АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
№ провадження 11-кп/781/323/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Гарбуз О.А.
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2013 року. м. Кіровоград
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Широкоряда Р.В.
суддів Олексієнко І.С., Кабанової В.В.,
при секретарі Сакарі І.І.,
за участі прокурора Агеєва В.М.,
потерпілого ОСОБА_3,
адвоката, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, - ОСОБА_5,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013120230000566, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степове Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, котрий не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, судимого:
- 15.07.2010 року Знамянським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі положень ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк два роки;
- 02.06.2011 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 та ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки три місяці, ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23.08.2011 року вирок змінено, призначено покарання за ч.1, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки,
визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, за ч. 2 ст. 190 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Ухвалено стягнути на користь ФОП ОСОБА_6 витрати за проведення товарознавчих експертиз у розмірі п'ятдесят гривень.
Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, за наступних обставин.
В кінці березня 2013 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_4, маючи умисел на заволодіння чужим майном та реалізовуючи його, шляхом обману заволодів ноутбуком марки «Lenovo G 575», із зарядним пристроєм, вартість якого, згідно з висновком експерта № 179 від 21 травня 2013 року, становить 3 038 гривень 40 копійок, та сумкою до ноутбука, вартістю 125 гривень 96 копійок, які належали потерпілому ОСОБА_3, чим позбавив потерпілого можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним власним майном. Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 3 164 гривень 36 копійок.
Крім того, ОСОБА_4, в кінці березня 2013 року, точної дати не встановлено, тимчасово проживаючи на території домоволодіння по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_7, та скориставшись можливістю вільного доступу до майна, таємно викрав з житлового будинку телевізор марки «Атланта» з антеною, вартістю, відповідно до висновку експерта № 179 від 21.05.2013 року, 800 гривень, а також таємно викрав з території подвір'я домоволодіння металеву рейку довжиною три метри, вартістю. згідно з висновком експерта № 179 від 21.05.2013 року, 186 гривень 59 копійок. В подальшому, ОСОБА_4 викрадений телевізор продав, а металеву рейку здав у пункт прийому металу, виручені гроші витратив на власні потреби. Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 986 гривень 59 копійок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, просить вирок суду першої інстанції відносно нього змінити, призначити йому покарання і з застосуванням положень ст. 75 КК України, з випробуванням.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що при призначенні йому покарання, судом першої інстанції недостатньо враховано тієї обставини, що він має повноцінну сім'ю, проживає з ОСОБА_8, у цивільному шлюбі, остання на даний час є вагітною, до затримання він утримував дружину, крім того, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Вказує, що повністю зізнався у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, розкаявся у вчиненому, а тому, за викладених обставин, переконаний, що його виправлення можливе без позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_4, котрий підтримав доводи своєї апеляційної скарги в повному обсязі, та просив призначити йому покарання, без позбавлення його волі, застосувавши положення ст.75 КК України, та встановивши йому іспитовий строк, захисника адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, котра підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4, прокурора, який заперечував задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_3, який залишив питання щодо покарання обвинуваченого на розсуд суду, дослідивши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків:
Викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України, за що його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Оскільки, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасниками судового провадження, в тому числі самим обвинуваченим не оскаржуються фактичні обставини вчинення правопорушення в апеляційному порядку, колегія суддів не входить до оцінки доказів провадження, тому вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винуватим у вчиненні заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), та у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 та за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винуватого, який за місцем реєстрації характеризується з негативної сторони, постійного місця роботи та офіційного джерела заробітку не має, також не має постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий, кримінальне правопорушення вчинив маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, усунення заподіяної шкоди, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 лише за умови його ізоляції від суспільства, призначивши за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі, яке у даному випадку буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та відповідатиме цілям покарання.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4, що їх наведено останнім у своїй апеляційній скарзі про необхідність пом'якшення призначеного йому покарання, свого підтвердження не знайшли.
Зважаючи на наведені негативні характеристики особи обвинуваченого, також на ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою раніше неодноразово судимою, дані кримінальні правопорушення вчинив маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, колегія суддів вважає призначене обвинуваченому судом першої інстанції покарання законним та обґрунтованим.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4, що їх ним наведено у своїй апеляційній скарзі, про недостатнє врахування судом першої інстанції при призначенні йому покарання як обставин, які пом'якшують покарання, того, що він має повноцінну сім'ю, проживає з ОСОБА_8, у цивільному шлюбі, остання на даний час є вагітною, до затримання він утримував дружину, крім того, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, свого підтвердження не знаходять.
Той факт, що обвинувачений проживає у цивільному шлюбі судом першої інстанції врахований, про що йдеться у вироку (аркуш провадження 116 зворот).
Вагітність співмешканки обвинуваченого ОСОБА_4 є нічим не підтвердженою, як свідчать матеріали кримінального провадження, на обґрунтування вказаного відсутні будь-які відповідні докази, зокрема, довідка з медичної установи.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на те, що він утримує свою сім'ю, є необґрунтованими, оскільки, як достеменно встановлено за матеріалами кримінального провадження, обвинувачений не має постійного місця роботи та відповідно - сталого заробітку, для того щоб утримувати свою родину.
Що стосується аргументів апеляційної скарги обвинуваченого про те, що він позитивно характеризується як особа, вони дійсності не відповідають, оскільки у матеріалах кримінального провадження такі характеристики відсутні.
Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на необхідність врахування того, що він визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, щиро розкаявся у їх вчиненні, то колегія суддів зауважує, що вказані обставини повною мірою враховані як пом'якшуючі покарання ОСОБА_4 судом першої інстанції, та їм надано належної юридичної оцінки, про що безпосередньо вказано у вироку суду (аркуш провадження 116 зворот, вирок).
Відтак, на підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 під час апеляційного перегляду свого підтвердження не знайшли, підстав для зміни вироку суду першої інстанції, як те просить особа, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405,407 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2013 року відносно ОСОБА_4, - без змін.
Судді: /підписи/
Широкоряд Р.В. Олексієнко І.С. Кабанова В.В.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Р.В. Широкоряд