не було і у разі вирішення подібного спору, рішення суду про стягнення аліментів може бути переглянуто.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України у разі задоволення позову позивача, який звільнений від сплати судового збору 229,40 грн. при подачі позову про стягнення аліментів, цей судовий збір підлягає стягненню у дохід держави з відповідача.
Суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Ця норма закону є безспірною під час виконання судового рішення про стягнення аліментів та передбаченою чинним законодавством України, через що не підлягає доведенню чи встановленню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів суд відмовляє у їх задоволенні за необґрунтованістю.
Відповідно до загальних норм права ст.ст. 180, 181 СК України обов'язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які окремо проживають від дитини.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Оскільки позивач ОСОБА_1 окремо проживає від дитини і даний факт ним визнано у судовому засіданні, підстав для стягнення коштів на утримання дитини судом не встановлено і позивачем не наведено і у відповідності до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України не доведено.
Керуючись ст. ст. 180, 181,182, 184, 191 СК України, ст. ст. 3, 10-11, 57-60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів залишити без задоволення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, приватний підприємець, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює КУ «ОК Ендокринологічний диспансер ЗОР» лікарем - анастезіолог, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, банківський рахунок для отримання аліментів: ПАТ КБ «ПриватБанк» р/р НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі розміром 700 (сімсот) гривень щомісяця, починаючи з 06.06.2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, приватний підприємець, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у дохід держави судовий збір 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. гривень 40 копійок).
В решті частині вимог ОСОБА_3 відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Ю.В.Апаллонова