Справа № 1304/4с-4383/12 Головуючий у 1 інстанції: Куриець А.Р.

Провадження № 22-ц/783/5064/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія: 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар Березюк О.З.

особи, які беруть участь у справі: пр-к. ОСОБА_2, пр-к. ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Галицького ВДВС ЛМУЮ на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_4 до Галицького ВДВС ЛМУЮ про визнання неправомірними та скасування постанови державного виконавця, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року скаргу ОСОБА_4 до Галицького ВДВС ЛМУЮ про визнання неправомірними та скасування постанови державного виконавця задоволено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 14 січня 2013 року апеляційну скаргу Галицького ВДВС ЛМУЮ задоволено та скасовано ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 травня 2013 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 січня 2013 року скасовано, оскільки в порушення норм процесуального права апеляційним судом не вирішено питання поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Галицького районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року оскаржило Галицьке ВДВС ЛМУЮ. В апеляційній скарзі покликається на порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, судом не були з»ясовані всі обставини справи. Зокрема зазначає, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій 28.12.2011 року, оскільки у виконавчому провадженні згідно ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» було здійснено витрати з виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, а також послуги суб»єкта господарювання - КП «Львіврембудпостач», а отже, не було підстав для скасування вказаної постанови. Також державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору 28.12.2011 року на підставі ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2011 року згідно ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» боржнику було надано строк для самостійного виконання до 03.06.2011 року, в який боржник не виконав, а отже не було підстав для скасування вказаної постанови. Крім того, вказує, що скаржником пропущено строк на оскарження дій та постанов державного виконавця. Просить ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нову, в якій ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, враховуючи мотиви часткового задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду від 14.01.2013 року, колегія суддів вбачає підстави для скасування ухвали та задовольняє апеляційну скаргу.

Встановлено, що 17 травня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із скаргою про визнання незаконними дій державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові Шелінської Ю.А. та скасування постанов державного виконавця Шелінської Ю.А. від 28 грудня 2011 року, а саме: про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилався на те, що дані постанови від 28 грудня 2011 року не були надіслані йому належним чином, боржника не було повідомлено про час та дату вчинення виконавчих дій та не вказано яким чином виконавець проник на територію подвір'я боржника. Крім того, скаржник посилався на те, що з боржником не було погоджено питання утилізації будівельних відходів після проведеного демонтажу.

Поновлюючи скаржнику строк звернення до суду районний суд виходив з того, що скаржник помилково подавав заяви до Львівського окружного адміністративного суду та Личаківського районного суду м. Львова. А задовольняючи скаргу районний суд виходив з того, що при виконання рішення районного суду щодо демонтажу самовільно встановленої тераси було демонтовано балкон, що є недопустимим й порушує права та законні інтереси ОСОБА_4

Однак з таким висновком колегія суддів погодитись не може.

Посилання апелянта на те, що жодна із постанов від 28 грудня 2011 року не була надіслана боржнику належним чином, боржника не було повідомлено про час та дату вчинення виконавчих дій є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи боржником було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 травня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том. 1, а.с.129, 130).

У зв'язку з тим, що боржник до 03.06.2011 року добровільно не виконав рішення суду, про що свідчать акти державного виконавця від 06.06.2011 р., 17.06.2011 р., 30.06.2011 р., останнім надавалися боржнику інші строки для добровільного виконання рішення суду та виносились постанови від 08.06.2011 р., 20.06.2011 р. про накладення на боржника штрафів за невиконання вимог державного виконавця щодо виконання рішення суду.

Повідомлення божника про дані дії свідчить заява представника боржника на ім'я начальника Галицького ВДВС та реєстр рекомендованої кореспонденції (а.с.25-27, 125, 126, 205). Постанови про накладення на боржника штрафів не оскаржені.

Також про повідомлення щодо вимоги про примусове виконання рішення суду на 15 грудня 2011 року державний виконавець довів до відома боржника шляхом його вручення, про що свідчить повідомлення поштового зв'язку (а.с.55, 127, 128, 223, 224). Проведення виконавчих дій з демонтажу переносились на 16, 20 та 21 грудня 2011 року, про що виносились відповідні акти державного виконавця (а.с.229-231) та актом державного виконавця від 21.12.2011 року стверджується виконання рішення суду (а.с.232).

Оскаржуваними постановами державного виконавця від 28.12.2011 року постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 680 грн., витрати на проведення виконавчих дій у сумі 7 070 грн. 72 коп. та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.236, 239, 241).

Вказані постанови були отримані боржником (його представником) 13 січня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.242 ,243, 249).

Стаття 383 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Оскільки, законодавством чітко визначено строки оскарження та до якого суду слід подавати скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що подання скарг до інших судів всупереч встановленому законом порядку не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Відтак, якщо боржник добровільно та самостійно не виконав рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем, державним виконавцем правомірно була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.

Згідно ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату, а саме: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Постановами про залучення суб'єкта господарювання для участі у проведенні виконавчих дій від 07.12.2011 р., про залучення працівників органів внутрішніх справ від 07.12.2011 р., листом комунального підприємства "Львіврембудпостач" від 26.12.2011 р., актом про витрати на проведення виконавчих дій від 28.12.2011 р. стверджується факт понесення витрат на організацію та проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду.

Боржник добровільно та самостійно не виконав рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем. Виконання рішення було проведено примусово та у зв'язку з цим понесені витрати. Державним виконавцем правомірно була винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.8 ч.1). Відповідно до акту державного виконавця від 21.12.2011 року рішення суду щодо знесення тераси виконано, державний виконавець правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження в цій частині.

Посилання апелянта на те, що під час виконання рішення суду щодо знесення тераси був знесений і балкон, є безпідставним, оскільки, відповідно до матеріалів справи такий не був побудований, що стверджується технічним паспортом на квартиру та рішенням суду, відповідно до якого боржника було зобов'язано демонтувати самочинно влаштовану терасу до квартири та влаштувати балкон відповідно до проектних пропозицій та робочого проекту (а.с.69).

Відтак, оскаржувані рішення та дії державного виконавця були прийняті та вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, права і свободи боржника не були порушенні, а тому слід скасувати ухвалу районного суду та ухвалити нову про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307,ст. 311, п.6 ч.1ст.314, 315, 317, 319, 386 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Галицького ВДВС ЛМУЮ задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_4.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення й може бути оскаржене протягом 20-ти днів шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра