Справа № 2-821/2008 р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

07 листопада  2008 року                                                                                            смт.Золочів 

Золочівський районний суд Харківської області  в складі:

            головуючого                               судді          Калайда И.С.,

            секретаря                                                        Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Золочів цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

       ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вказала, що 29.06.1991 року вони зареєстрували шлюб в Жовтневій сільській раді Золочівського району  Харківської області, актовий запис № 7. Від шлюбу мають доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають та проживатимуть в майбутньому з нею.      

       Одруження виявилося невдалим, оскільки чоловік зловживав спиртними напоями, не працює, вихованням дітей не займається. Між ними постійно виникають сварки, внаслідок чого почуття один до одного втрачено. Шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Примирення між ними та збереження шлюбу неможливі, кожен живе своїм життям. Майнового спору немає.

        Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про те, що проти позовних вимог ОСОБА_1 він не заперечує та просить слухати справу за його відсутності.

        Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.        

        Зі свідоцтва про одруження НОМЕР_1, виданого Жовтневою сільською радою Золочівського району Харківської області 29.06.1991 року, видно, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб 29.06.1991 року, а/з №7 (а.с.8). Від шлюбу мають доньок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9,10).

         Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше  спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

       На теперішній час сторони не підтримують шлюбних відносин, характер відносин які склалися свідчить про повний розпад сім”ї, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечить інтересам  позивача, що має істотне значення.

          Згідно ст.105 ч.3 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього ж Кодексу.

       Відповідно до ст. 3 п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 30.04.1993 року  за вчинення актів громадянського стану з сторін необхідно стягнути державне мито.       

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України,-

ВИРІШИВ:

         позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

         Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29.06.1991 року Жовтневою сільською радою Золочівського району  Харківської області, актовий запис № 7,  розірвати.

        Витрати, пов”язані з видачею свідоцтва про розірвання шлюбу, покласти на ОСОБА_1  - 17грн., ОСОБА_2 від сплати  звільнити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів  апеляційної  скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Головуючий: