АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8786/13 Головуючий у 1-й інстанції - Токар Н.В.
Категорія - 32 Доповідач - Міхеєва В.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Міхеєвої В.Ю.
суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.
при секретарі Бондаренко В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся с позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в розмірі 2587,37 грн. та просив допустити рішення суду до негайного виконання.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію за несвоєчасну виплату одноразової допомоги у розмірі 406,4 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за висновком МСЕК від 27 березня 2000 року позивачу встановлено 10% втрати професійної працездатності. Наказом по шахті «Ім. М.І. Сташкова» № 733 від 12 липня 2000 року ОСОБА_1 було призначено одноразову допомогу в розмірі 6773,21 грн., яка виплачена у листопаді 2004 року (а.с.6, 15, 16).
Відповідно до п. 39 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року (надалі - Правил), чинних на час виникнення у позивача права на одноразову допомогу, одноразова допомога виплачується потерпілому у місячний термін з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Згідно з п. 43 зазначених Правил, якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством.
Такий порядок установлено Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, яке діяло з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2000 року (далі - Положення).
За змістом вимог указаного Положення компенсація втрати частини доходів нараховується й на одноразові виплати.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, зокрема ст. ст. 4, 11, 34 Закону України «Про охорону праці», п.п. 4, 43 Правил, та дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 406,40 грн. з розрахунку: 6773,21 грн. (заборгованість одноразової допомоги) х 0,060 (коефіцієнт приросту споживчих цін).
Коефіцієнт приросту споживчих цін судом обчислено з розрахунку: 125,8 (індекс споживчих цін з наростаючим підсумком в останній місяць перед виплатою, грудень 2000 року, так як дана норма Положення діяла до 31 грудня 2000 року) : 118,6 (індекс інфляції споживчих цін з наростаючим підсумком у тому місяці, за який виплачується заробітна плата) - 1 = 0,060.
Колегія суддів погоджується з розрахунками, наведеними судом, оскільки вони відповідають порядку обчислення суми компенсації, встановленому п.3 Положення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного по суті рішення, зводяться до незгоди з розрахунками суду та особистого тлумачення апелянтом діючого законодавства, а тому колегією суддів відхиляються.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді